19 листопада 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 грудня 2019 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Аджарія, громадянина України, має середню - спеціальну освіту, одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 147 КК України
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
підозрюваний ОСОБА_6
захисник ОСОБА_5
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" терміном до 25 грудня 2019 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або визначити заставу.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вважає, ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Стверджує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємих кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Вказує, що слідчі дії проводили не уповноважені слідчі відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Миколаївській області, та ні стороні захисту ні слідчому судді не було доведено, що вони діяли на законних підставах.
Зазначає, що підозра є необґрунтованою, а саме повідомлення про підозру вручене не уповноваженою особою та не у передбачений законом спосіб, під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 не був забезпечений правовим захистом.
Пояснює, що ОСОБА_6 стверджує, що злочину не вчиняв, та жодного разу не був допитаний під час досудового розслідування.
Крім того, слідчим суддею не були допитані свідки сторони захисту, та не доведено факт вчинення підозрюваним інкримінованого злочину.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150190001374 від 25.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України.
01.11.2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 147, ч. 3 ст. 289 КК України, а саме, ч. 2 ст. 146 КК України, незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань; ч. 1 ст. 147 КК України, тримання особи, як заручника з метою спонукання родичів затриманого, до вчинення будь якої дії, як умови звільнення заручника; ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди;
02.11.2019 року слідчим групи слідчих СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду,знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей, які мають суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя оцінив в сукупності вагомість наявних доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна або без такої, на даний час притягується до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобігання доведеним ризикам та прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для тримання підозрюваного під вартою. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи.
Слідчим суддею вірно зазначено в ухвалі про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 147, КК України, один з яких за ступенем тяжкості, відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів особливої тяжкості, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначених злочинів підтверджується протоколом витягом з ЄРДР № 12019150190001374 від 25.08.2019р.; заявою потерпілої ОСОБА_9 про незаконне заволодіння транспортними засобами; протоколами допитів у якості потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до яких остання надала покази відносно обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного заволодіння транспортними засобами; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , який надав покази, щодо обставин при яких його незаконно позбавили волі ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , та привезли до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які в подальшому спричинили йому побої, вимагали свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, та фактично незаконно заволоділи транспортними засобами; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 , який надав покази, щодо обставин при яких його незаконно позбавили волі ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , та привезли до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та утримували його в заручниках до моменту, коли його брат ОСОБА_10 не виконав усіх вимог, щодо передачі транспортних засобів. заявою ОСОБА_10 , щодо спричинення йому побоїв ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_14 під час якого останній показав та розповів на місцевості про обставини зазначені у допитах, вказав маршрут його руху, та в деталях описав про обставини вчиненого кримінального правопорушення; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 під час якого останній показав та розповів на місцевості про обставини зазначені у допитах, вказав маршрут його руху, та в деталях описав про обставини вчиненого кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що ОСОБА_12 , через посередників пропонує йому повернути транспортні засоби за грошову суму 10000 доларів США, крім того погрожує вбивством та розправою у разі невиконання його вимог; протоколом негласної слідчої дії - аудіо-відео контроль особи, під час якого встановлена причетність ОСОБА_12 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважать, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам , зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, не довели що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з родиною.
Вказані обставини свідчать про наявність у підозрюваного родини та міцних соціальних зв'язків, та дають підстави суду вважати, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи наведене, обставини інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, апеляційний суд дійшов висновку про те, що застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, є достатнім для запобігання встановленим ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2019 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 грудня 2019 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого групи слідчих СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_16 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися з міста Вознесенськ без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали до 25 грудня 2019 року включно.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді