Справа № 295/11772/19
Провадження № 22-ц/801/2314/2019
Категорія: 32
Головуючий у суді 1-ї інстанції Маслак В.П.
Доповідач:Денишенко Т. О.
20 листопада 2019 рокуСправа № 295/11772/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:
судді-доповідача Денишенко Т. О.,
суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,
за участі секретаря судового засідання Топольської В. О., розглянувши за пра-вилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових за-сідань апеляційного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду
про порушення конституційних прав на справедливий суд, стягнення у від-
шкодування моральної шкоди 300 тисяч гривень,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Корольовського районного суду міста Житомира від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі,
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у Богунський районний суд м. Житомира з позовом до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 тисяч гривень. Позов мотивований тим, що 12 липня 2019 року до Житомирського апеляційного суду у справі № 295/16315/18 була подана апеля-ційна скарга на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 03 липня 2019 року, який не захистив конституційні права скаржника на справедливий суд. Під час ознайомлення з постановою Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2019 року ОСОБА_1 дійшов висновку про її неправосудність, у зв'язку з чим звернувся з указаним позовом у суд першої інстанції.
Розпорядженням голови Богунського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2019 року № 295/11772/19 через неможливість розподілу справи між суддями цього суду, про що в автоматизованому порядку складений відповід-ний протокол, на підставі частини четвертої статті 31 ЦПК України справа на-правлена для розгляду найбільш територіально наближеним Корольовським ра-йонним судом м. Житомира.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2019 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування моральної шкоди відмовлено ( а. с. 44 ).
Не погоджуючись із судовою ухвалою від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку, зазначаючи, що оскаржувана ухвала є неправосудною, постановленою шляхом зловживання службовим становищем, за службової недбалості судді суду першої інстанції, зазначення нею в оскаржувній ухвалі завідомо неправди-вих висновків.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року ци-вільна справа за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного су-ду про порушення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування моральної шкоди передана голові цього суду для вирішення питання про нап-равлення справи до Верховного Суду для визначення її підсудності.
Розпорядженням в.о. голови Житомирського апеляційного суду від 25 ве-ресня 2019 року № 22 цивільна справа № 295/11772/19 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2019 року передана до Верховного Суду для визна-чення підсудності.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року визначена підсудність цивільної спрви за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституцій-них прав на справедливий суд Вінницькому апеляційному суду, куди справа на-дійшла 18 жовтня 2019 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вказаній цивільній справі, відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , проте таким своїм правом відповідач не скористався.
Позивач, представник відповідача в судове засідання не з'явилися. Сторони у справі завчасно в установленому порядку повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані по-відомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною другою статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і міс-це розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі вказаної нор-ми Закону, колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу в порядку апеляційного провадження у відсутності сторін у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, об-ґрунтованість оскаржуваної судової ухвали в межах доводів та вимог апеляцій-ної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся у Богунський районний суд м. Житомира з позовом до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування мораль-ної шкоди, оскільки вважає, що відповідачем допущені порушення його конс-титуційних прав на справедливий судовий розгляд у порядку апеляційного про-вадження у справі за його апеляційною скаргою на ухвалу Богунського район-ного суду м. Житомира від 03 липня 2019 року, якою закрите провадження у цивільній справі № 295/16315/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстан-ції, керуючись нормами статей 125, 129 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 23, 1176 ЦК України, статті 186 ЦПК України, приймаючи до уваги роз'яснення, викладені у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалеж-ність судової влади», усталену практику Європейського суду з прав людини, постановила 19 серпня 2019 року ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, що не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Висновок судді суду першої інстанції є вірним, об'єктивним, таким, що від-повідає нормам процесуального права, яке регулює виниклі між сторонами у справі правовідносини.
Оскаржуючи судову ухвалу від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 зазначає, що ним встановлено недостат-ню правову урегульованість розгляду судом позовної заяви від 02 серпня 2019 року, що потягло постановлення неправосудної, в даний час ним оскаржуваної ухвали у справі № 295/11772/19, вказує на зловживання службовим станови-щем, службову недбалість судді Корольовського районного суду м. Житомира. В оскаржуваній неправосудній ухвалі зроблені завідомо неправдиві висновки, ця ухвала є протиправною дією. Скаржник вважає незаконною передачу справи на розгляд з Богунського до Корольовського районного суду м. Житомира.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не грунтуються на нормах чин-ного законодавства, є необ'єктивними, свідчать про суб'єктивне розуміння скаржником окремих положень процесуального закону, що регулює позовне провадження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно пункту сьомого частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду пер-шої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Нормами частин першої, другої статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково пода-ними доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстан-ції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посила-ються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї.
Пунктом першим частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має пра-во, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стат-тею 375 цього Кодексу встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апе-ляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення ( у даному випадку у формі ухвали ) з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З висновком суду першої інстанції про те, що спір, за вирішенням якого ОСОБА_1 звернувся у Богунський районний суд м. Житомира, не підля-гає розгляду в порядку цивільного судочинства слід погодитися.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється неза-лежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізо-вують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Статтею 5 цього Закону визначено, що здійснення правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Згідно з частиною першою статті 6 цього Закону суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про судоустрій і ста-тус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалю-ється іменем України. Таким чином суд є органом, уповноваженим на виконан-ня функцій держави, звернення з позовом до якого чинним законодавством України не передбачено.
Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передба-чених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на за-хист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспо-рювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам ци-вільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди. У даній цивільній справі, рішення в якій переглядається на предмет законності й обгрунтованості, між позивачем та судом зазначені правовідносини не виникли, тому ця справа не підсудна судам загальної юрисдикції.
Відповідно до статті 125 Конституції України, статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територі-альності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоус-трою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апе-ляційні суди; 3) Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відпо-відно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Таким чином діюче законодавство дає можливість особі повною мірою реалізувати своє пра-во на оскарження судового рішення. Законність процесуальних актів і дій ( без-діяльності ) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може переві-рятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
У Висновку № 3 ( 2002 ) Консультативної ради європейських суддів вка-зано, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень по-винні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які не-можливо виправити у такий спосіб ( наприклад надмірне затримання вирішення справи ), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави. У пункті 57 Висновку № 11 ( 2008 ) Консультативної ради європейських суддів висловлена наступна позиція: зміст конкретних судо-вих рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
За викладених обставин слід дійти висновку, що належним відповідачем у вказаних спорах може бути лише держава, а не суди ( судді ), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. Вра-ховуючи викладене, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, розгля-даючи вимогу ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про пору-шення конституційних прав на справедливий суд, відшкодування моральної шкоди, дійшов обгрунтованого, безпомилкового висновку про те, що така по-зовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів апеляційного суду не знаходить законних підстав для визнан-ня апеляційної скарги ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню. Як на-слідок ухвала судді суду першої інстанції від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі постановлена відповідно до вимог норм матері-ального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не-має.
Відповідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права.
Керуючись нормами статей 367, 368, 372, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без за-доволення.
Ухвалу судді Корольовського районного суду міста Житомира від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав на справедливий суд, стягнення у відшко-дування моральної шкоди 300 тисяч гривень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Т. О. Денишенко
Судді С. Г. Копаничук
В. П. Рибчинський