20 листопада 2019 року
Київ
справа №200/4260/19-а
адміністративне провадження №К/9901/31229/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Димитрівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі №200/4260/19-а за позовом ОСОБА_1 до Димитрівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди,
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та ухвалені у цій справі судові рішення, встановив, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з позивачем повного та своєчасного розрахунку при звільненні; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за невикористані чергові відпустки; стягнення з відповідача недоплаченої суми грошового забезпечення за період служби; стягнення з відповідача недоплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні; стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні; стягнення компенсації за невикористані чергові відпустки за період служби; стягнення моральної шкоди.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посадового становища позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, оскільки касаційна скарга Димитрівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник не посилається на передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини справи, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про їх наявність, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Димитрівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі №200/4260/19-а за позовом ОСОБА_1 до Димитрівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді О. В. Калашнікова
В. М. Соколов