Справа №592/863/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/568/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком
20 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 592/863/16-к за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2017 року, якою скасовано
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Суми, судимого:
12 лютого 2016 року Ковпаківським районним судом . Суми за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 02 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на два роки,
звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, встановленого вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.02.2016 року,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7
У поданій апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника Сумського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного судом покарання. Подане клопотання є необґрунтованим, оскільки з моменту винесення вироку суду та по теперішній час, він не скоював жодного кримінального правопорушення, що свідчить ставлення його на шлях виправлення. У зазначений в клопотанні період часу, він перебував на лікуванні.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2017 року, скасовано ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, встановленого вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.02.2016 року. Направлено ОСОБА_6 для відбування призначеного вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.02.2016 року покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Засуджений ОСОБА_6 будучи ознайомлений з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, обов'язками покладеними на нього судом, попереджений про правові наслідки за ухилення від виконання обов'язків або систематичного порушення громадського порядку та скоєння нових злочинів, за період відбування іспитового строку не з'являвся на реєстраційній відмітки та залишив місце проживання без попередження.
Про день та час розгляду провадження у порядку апеляційної процедури учасників провадження було неодноразово проінформовано, при цьому клопотання про відкладення не надійшло, а їх участь в розгляді провадження судом апеляційної інстанції при перевірці судового рішення, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захисник просить розглянути провадження без її участі.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані виконувати обов'язки, покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
У відповідності з положеннями п.8 ч.1 ст.537 КПК України суду надано право під час виконання вироків вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного судом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував вищевказані вимоги закону при постановлені оскаржуваної ухвали, правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов до обґрунтованого висновку про достатність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 та направлення його для відбування призначеного покарання до кримінально-виконавчої установи.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2016 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 02 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 02 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Як вбачається з матеріалів провадження, 18 квітня 2016 року ОСОБА_6 ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої зобов'язано засудженого ОСОБА_6 з'являтися на реєстрацію до Ковпаківського РВ кримінально-виконавчої інспекції м. Суми і призначено днем явки 1-й та 3-й вівторок кожного місяця протягом робочого дня, тобто з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Засуджений за період відбування покарання з випробуванням за період 17 травня 2016 року по 05 вересня 2017 року не з'явився для реєстрації без поважних причин.
06 жовтня 2016 року до ЄРДР за № 42016201010000155 внесено відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, за фактом ухилення останнього від відбування покарання у виді громадських робіт призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 10.02.2016 року.
29 грудня 2016 року засудженого ОСОБА_6 було оголошено у розшук та заведено ОРС категорії «Розшук» № 222. Заходи виявлення засудженого виявилися безрезультатними.
Перевіривши дані обставини, які підтверджуються матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про невиконання засудженим покладеного на нього обов'язку про явку на реєстрацію до органу пробації, необхідність скасування щодо засудженого ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання із випробуванням та направлення його для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, призначеного вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.02.2016 року, належним чином мотивувавши своє рішення.
Доводи засудженого про неможливість його явки на реєстрацію до органу пробації, через хворобу, не підтверджені жодним доказом і є необґрунтованими. Засуджений не надав жодної інформації, яка давала суду підстави визнати такі доводи переконливими. Відсутні свідки того, що ОСОБА_6 хворів. Відсутні і відомості про те, що останній повідомляв інспектора, дільничного, суд, іншу посадову чи службову особу, або будь-кого взагалі про те, що він хворів, не постфактум, а саме в той момент коли він мусив з'явитися на реєстрацію.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Відповідно до ч.2 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Як зазначено в ч.3 ст.166 КВК України, невиконанням обов'язків вважається, коли засуджений не виконав хоча б один з обов'язків, які було покладено на нього судом. Згідно ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Зі змісту вказаної постанови випливає, що суд вправі скасувати звільнення від відбування покарання не тільки в разі систематичного вчинення засудженим правопорушень (про що зазначав засуджений), а також і в разі невиконання покладених на нього обов'язків (що і було допущено засудженим).
Відсутність у матеріалах справи відомостей про застосування до ОСОБА_6 будь-яких заходів адміністративного впливу чи притягнення останнього до адміністративної відповідальності не може бути підставою для відмови у задоволенні подання органу пробації, оскільки невиконання засудженим покладених на нього судом обов'язків є самостійною підставою для скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого для відбування призначеного йому покарання.
Істотних порушень кримінального процесуального закону судом першої інстанції, які були б підставою для скасування ухвали, апеляційним судом не встановлено. Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги засудженого не відповідають дійсності і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2017 року, якою скасовано ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, встановленого вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.02.2016 року , залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4