Іменем України
19 листопада 2019 року
Київ
справа №804/10955/15
адміністративне провадження №К/9901/38629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (колегія суддів: Щербак А.А. (головуючий), Баранник Н.П., Чабаненко С.В.) у справі №804/10955/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» до Дніпропетровської митниці ДФС України, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» (далі - позивач, ПАТ«ЄВРАЗ СУХА БАЛКА») звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України, Головного управління Державного казначейства України (далі - відповідачі, контролюючий орган) про визнання протиправною бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС щодо відмови у наданні висновку до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви ПАТ «Євраз Суха Балка» № 1325 від 29.04.2015; стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Євраз Суха Балка» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 3920476,68 грн., яка була надмірно сплачена за вантажними митними деклараціями № 110010000/2012/004206 від 28.05.2012; № 110010000/2012/004215 від 28.05.2012; № 110010000/2012/004312 від 30.05.2012; №110010000/2012/004356 від 31.05.2012; № 110010000/2012/004357 від 31.05.2012; №110010000/2012/004369 від 31.05.2012; № 110010000/2012/004511 від 06.06.2012; №110010000/2012/004565 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004567 від 07.06.2012; №110010000/2012/004569 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004572 від 07.06.2012; №110010000/2012/004573 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004574 від 07.06.2012; №110010000/2012/004575 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004584 від 07.06.2012; №110010000/2012/004585 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004589 від 07.06.2012; №110010000/2012/004592 від 07.06.2012; № 110010000/2012/004593 від 07.06.2012; №110010000/2012/004617 08.06.2012; № 110010000/2012/004620 від 08.06.2012; №110010000/2012/004904 від 19.06.2012; № 110010000/2012/004907 від 19.06.2012; №110010000/2012/004915 від 19.06.2012; № 110010000/2012/004916 від 19.06.2012; №110010000/2012/004969 від 20.06.2012; № 110010000/2012/004970 від 20.06.2012; №110010000/2012/004971 від 20.06.2012; № 110010000/2012/005019 від 21.06.2012; №110010000/2012/005026 від 21.06.2012; № 110010000/2012/005027 від 21.06.2012; №110010000/2012/005030 від 21.06.2012; № 110010000/2012/005052 від 22.06.2012; №110010000/2012/005053 від 22.06.2012; № 110010000/2012/005054 від 22.06.2012; №110010000/2012/005056 від 22.06.2012; № 110010000/2012/005057 від 22.06.2012; №110010000/2012/005059 від 22.06.2012; № 110010000/2012/005158 від 25.06.2012; №110010000/2012/005159 від 25.06.2012; № 110010000/2012/005161 від 25.06.2012; №110010000/2012/005164 від 25.06.2012; № 110010000/2012/005170 від 25.06.2012; №110010000/2012/005238 від 26.06.2012; № 110010000/2012/005239 від 26.06.2012; №110010000/2012/005241 від 26.06.2012; № 110010000/2012/005244 від 26.06.2012; №110010000/2012/005245 від 26.06.2012; № 110010000/2012/005246 від 26.06.2012; №110010000/2012/005295 від 27.06.2012; № 110010000/2012/005296 від 27.06.2012; №110010000/2012/005299 від 27.06.2012; № 110010000/2012/005306 від 27.06.2012; №110010000/2012/005308 від 27.06.2012; № 110010000/2012/005309 від 27.06.2012; №110010000/2012/005310 від 27.06.2012; № 110010000/2012/005313 від 27.06.2012; №110010000/2012/005314 від 27.06.2012; № 110010000/2012/005384 від 02.07.012; №110010000/2012/005387 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005388 від 02.07.2012; №110010000/2012/005396 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005399 від 02.07.2012; №110010000/2012/005400 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005401 від 02.07.2012; №110010000/2012/005402 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005404 від 02.07.2012; №110010000/2012/005405 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005410 від 02.07.2012; №110010000/2012/005411 від 02.07.2012; № 110010000/2012/005442 від 03.07.2012; №110010000/2012/005443 від 03.07.2012; № 110010000/2012/005444 від 03.07.2012; №110010000/2012/005445 від 03.07.2012; № 110010000/2012/005446 від 03.07.2012; №110010000/2012/005486 від 04.07.2012; № 110010000/2012/005494 від 04.07.2012; №110010000/2012/005530 від 05.07.2012; № 110010000/2012/005532 від 05.07.2012; №110010000/2012/005540 від 05.07.2012; № 110010000/2012/005591 від 07.07.2012; №110010000/2012/005669 від 10.07.2012; № 110010000/2012/005675 від 10.07.2012; №110010000/2012/005700 від 11.07.2012; зобов'язання Дніпропетровської митниці ДФС подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі; зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у квітні 2015 року звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з заявою про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ та проханням надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення з Державного бюджету України на поточний рахунок підприємства суми ПДВ у розмірі 3920476,68 грн., проте відповідач незаконно відмовив у задоволенні вказаної заяви, про що повідомив листом від 18.06.2015 за вих. № 1437/10/04-50-25-01.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов задоволено частково. Зобов'язано Дніпропетровську митницю ДФС повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» №1325 від 29.04.2015 про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що Дніпропетровською митницею ДФС у порушення вимог закону, не було прийнято рішення за наслідками розгляду заяви ПАТ «Євраз Суха Балка» від 29 квітня 2015 року за вих. №1325, що є порушенням прав та законних інтересів позивача, а тому його усунення, як того вимагає КАС України, за висновком суду, можливе шляхом зобов'язання Дніпропетровської митниці ДФС повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» № 1325 від 29.04.2015 про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Євраз Суха Балка» у період з травня по липень 2012 року зверталося до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення вантажу шляхом подання вантажних митних декларацій, проте Дніпропетровською митницею ДФС були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів, коригування митної вартості товарів, а також винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
