1[1]
06 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргоюобвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антижан республіки Узбекистан, громадянина Узбекистану, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено без зміни - тримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з 10.04.2015 року. Зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.04.2015 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_11 10.04.2015 року близько 22.30 год., у стані алкогольного сп'яніння, біля кіоску з продажу продуктів швидкого харчування «шаурма», розташованого неподалік супермаркету «Велика Кишеня» по пр.. Л. Курбаса, 6г в м. Києві, чіплявся до перехожих, виражаючись нецензурною лайкою. Раніше невідомий ОСОБА_11 ОСОБА_12 , з метою припинення хуліганських дії ОСОБА_11 , зробив йому зауваження. ОСОБА_11 не реагуючи, на зауваження, продовжував хуліганські дії. Вступив у словесну перепалку з ОСОБА_12 , під час якої ОСОБА_12 завдав удар в обличчя ОСОБА_11
ОСОБА_11 , маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_12 , з хуліганських мотивів, з кіоску з продажу продуктів швидкого харчування «шаурма», взяв невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, повернувся до ОСОБА_12 та, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю по відношенню до останнього, утримуючи управій руці невстановлений слідством гострий предмет,схожий на ніж, ОСОБА_11 наблизився до ОСОБА_12 , та, умисно наніс ним два удари в область живота ОСОБА_12 , від яких останній впав на землю та від отриманих поранень помер на місці.
Згідно даних висновку експерта №1010 від 21.05.2015р. при судово-медичній експертизі ОСОБА_12 , 1993 р.н., виявлено: два колото-різаних поранення живота справа:
а) одне непроникаюче колото-різане поранення, розташовується на передній поверхні живота справа з колото-різаною раною (рана № 1), (про що свідчать характер та морфологія рани - рівні краї та прямовисні стінки, «П»-подібний один кінець та гострокутний інший, переважання довжини ранового каналу над довжиною рани), рановий канал від неї відходить спереду-назад, справа-наліво, дещо знизу-догори, по ходу каналу ушкоджено підшкірну жирову тканину живота, довжина ранового каналу біля 5 см; б) одне проникаюче колото-різане поранення, розташовується на передній поверхні живота справа з колото-різаною раною (рана № 2), (про що свідчать характер та морфологія рани - рівні краї та прямовисні стінки, «П»-подібний один кінець та гострокутний інший, переважання довжини ранового каналу над довжиною рани), рановий канал від неї відходить спереду-назад, справа-наліво, дещо знизу-догори, по ходу каналу ушкоджено підшкірну жирову тканину та м'язи живота, петлі тонкого кишківнику, брижу товстого кишківнику та черевний відділ аорти, довжина ранового каналу біля 13,5 см; в) садна на: тильній поверхні основного суглобу 1-го пальця правої кисті та на передній поверхні лівої гомілки в верхній третині; г)недокрів'я внутрішніх органів, значна заочеревенна гематома, кров в порожнині очеревинни об'ємом біля 2,5 мл рідкої крові та 700 мл її згортків, шунтування кровотоку в нирках, смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця.
Ушкодження, вказані в п. 1 а, в), мають ознаки легкого тілесного ушкодження, та не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю постраждалого.
Ушкодження, вказане в п. 1 б), проникаюче колото-різане поранення живота з крововтратою та шоком, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю постраждалого.
Ушкодження, вказані в п. 1 а, б) (колото-різані рани №№ 1, 2), утворилися прижиттєво від дії плаского гострого предмету, якому притаманна колюче-ріжуча властивість по типу клинка ножа, що мав обушок «П»-подібного профілю та гостру кромку (лезо) з протилежної сторони.
Ушкодження, вказані в п. 1 в) (садна правої руки та лівої ноги), утворилися при життєво від дії тупого предмету.
Смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів (тонкого кишківнику, брижі товстого кишківнику) та черевного відділу аорти з розвитком крововтрати, шоку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч. 2 ст. 115 КК України, не доведена. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння; жодних експертиз в день затримали щодо нього не проводили; що він наносив удари ножем потерпілому; був підданий нелюдському поводженню з боку працівників правоохоронних органів, що судом першої інстанції проігноровано.
