21 листопада 2019 року
Київ
справа №826/14642/15
адміністративні провадження №№ 9901/12690/18, 9901/12692/18, 9901/12689/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №826/14642/15 за позовом Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" до Київської міської ради, треті особи: Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану м. Києва», Міністерство екології та природних ресурсів України, Релігійне Управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви про визнання протиправними дій, скасування рішення,
Громадська спілка "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дій Київської міської ради (надалі по тексту - відповідач), при прийнятті рішення від 08 жовтня 2009 року №365/2434 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва" (Дніпровський район) (далі - оскаржуване рішення);
- скасувати оскаржуване рішення;
- визнати розмір прибережних захисних смуг в Дніпровському районі міста Києва, що передбачений нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 88 Водного кодексу України (далі - ВК України).
Постановою Окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, визнано незаконним і нечинним та скасовано повністю рішення Київської міської ради від 08 жовтня 2009 року №365/2434 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва".
Зобов'язано Київську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину судового рішення про визнання незаконним і нечинним та скасування повністю рішення Київської міської ради від 08 жовтня 2009 року №365/2434 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва" у виданні, в якому оскаржуваний нормативно-правовий акт мав бути офіційно оприлюднений, після набрання судовим рішенням законної сили.
Позов в іншій частині залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 11 липня 2019 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишено без розгляду.
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка" задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
05 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла заява Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" про роз'яснення рішення в порядку ч. 1 ст. 254 КАС України, в якій позивач просить зазначити підпункт ч. 2 ст. 353 КАС України, на які посилався суд при прийнятті зазначеної постанови та роз'яснити, яка різниця відповідно до ч. 7 ст. 264 КАС України існує між особами, що подали касаційні скарги, а саме: ТОВ "Терра Капітал", ТОВ "Нова Слобідка", ПАТ "Державний ощадний банк України", якщо жодна з наведених вище осіб не приймала участі у суді першої інстанції під час судового розгляду справи в Окружному адміністративному суді міста Києва, як того вимагає ст. 264 КАС України.
Заява Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11 липня 2019 року задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом наведеної статті, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Натомість, постановою Верховного Суду від 11 липня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене й зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 11 липня 2019 року складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" заяви про роз'яснення судового рішення.
Як вбачається з поданої заяви, позивачу не зрозумілі мотиви ухвалення Верховним Судом постанови від 11 липня 2019 року щодо підстав направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції та в частині не закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ "Терра Капітал", ТОВ "Нова Слобідка".
Разом з тим колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року наведено мотиви, за якими Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції та безпосередньо зазначено, що за апеляційними скаргами ТОВ "Терра Капітал" та ТОВ "Нова Слобідка" здійснювався апеляційний розгляд справи, а тому дані особи брали участь в розгляді справ № 826/14642/15, у зв'язку з чим положення ч. 7 ст. 264 КАС України до них застосуванню не підлягають.
Керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
В задоволенні заяви Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 826/14642/15 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук