Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №802/1774/17-а
адміністративне провадження №К/9901/2595/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 802/1774/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області, відповідач), у якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Вінницькій області від 14 серпня 2017 року №1205 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Вінницькій області від 14 серпня 2017 року №147 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
1.3 поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
1.4 Стягнути з Головного управління ГУНП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 06 листопада 2015 року його прийнято на службу до Національної поліції України, де він перебував на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Разом із тим на підставі наказу ГУ НП у Вінницькій області від 14 серпня 2017 року № 1205, за порушення службової дисципліни, присяги поліцейського, пункту 1 частини 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, що призвело до вчинку, який несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, а саме - керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої цивільна особа отримала тілесні ушкодження, Керуючись статтями 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Крім того, наказом від 14 серпня 2017 року № 147 о/с його звільнено із займаної посади.
3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало проведене службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 14 серпня 2017 року. Зазначеним висновком встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції та ганебно впливає на позитивний імідж та авторитет Національної поліції України. Крім того, факт перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння повністю підтверджується матеріалами службового розслідування, зокрема: висновком Липовецької центральної районної лікарні, поясненнями поліцейських ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4 (батька потерпілої).
ІІ. Установлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
4. 06 листопада 2015 року, згідно з наказом №1 о/с, ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції України та прийняв присягу працівника поліції.
5. 13 серпня 2017 року до ГУ НП у Вінницькій області надійшла інформація про те, що 12 серпня 2017 року приблизно о 23 год 00 коп, інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 , який перебуває у черговій відпустці, керуючи приватним автомобілем «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Першотравнева в селі Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_5 . З даного приводу слідчим відділення Липовецького ВП розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017020200000231, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
6. 14 серпня 2017 року з метою проведення службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом №1309 було призначено службове розслідування та відсторонено від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 .
7. 14 серпня 2017 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 та розпочатого за вказаним фактом кримінального провадження за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
8. Як слідує із вказаного висновку, позивачем порушено службову дисципліну, присягу поліцейського, пункт 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, що призвело до вчинку, який несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, а саме: керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої цивільна особа отримала тілесні ушкодження. Відповідно до статей 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити зі служби в поліції.
9. 14 серпня 2017 року за результатами службового розслідування ГУНП у Вінницькій області видано наказ №1205 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення службової та транспортної дисципліни - у вигляді звільнення зі служби в поліції.
10. 14 серпня 2017 року наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №147 о/с, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено:
11.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Вінницькій області від 14 серпня 2017 року №1205 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
11.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Вінницькій області від 14 серпня 2017 року №147 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
11.3. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області;
11.4. Стягнуто з ГУНП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 22041 грн 80 коп.
12. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування проведене в короткий термін, без з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку.
13. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.
14. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій зазначив, що висновком за результатами службового розслідування від 14 серпня 2017 року, затвердженим начальником ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , підтверджено факт вчинення позивачем саме дисциплінарного правопорушення, що у свою чергу є законною та обґрунтованою підставою для звільнення позивача з органів поліції за грубе порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.
ІV. Касаційне оскарження
15. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 10 січня 2018 року.
16. У касаційній скарзі позивач посилається на помилкову оцінку, надану судом апеляційної інстанції встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано наявність правових підстав для прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача із займаної посади.
17.1. Крім того, позивач зазначає, що, на його думку, суд апеляційної інстанції надав помилкову оцінку фактам, викладеним у висновку службового розслідування від 14 серпня 2017 року, а саме: обставини, які є предметом розгляду у кримінальному провадженні, були розглянуті та їм надано оцінку в матеріалах службового розслідування, за результатами якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
17.2. Додатково позивач звертає увагу на той факт, що притягнення до кримінальної відповідальності, у разі набрання вироком законної сили, є окремою підставою для звільнення особи із займаної посади.
17.3. Крім того, позивач наголошує на тому факті, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою постанову прокурора відділу прокуратури Вінницької області від 25 вересня 2017 року, якою кримінальне провадження від 13 серпня 2017 року №12017020200000231 закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діяннях водія інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
17.4. За таких обставин позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. 12 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Білоус О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 802/1774/17-а з Вінницького окружного адміністративного суду.
19. 29 січня 2018 року відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якій він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
20. 01 лютого 2018 року справа № 802/1774/17-а надійшла до Верховного Суду.
21. 31 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 546/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого судді Шевцової Н. В., суддів Уханенка С.А., Радишевської О.Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
26. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
28. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
28.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
28.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
28.3. Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
28.4. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
29. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут).
29.1. Згідно зі статтею 1, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
29.2. Згідно з статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
29.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
29.4. Відповідно до частини першої статті 5, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
29.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
29.6. Відповідно до частини першої статті 14, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
29.6.1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
29.6.2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
29.6.3. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
29.7. Згідно зі статтею 16, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
VІ. Позиція Верховного Суду
30. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
31. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах внутрішніх справ, убачається, що однією з підстав для звільнення з органів внутрішніх справ є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
32. Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов'язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.
33. Верховний Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
34. Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення з органів внутрішніх справ. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати з підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
35. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів внутрішніх справ, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
36. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів внутрішніх справ, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
37. У свою чергу, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.
38. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
39. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
40. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що службове розслідування розпочато за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача та розпочатого за вказаним фактом кримінального провадження за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
41. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що висновком службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача та розпочатого за вказаним фактом кримінального провадження за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України. У вказаному висновку зазначено, що інформація, що стала підставою для проведення службового розслідування знайшла своє підтвердження, а тому, на думку відповідача, позивачем порушено службову дисципліну, присягу поліцейського, пункт 1 частини першої статті 18 Закону України "Про національну поліцію", вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що призвело до вчинку, який несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, а саме: керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої цивільна особа отримала тілесні ушкодження, відповідно до статей 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
42. Верховний Суд звертає увагу, що відповідач у своєму висновку за результатами службового розслідування відтворив виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який міститься у письмовому спецповідомленні і які у своїй сукупності дали органам досудового розслідування підстави допускати, що позивач учинив кримінальне правопорушення та надав йому правову кваліфікацію. Жодних інших діянь порушення позивачем дисциплінарного проступку, визначених Дисциплінарним статутом, у висновку службового розслідування не зазначено.
43. Додатково Верховний Суд зауважує, що постановою прокурора відділу прокуратури Вінницької області від 25 вересня 2017 року кримінальне провадження №12017020200000231 від 13 серпня 2017 року закрито у зв'язку зі встановленням відсутності в діяннях водія інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
43.1. Крім того, вказаною постановою прокурора відділу прокуратури Вінницької області від 25 вересня 2017 року встановлено, що згідно з висновком № 1839 Комунального підприємства «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотератія»», у водія ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
44. Отже, звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення - не пов'язаного із кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою для службового розслідування і кримінального провадження, є неправомірними та такими, що суперечать чинному на той час законодавству, а тому суд апеляційної інстанції неправомірно дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів.
45. Частиною першою статті 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
46. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
VIІ. Судові витрати
47. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року в справі 802/1774/17-а скасувати.
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року в справі 802/1774/17-а залишити в силі.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді С.А. Уханенко
О.Р. Радишевська