707/2379/19
2/707/1273/19
20 листопада 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольський О.М.
при секретарі Культенко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаський районний відділ ДМС України в Черкаській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття із місця реєстрації, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаський районний відділ ДМС України в Черкаській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття із місця реєстрації, мотивуючи позов тим, що позивач, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.04.2019 року за №796, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., є власником домоволодіння у АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрований але фактично з березня 2003 року не проживає ОСОБА_2 , який не є членом сім'ї позивача.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 в будинку не проживає, позивач вважає, що він втратив право на користування житлом у ньому і просить визнати його таким та зняти із реєстраційного обліку.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте на адресу судувід її представника адвоката Мельніченко А.М. надійшла заява про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час та місце судового розгляду справи, про що є підтвердження у матеріалах справи. Про поважність причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надав.
Представник Черкаського районного відділу ДМС України в Черкаській області у судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши надані позивачем в підтвердження позовних вимог письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено що, житловий будинок у АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 10.04.2019 року №796, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю.
Згідно довідки Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 27.09.2019р. №1615, ОСОБА_2 , 1996 року народження дійсно зареєстрований у домоволодінні по АДРЕСА_1 , але фактично не проживає з 17.09.2003 року по теперішній час.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов малозабезпеченій сім'ї для надання житлової субсидії від 03.09.2019 року, підтверджено той факт, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації в домоволодінні по АДРЕСА_1 , фактично не проживає з 2003 року по даний час, у зв'язку з виїздом за кордон України.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст.150 ЖК України передбачає, що власник жилого будинку користується ним для особистого проживання та проживання членів своєї сім'ї і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ч. 2 ст. 64 Житлового Кодексу УРСР).
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст.. 379 ЦК України).
Згідно Правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року № 6- Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР та закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника на рівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України, власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , який не є членом сім'ї позивача, зареєстрований але фактично з 2003 року не проживає в будинку по АДРЕСА_1 , а тому втратив право користування житловим приміщенням в даному будинку.
Будь-яких цивільно-правових угод з власником будинку, які давали б право відповідачу користуватися жилим приміщення у ньому, відповідач не укладав.
На підставі вище вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщення в домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Не підлягає до задоволення позовна вимога ОСОБА_1 щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , так як вона є передчасною, оскільки рішення суду щодо визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстраційного обліку.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь позивача, що складають 768грн. 40коп. судового збору.
На підставі ст. ст. 317, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 64, 150 ЖК України, керуючись ст. ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в домоволодінні АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду безпосередньо або через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський