13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/5308/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Дідик Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (суддя - Сакалош В.М., час ухвалення - 10:46, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 15.04.2019 року),
в адміністративній справі №1.380.2019.001228 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 82% до 70% сум грошового значення; 2) зобов'язати відповідача здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військових служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; 3) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу; 4) зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.
Відповідач ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% сум грошового значення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військових служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 768,40 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.
З цим рішенням суду першої інстанції від 09.04.2019 року не погодився відповідач ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням доказів, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивачу ОСОБА_1 з 04.01.2005 р. призначена пенсія за вислугу років у розмірі 82% грошового забезпечення. Підстави та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначено ч.4 ст.63 цього Закону. На виконання вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у зв'язку з чим позивачу здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року. Також, вказує апелянт на те, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З урахуванням цього, на думку апелянта, безпідставним є твердження позивача щодо заниження розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70%. Також вважає апелянт, що судом першої інстанції безпідставно стягнено за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, оскільки надані позивачем документи не доводять факту понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 09.04.2019 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 року апеляційне провадження в розглядуваній адміністративній справі №1.380.2019.001228 було зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №240/5401/18.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року провадження у справі №1.380.2019.001228 поновлено.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 з 04 січня 2005 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років понад 29 років - у розмірі 82% грошового забезпечення.
У квітні 2018 року відповідач ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області здійснив перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 з 1 січня 2016р., у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у Довідці Головного управління МВС України у Львівській області від 20.03.2018 р. (а.с. 17, 19-24).
За результатами розгляду заяви позивача щодо перерахунку пенсії з 70% на 82% грошового забезпечення, ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 07.03.2019 р. №626/В-20/07.05-06 повідомило позивача ОСОБА_1 , що обчислення пенсії в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення чинним законодавством не передбачено, а тому пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства в розмірі 70% грошового забезпечення (а.с. 14-15).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, тобто визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 82% до 70% сум грошового значення та зобов'язання здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом першої інстанції вірно враховано, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Так, статтею 13 цього Закону ( у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Також судом першої інстанції вірно зазначено, що з 01.10.2011 року набрав чинності Закон України №3668-VI від 08.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами «80».
Крім цього, з 01.05.2014 року набрав чинності пункт 23 Розділу ІІ Закону України №1166-VII від 27.03.2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Зокрема, цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45).
Відповідно до пункту 3 Порядку №45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При цьому, зміни до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ні Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ні Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень щодо зміни відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови КМУ №103, відповідач безпідставно застосував механізм нового обчислення пенсії згідно ч.2 ст.13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Судом першої інстанції враховано та вірно застосовано аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 р. (справа № 686/12623/17).
Водночас, беручи до уваги суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку), а також наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18, у якій Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 року висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції враховано вимоги ст.139 КАС України щодо розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Так, понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу підтверджено матеріалами справи, а саме: копією Договору про правову допомогу №01-01-26 від 26.03.2018 р., Угодою від 01.10.2018 року про внесення змін в договір №01-01-26 від 26.03.2018 р., Ордером серії ЛВ №145714 про надання правової допомоги, Актом виконаних робіт від 14.03.2019 р., рахунком №506 від 14.03.2019 р., деталізацією рахунку №506 від 14.03.2019 р., квитанцією №54 від 18.03.2019 р. про оплату витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (а.с. 4, 6, 26-33).
Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, та перевірено судом апеляційної інстанції, розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача в розмірі 4000 грн..
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до ст.328, ч.5 ст.291, п.8 ч.6 ст.12 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції у розглядуваній справі не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року в адміністративній справі №1.380.2019.001228 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених частиною 5 статті 291 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом строку визначеного статтею 329 КАС України.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 21.11.2019 року