Крім цього, обвинувачений зазначив, що він не розуміє (не володіє) українську та російську мови.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги поданої обвинуваченим апеляційної скарги; пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів, уважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Згідност. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що вирок суду щодо ОСОБА_11 не відповідає вимогам законності.
Відповідно до ст. 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, і верховенство права, законність, забезпечення права на захист.
За змістом ст.ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 10 КПК України передбачено, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання,громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. У випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземців, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Статтею 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Статтею 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою; слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право користуватися послугами перекладача.
Згідно ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, як сторона захисту, серед інших прав, має право знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.
Статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Україною 17.07.97 року, також закріплено право особи на захист та на безоплатну допомогу перекладача, якщо особа не розуміє мови, якою здійснюється судочинство.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданих апеляційних скарг.
У судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_11 пояснив, що у судовому засіданні суду першої інстанції протягом судового розгляду він не в повному обсязі розумів, у чому саме його звинувачують, оскільки йому не вручено обвинувальний акт та не роз'яснено його процесуальні права на зрозумілій для нього мові, а тому просив призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційної інстанції захисник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_9 підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого та наполягала, що порушення судом першої інстанції права на захист обвинуваченого ОСОБА_11 , зокрема не вручили на зрозумілій для ОСОБА_11 мові обвинувальний акт, роз'яснення про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних та пам'ятку про процесуальні права обвинуваченого; судом не перевірено належним чином компетентність перекладача, що позбавило можливості ОСОБА_11 належним чином захищатися у суді від пред'явленого обвинувачення в особливо тяжкому злочині, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При розгляді кримінального провадження, учасник якого не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, суд повинен враховувати правові позиції ЄСПЛ.
Так, з матеріалів справи убачається, що обвинуваченому ОСОБА_11 здійснено переклад обвинувального акту на узбецьку мову в латиничній системі письма.
При цьому ОСОБА_11 зазначив, що узбецьку мову він розуміє лише на кириличній системі письма, а тому відмовився від отримання обвинувального акту та додатків до нього.
Разом з цим обвинувачений ОСОБА_11 заявив, що у суді першої інстанції пам'ятки у перекладі на його рідну мову або йому зрозумілу мову не вручили, що вплинуло на його процесуальну поведінку та прийняття рішень. Усуді апеляційної інстанції перекладач ОСОБА_10 підтвердив, що переклад пам'ятки про права та обов'язки особи, що бере участь у судовому розгляді, під час судового засідання у суді першої інстанції він обвинуваченому не здійснював.
Отже, судом першої інстанції порушеноправо на захист обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки він, не розумів обсяг пред'явленого йому обвинувачення та своїх процесуальних прав під час судового засідання.
При цьому, частина 4 статті 20 КПК України передбачає, що участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.
Тобто, участь у судовому засіданні захисника обвинуваченого не може саме по собі гарантувати правильність розуміння обвинуваченим змісту фактичних обставин справи.
Статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому в скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта й реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжнихпід час підготовчого судового засідання та в разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду дасть йому можливість підготуватися до реалізації такого права, і його рішення із цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, у тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Як убачається із матеріалів справи, відсутні дані про те, що прокурор або суд вручили письмово і, відповідно, роз'яснили обвинуваченому ОСОБА_11 на зрозумілій для нього мові можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.
Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.
Невиконання судом під час підготовчого засідання вимог ст.384 КПК є істотним порушенням кримінального процесуального закону та слугує безумовною підставою для скасування судових рішень.
Разом з цим, слід зазначити, що судом першої інстанції при розгляді справи не перевірено згідно ст. 68 КПК України компетентність перекладача за умови, що під час судового розгляду ОСОБА_11 заявляв відвід перекладачу.
Зазначені порушення у провадженні щодо ОСОБА_11 є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення та згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Згідно п.1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені ст. 412 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 415 КК України, суд апеляційної інстанції призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_11 підлягає задоволенню частково, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року щодо ОСОБА_11 як незаконний та необґрунтований - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року щодо ОСОБА_11 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ ______________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/309/2019
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Доповідач: ОСОБА_1