Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/6686/16
адміністративне провадження №К/9901/23648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) про визнання протиправним та скасування наказу від 19 квітня 2016 року № 97, зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року прийняту в складі судді Аблова Є.В.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Літвіної Н.М., Губської Л.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до командира військової частини НОМЕР_1 - (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19 квітня 2016 року № 97 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення 19 квітня 2016 року;
1.2 зобов'язати відповідача внести запис до особистої службової картки про зняття накладеного 19 квітня 2016 року стягнення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 квітня 2016 року № 97.
2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не вчиняв будь-якого дисциплінарного проступку 19 квітня 2016 року, крім того пояснень у нього керівництво військовою частиною не відбирало та із наказом про притягнення до відповідальності не ознайомлювало.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржуване дисциплінарне стягнення застосоване до позивача обґрунтовано, оскільки сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 з моменту призначення його на посаду начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , не зважаючи на численні зауваження, проходив службу в цивільному одязі.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. 18 лютого 2016 року позивачу було видано речове майно, що підтверджується копією накладної наявної в матеріалах справи.
5. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19 квітня 2016 року №97 за порушення вимог абзацу 12 статті 11, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України головному сержанту 2 автомобільного взводу автомобільної роти старшому сержанту ОСОБА_1 оголошено «Догану».
6. З наявних в матеріалах справи письмових пояснень, складених 18 липня 2016 року заступником командира частини по роботі з особовим складом ОСОБА_2 убачається, що у квітні 2016 року командиром військової частини НОМЕР_1 на сержанта ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення за те, що військовослужбовець перебував на службі в цивільному одязі.
7. Крім того, з письмових пояснень від 26 липня 2016 року командира АР ОСОБА_3 убачається, що з того часу як він прийняв посаду командира АР, тобто з 12 березня 2016 року по 19 квітня 2016 року старший сержант ОСОБА_1 перебував на службі в цивільному одязі.
8. Незгода позивача з указаним наказом зумовила його звернутися до суду з цим позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки позивачем не спростовано порушення з його боку вимог абзацу 12 статті 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-ХІV.
IV. Касаційне оскарження
11. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яка зареєстрована в суді 21 червня 2017 року.
12. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: вказує, що суди не звернули увагу та не дослідили обставини порушення відповідачем під час проведення службового розслідування приписів статей 97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
13. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
14. Також до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач указує на законність та обґрунтованість рішень першої та апеляційної інстанцій та просить суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги.
15. 22 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Рецебуринського Ю.Й. відкрито касаційне провадження та витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/6686/16.
16. 20 липня 2017 року справа № 826/6686/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
17. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
18. 16 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шарапу В.М., судді: Безвенка В.М., Данилевич Н.А.
19. 31 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 526/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., суддів Радишевську О.Р., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Частиною третьою статті 2 КАС України (у редакції, чинної до 15 грудня 2017 року) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
23.1.1. На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
23.1.2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
23.1.3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
23.1.4. Безсторонньо (неупереджено);
23.1.5. Добросовісно;
23.1.6. Розсудливо;
23.1.7. З дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
23.1.8. Пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
23.1.9. З урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
24. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (у редакції чинній до 16 квітня 2017 року, далі - Дисциплінарний статут):
26.1. Відповідно до вимог статті 4 військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
26.2. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45).
26.3. Приписами статті 48 встановлено, що на сержантів (старшин) можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, як догана.
26.4. Відповідно до статті 83 на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
26.5. Згідно із статтею 84 прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
26.6. Абзацом 2 статті 86 визначено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
26.7. Відповідно до статті 87 дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
26.8. Згідно з статтею 97 про накладені дисциплінарні стягнення оголошується: сержантам (старшинам) - особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин).
26.8.1. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.
26.9. Нормами статті 98 визначено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
27. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № №548-ХІV (далі - Статут).
27.1. Абзацом 12 статті 11 визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
27.2. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
27.2.1. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
27.2.2. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
V. Позиція Верховного Суду
28. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
30. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірки правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
31. Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
32. Аналіз наведених норм права, а саме статті 87 Дисциплінарного статуту дає підстави вважати, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
33. Таким чином, для надання судам належної оцінки оскаржуваного наказу, а саме чи дотримано строк для накладання на особу дисциплінарного стягнення, в матеріалах службової перевірки ( а у разі її не проведення - у наказі про накладання дисциплінарного стягнення) обов'язково повинна бути зазначена дата вчинення дисциплінарного правопорушення.
34. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що з наявних в матеріалах справи письмових пояснень, складених 18 липня 2016 року заступником командира частини по роботі з особовим складом ОСОБА_2 , убачається, що у квітні 2016 року командиром військової частини НОМЕР_1 на сержанта ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення за те, що військовослужбовець перебував на службі в цивільному одязі.
35. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що з письмових пояснень від 26 липня 2016 року командира АР ОСОБА_3 вбачається, що з того часу як останній прийняв посаду командира АР, тобто з 12 березня 2016 року по 19 квітня 2016 року старший сержант ОСОБА_1 перебував на службі в цивільному одязі.
36. Проте із зазначених пояснень та оскаржуваного наказу, неможливо встановити якою саме датою вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення керувався відповідач при виданні наказу про накладання на позивача дисциплінарного стягнення. Верховний Суд уважає, що дослідження зазначеного питання та надання судом йому оцінки має значення для правильного вирішення справи по суті.
37. Усупереч наведеним нормам законодавства судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено дати вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, за яке його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 квітня 2016 року № 97.
38. Ураховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що прийняття оскаржуваного наказу відбулося відповідно до законодавства є передчасним, оскільки зроблений без належного дослідження дотримання відповідачем вимог статті 87 Дисциплінарного статуту.
39. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
40. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
41.Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
42. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно встановити дату вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, за яке його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 квітня 2016 року № 97, а ураховуючи зазначену дату надати оцінку оскаржуваному наказу на його відповідність розділу ІІІ «Порядок накладання дисциплінарних стягнень» Дисциплінарного статуту (чинного на момент виникнення правовідносин) та частини другої статті 2 КАС України.
43. Таким чином, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
VIІ. Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 826/6686/16 скасувати.
3. Адміністративну справу № 826/6686/16 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) про визнання протиправним та скасування наказу від 19 квітня 2016 року № 97, зобов'язання вчинити дії направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Судові витрати розподілу не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н. В. Шевцова
Судді: О.Р. Радишевська
С. А. Уханенко