З огляду на вказані обставини ПАТ «Євраз Суха Балка» було здійснено митне оформлення товару під гарантійні зобов'язання та перераховані суми митних платежів на підставі рішень митного органу про коригування митної вартості товару та подано нові ВМД.
При цьому, ПАТ «Євраз Суха Балка» у судовому порядку було оскаржено рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року в адміністративній справі № 2а/0470/7241/12, вищевказані оскаржувані рішення Дніпропетровської митниці ДФС було визнано протиправними та скасовано.
ПАТ «Євраз Суха Балка» з метою повернення надміру сплачених митних платежів за митними деклараціями, за якими товар було випущено у вільний обіг відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України 29 квітня 2015 року звернулося до Дніпропетровської митниці ДФС з заявою за вих. № 1325 в якій просило, надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення з Державного бюджету України на поточний рахунок підприємства суми ПДВ в розмірі - 3920476,68, яка була надмірно сплачена за відповідними ВМД.
Також заявник просив направити пакет документів щодо повернення суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 3920476,68 грн. до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.
До вказаної заяви позивачем було додано копії ВМД та копію постанови Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року в адміністративній справі №2а/0470/7241/12.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Дніпропетровською митницею ДФС № 1437/10/04-50-25-01 від 18.06.2015, направлено лист позивачу, в якому зазначено, що для підготовки висновку про наявність надмірної сплати до Державного бюджету суми ПДВ у розмірі 3920476,68 грн. проводиться перевірка наявності переплати митних платежів в заявленому ПАТ «Євраз Суха Балка» розмірі у зв'язку з чим останньому запропоновано надати документи відповідно до статті 53 Митного кодексу України та підтвердити відсутність подвійного відшкодування ПДВ або його використання при розрахунку та сплаті податкових зобов'язань з ПДВ.
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що ним правомірно з дотриманням строків та вимог чинного законодавства подано до митного органу заяву з необхідними додатковими документами та у передбачений законом строк про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань натомість відповідачем безпідставно відмовлено в задоволенні такої заяви та не надано висновку про повернення з Державного бюджету суми податку на додану вартість.
9. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1. Частин перша статті 301
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
10.2 Частина третя 301
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
11.1 Пункт 43.1 статті 43
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
11.2 Пункт 43.2 статті 43
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
11.3 Пункт 43.3 статті 43
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 12. Бюджетний кодекс України
12.1 Частина друга статті 45
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
13. Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618(у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
13.1 Пункт 1 розділу 3
Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
13.2 Пункти 2,3 розділу 3
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
13.3 Пункт 6 розділу 3
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
13.4 Пункт 7 розділу 3
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
14. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
15. Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.
16. Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постановах від 25.11.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, від 16.09.2015 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (правонаступником якої є Одеська митниця Державної фіскальної служби України; далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
17. Отже, якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.
18. При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
20. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
21. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що Дніпропетровською митницею ДФС у порушення приписів митного законодавства не було прийнято жодне з передбачених рішень за наслідками розгляду заяви ПАТ «Євраз Суха Балка» від 29 квітня 2015 року за вих. № 1325, як то висновок про повернення платнику податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів чи обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для повернення коштів тому правильним є висновок судів про зобов'язання митного органу розглянути заяву про повернення надмірно сплачених платежів відповідно до Порядку №618, норм митного законодавства та прийняти відповідне рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 слід залишити без задоволення.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі 804/10955/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
В.П. Юрченко
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду