Справа № 22-ц/824/16316/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.
360/1374/17 Доповідач-Чобіток А.О.
18 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
У червні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, за яким ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року відкрито провадження.
На зазначене судове рішення подано апеляційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 - адвоката Мороза В.П., яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваного судового рішення було отримано представником відповідача лише 28.10.2019 року, що підтверджується розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Подавши дану апеляційну скаргу від імені та в інтересах ОСОБА_2 , адвокат Мороз В.П. ордер на надання правової допомоги, оформлений відповідно до вимог Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 з зазначенням в ньому судового органу, у якому надається правова допомога, не надав.
Виявлений недолік апеляційної скарги, дає підстави для залишення її без руху з наданням строку для надання підтверджень повноважень адвоката ОСОБА_1 ..
Крім того, відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК).
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Печерського районного суду м. Києва 01 липня 2019 року постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, останнім днем подачі апеляційної скарги було 16.07.2019 року.
Проте, оскільки в день складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, його копія учасникам справи не вручалась, то останні мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання його копії.
Представник відповідача зазначає, що копію ухвали суду від 01.07.2019 року ним було отримано 28.10.2019 року, а тому строк на апеляційне оскарження повинен обчислюватись саме з цієї дати, унаслідок чого закінчення строку припадає на 12 листопада 2019 року.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, щосуд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків ( п. 41) .
Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що дата, з якої представником обчислюється строк на апеляційне оскарження визначена невірно.
Як убачається із матеріалів справи, то відкривши 01.07.2019 року провадження у даній справі, суд першої інстанції призначив її розгляд на 29.07.2019 року, який у вказану дату був відкладений на 30.09.2019 року, у зв'язку з неявкою сторін.
30.09.2019 року адвокат Мороз В.П., повідомив суд першої інстанції про те, що він як представник відповідача не може взяти участь у судовому засідання, яке мало відбутись 30.09.2019 року, унаслідок чого просив відкласти розгляд справи.
На підтвердження своїх повноважень надав копію Договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 30.09.2019 року, відповідно до якого Адвокатське об'єднання «Супрема Лекс», в особі керуючого партнера Мороза В.В . та ОСОБА_2 , уклали угоду, за умовами якої Адвокатське об'єднання зобов'язується за дорученням Клієнта надати правову допомогу в питанні правового супроводження розірвання шлюбу з ОСОБА_3 в межах справи №755/9926/19, що знаходиться в Дніпровському районному судів міста Києва (а.с.31).
Наведена інформація свідчить про те, що станом на 30.09.2019 року, відповідачу та її представнику було достовірно відомо про те, що Дніпровським районним судом м. Києва було відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи убачається, що поштове відправлення на ім'я ОСОБА_2 , у якому їй направлялась копія позовної заяви та копія ухвали про відкриття провадження, була повернута до суду першої інстанції без вручення «за закінчення терміну зберігання».
Проте, указана обставина не може бути визнана поважною, оскільки достовірно станом на 30.09.2019 року знаючи про те, що Дніпровським районним судом м. Києва було відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ні відповідач, ні її представник до суду з заявами про видачу копії ухвали про відкриття провадження від 01.07.2019 року, не звертались.
При цьому слід зазначити, що Закон України «Про доступ до судових рішень» визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього
Закону.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Частинами 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Як убачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, то ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року надіслана судом: 01.07.2019 року, зареєстрована в реєстрі: 02.07.2019 року, оприлюднена: 02.07.2019 року.
Отже, відповідач ОСОБА_2 та/або її представник мали об'єктивну можливість звернутись до суду з заявою про видачу копії оскаржуваної ухвали та/або особисто роздрукувати її копію, скориставшись Єдиним державним реєстром судових рішень.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З матеріалів справи убачається, що 28.10.2019 року судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання відповідача та її представника про надання строку для примирення сторін.
29.10.2019 року представником відповідача адвокатом Морозом В.П. подано відзив на позову заяву, який не містив інформації про те, що відповідачем копія ухвали суду від 01.07.2019 року не отримувалась.
Також 29.10.2019 року адвокатом Морозом В.П. подана заява про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без руху, у задоволенні якої судом першої інстанції відмовлено.
30.10.2019 року представником відповідача заявлено відвід головуючому судді Виниченко Л.М., який останньою визнано необґрунтованим, а суддею, визначеним відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України для розгляду заявленого відводу, у його задоволенні відмовлено.
07.11.2019 року представник відповідача адвокат Мороз В.П. подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 01.07.2019 року, зазначаючи про те, що її копія ним була отримана лише 28.10.2019 року.
Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження в даній справі ухвали про відкриття провадження від 01.07.2019 року, повинен обчислюватись з 30.09.2019 року, унаслідок чого останнім днем подачі апеляційної скарги було 15.10.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом або судом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Частинами 2, 3 ст. 354 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані представником відповідача не можуть бути визнані судом поважними, оскільки приймаючи участь у розгляді справи тривалий час, отримання копії оскаржуваної ухвали лише 28.10.2019 року, не є тією обставиною, що вказує на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року слід залишити без руху, запропонувавши заявнику звернутися із заявою про поновлення строку, указавши інші підстави для його поновлення, підтверджені відповідними доказами щодо неподання апеляційної скарги у період з 30.09.2019 року по 15.10.2019 року.
Виходячи з наведеного, провадження по апеляційній скарзі не може бути відкрито, представнику відповідача необхідно надати строк для усунення недоліків, а апеляційну скаргу залишити без руху, попередивши, що в разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення, підтверджених відповідними доказами або які будуть визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, а в разі неподання ордеру з зазначенням в ньому судового органу, у якому надається правова допомога, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута відповідно до ст. 185 ЦПК України.
Керуючись 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року залишити без руху строком не більше ніж на десять днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя: А.О. Чобіток