Справа № 759/13835/19 Головуючий в суді І інстанції - Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/3584/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
13 листопада 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27.07.2019 о 01 год. 05 хв. керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по проспекту Перемоги, 134 в м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння (0,85 %о). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Алкотест-6820», ARHK-0543, тест № 1857. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції віднісся поверхнево та однобоко до розгляду справи, а також не надав належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняв рішення з порушенням закону, що позбавило ОСОБА_1 скористатися наданими йому правами.
Апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.07.2019 складеного працівником УПП, вказано, що огляд на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків, однак це не відповідає дійсності, оскільки свідків в той час не було та що це за особи ОСОБА_1 не відомо. Крім того, апелянт хотів долучити до протоколу свої письмові пояснення, що було проігноровано працівником УПП та ніяким чином не зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатися наданим законом правом і в суді першої інстанції, оскільки він не міг заявити клопотання про виклик та допит свідків, а також працівника УПП, покази яких мали б важливе значення для розгляду справи.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що надсилаючи до суду зазначений матеріал про адміністративне правопорушення, в обґрунтування складу адміністративного правопорушення, було надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, до якого додається, пояснення свідка та надано відеозапис, з камери, на яку велась відеофіксація.
Крім того, судом в оскаржуваній постанові не йдеться посилання на огляд відеофайлу, який міститься на диску долученому до матеріалів справи, в якості доказів. З відеозапису не можливо встановити дотримання поліцейськими положень Інструкції та Порядку, при проведенні огляду. До того ж, ні протокол, ні долучені до нього матеріали взагалі не містять пояснень свідків, які б підтвердили факт ухилення ним від проходження огляду на стан сп'яніння, відсутні відомості, на підставі, яких документів поліцейським були встановлені особи цих свідків. До того ж, з відеозапису не можливо встановити дотримання поліцейськими положень Інструкції та Порядку. Зазначені недоліки унеможливлюють прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судові засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив, та від останнього жодних заяв про відкладення судового розгляду не надходило.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження ,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 (ч.2) КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом дотримані.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 237933 від 27 липня 2019 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, двома свідками, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та безпосередньо ОСОБА_1 (а.с. 1);
- чеку тестування на алкоголь до протоколу БД № 237933 приладом «Drager Alcotest 6820» № ARHК - 0543 від 27.07.2019, відповідно до результатів якого, вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 становив 0,85 %о (а.с. 2);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Drager» № ARHК - 0543, з результатом якого був згоден ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у вказаному акті (а.с.3,4);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.5).
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з будь-якими заявами до працівників поліції з приводу неправомірності їх дій не звертався, будь-яких скарг на неправомірність дій працівників поліції при складанні протоколу не подавав.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч.1 ст.130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 23 серпня 2019 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко