ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2509/19
провадження № 2-к/753/2/19
"25" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ-авто» про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МКТ-авто» (далі по тексту - ТОВ «МКТ-авто», стягувач), яке зареєстроване і знаходиться у Республіці Білорусь, звернулось до компетентного суду України з клопотанням про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська від 20.09.2016 по справі № 163-25/2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус Груп» (далі по тексту - ТОВ «Аргус Груп», боржник) грошової суми, а саме: 4200 доларів США загального боргу, 600 доларів США пені, 72 білоруських рублів в рахунок погашення витрат за надану юридичну допомогу, 581,10 білоруських рублів в рахунок державного мита.
Головне територіальне управління юстиції у м. Києві на підставі Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 направило дане клопотання до Дарницького районного суду м. Києва за місцезнаходженням боржника.
На виконання вимог ст. 467 ЦПК України суд письмово повідомив ТОВ «Аргус Груп» про надходження клопотання і запропонував йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
У місячний строк заперечення боржником не подане, повідомлення, яке направлялось за його місцезнаходженням, повернулося до суду відміткою «кінець терміну зберігання».
Ухвалою від 11.07.2019 суд визначив дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що повідомив боржника. Водночас повістка для ТОВ «Аргус Груп» повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».
Дослідивши матеріали клопотання, суд вбачає підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Порядок визнання в Україні іноземних судових рішень, що підлягають примусовому виконанню, регулюються нормами ЦПК України.
За приписом ст. 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 466 ЦПК України).
Україна та Республіка Білорусь є учасниками Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (далі по тексту - Конвенція).
Згідно ст. 51 Конвенції кожна з договірних сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших договірних сторін: рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань (далі - рішень); рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку.
Згідно ст. 53 Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню.
До клопотання додаються:
а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення;
б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;
в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання;
г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.
Клопотання про дозвіл примусового виконання рішення і прикладені до нього документи забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову.
Клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.
Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання (ст. 54 Конвенції).
Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
Судом встановлено, що 20.09.2016 Економічний суд м. Мінська ухвалив рішення у справі № 163-25/2016 про стягнення з ТОВ «Аргус Груп» на користь ТОВ «МКТ-авто» грошової суми, а саме: 4200 доларів США загального боргу, 600 доларів США пені, 72 білоруських рублів в рахунок погашення витрат за надану юридичну допомогу, 581,10 білоруських рублів в рахунок державного мита.
ТОВ «Аргус Груп» не приймало участі у процесі, але було своєчасно і в належній формі повідомлене про розгляд справи.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Економічного суду м. Мінська від 20.09.2016, до виконання не пред'являвся, виконавче провадження не відкривалось, що підтверджується довідкою № 163-25/2016 від 30.08.2018.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення підписано директором ТОВ «МКТ-авто» ОСОБА_1., повноваження якого підтверджуються наказом про вступ на посаду директора.
Дане рішення набрало законної сили 12.10.2016.
В Україні не ухвалювалося рішення у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і за тих самих підстав. Також у провадженні судів України немає порушеної справи у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.
Інтересам України рішення Економічного суду м. Мінська від 20.09.2016 не загрожує.
Ч. 6 ст. 467 ЦПК України визначено, що суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.
Отже, зважаючи на встановлені обставини, суд вбачає підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ-авто» про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду.
Оскільки у рішенні Економічного суду м. Мінська від 20.09.2016 суму стягнення зазначено в іноземній валюті (долари США та білоруські рублі) суд на виконання вимог ч. 8 ст. 467 ЦПК України визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Станом на день постановлення ухвали офіційний курс долара США до гривні становить 25,51 грн., а білоруського рубля - 12,58 грн.
Відтак, стягненню з ТОВ «Аргус Груп» на користь ТОВ «МКТ-авто» підлягає грошова сума в розмірі 130664 грн.
Керуючись статтями 260, 261, 353, 354, 462-470 ЦПК України, Законом України «Про міжнародне приватне право», суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ-авто» задовольнити.
Надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення Економічного суду м. Мінська від 20.09.2016 по справі № 163-25/2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус Груп» (юридический адрес: 020913, Украина, г. Киев, Дарницкий район, Харьковское шоссе, 56, ЕГРЮЛ 39517377 , ИНН 395173726513 , Банк ПАТ КБ Приватбанк, счет НОМЕР_6, МФО 300711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ-авто» (220125, г. Минск, ул. Городецкая, 15-144Б, УНП 100051189, ОКПО 14746312, юридический адрес: 220125, г. Минск, ул. Городецкая, 15-144Б, почтовый адрес: 220125, г. Минск, а/я 42, банковские реквизиты: в ЗАО «Абсолютбанк», адрес банка: г. Минск, пр. Независимости, 95, ВIC - ABLTBY22, USD - НОМЕР_3 , EUR - НОМЕР_4 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел/факс ( НОМЕР_5 , 266-35-77) грошової суми, а саме: 4200 доларів США загального боргу, 600 доларів США пені, 72 білоруських рублів в рахунок погашення витрат за надану юридичну допомогу, 581,10 білоруських рублів в рахунок державного мита.
Визначити, що сума боргу ТОВ «Аргус Груп» перед ТОВ «МКТ-авто» станом 25.07.2019 в національній валюті за курсом Національного банку України становить 130664 грн.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя:
Ухвала складена та підписана 25.07.2019.