20 листопада 2019 року
Київ
справа №420/3252/19
адміністративне провадження №К/9901/32046/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,
У травні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 11 травня 2019 року ВП № 58890339 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. та від 15 квітня 2019 року ВП № 58890339 про стягнення виконавчого збору в сумі 16692 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 15.04.2019 року ВП № 58890339 про стягнення виконавчого збору в сумі 16692 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постанову та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачені: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: М.В. Білак
В.М. Соколов