20 листопада 2019 рокуЛьвів№857/11171/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2019 року у справі №461/4620/19 (головуючий суддя Стрельбицький В.В. рішення проголошене о 16:40 год. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 34 000,00 гривень. Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. На думку позивача, посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення його до відповідальності, не враховано всіх обставин справи та розглянуто справу за його відсутності, без належного його повідомлення про розгляд справи. Також вказує на те, у його діях був відсутній умисел на вчинення будь-якого порушення, чого не взято до уваги органом уповноваженим на розгляд його справи. Просить оскаржувану постанову скасувати.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича №27/1г/19-ф1пз від 12.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 34 000,00 гривень. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП направити на новий розгляд до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом неповно та неправильно встановлені обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що суд мотивує своє рішення, тим, що відповідач належним чином не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи згідно складеного протоколу №111/19 від 25.02.2019р., що нібито є порушенням ст. 268 КУпАП, та усі складені процесуальні документи не були надані (вручені) позивачу, а також матеріалами справи не підтверджено, що саме позивач здійснював будівельні роботи по самочинному влаштуванню балкону, а надані матеріали фотофіксації не фіксують здійснення правопорушення саме позивачем. Проте апелянт зазначає, що усі вказані документи надавались суду першої інстанції безпосередньо у судовому засіданні представником відповідача, а тому відповідачу не відомо чому суд не взяв їх до уваги та не відомо чи суд долучив такі документи до матеріалів судової справи. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що за результатами позапланової перевірки, проведеної працівниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, на підставі інформації, наданої листом виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2018 року №0004-вих-3101 та направлення для проведення позапланового заходу від 12.02.2019 року об'єкту «Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_2 » встановлено, що громадянин ОСОБА_1 виконує будівельні роботи на вищевказаному об'єкті без права на виконання будівельних робіт у будинку, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, що є порушенням ст. ст. 32, 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
За наслідками перевірки складено акт перевірки №111/19 від 25.02.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення №111/19 від 25.02.2019 року, та здійснено фото фіксацію місця події.
У подальшому, постановою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича №27/1г/19-ф1пз від 12.04.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 гривень.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 порушив норми ст. ст. 32, 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки виконував будівельні роботи за адресою АДРЕСА_2 без права на виконання будівельних робіт - без дозволу на виконання будівельних робіт у будинку, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер №740.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що наведені відповідачем в оскаржуваній постанові на підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП не є достатніми, оскільки провадження у справі відбулось без забезпечення повноти дослідження обставин справи, з порушенням встановленої КУпАП процедури.
Проте, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку №553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Аналіз вказує на те, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримання акт перевірки, припис, надання письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку №553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо
За змістом статей 254 та 256 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Як слідує з матеріалів справи, наказ про проведення позапланової перевірки, акт та протокол, які винесені відповідачем за результатами позапланової перевірки позивач ОСОБА_1 не отримав. У всіх наданих матеріалах стоїть відмітка про відмову від підпису.
Таким чином, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства, відповідно він не знав про намір проведення перевірки, не отримував повідомлення про проведення такої та був відсутній на об'єкті перевірки під час її проведення, тому відповідно не міг вчиняти дій щодо недопускну посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва чи відмовлятись від підпису при складання зазначений вище документів, що є підставою для скасування оскарженої постанови.
Відповідачем належних та допустимий доказів на спростування вище наведеного не надано.
Відповідно до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, органом уповноваженим на розгляд справи позивача було проігноровано вищевказані вимоги закону та розглянуто справу у відсутності позивач, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 права надати під час розгляду справи пояснення з приводу складеного протоколу і актів та надати з цього приводу відповідні докази, реалізувати гарантоване Конституцією України право на захист. Крім того, відповідачем не подано жодного доказу щодо належного оповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича №27/1г/19-ф1пз від 12.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 34 000,00 гривень. підлягає скасуванню.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року (справа №400/2866/18).
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд першої інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, направив справу на новий розгляд до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області з урахуванням висновків суду про те, що позивач не був повідомлений про проведення перевірки, про розгляд справи про адміністративне правопорушення та не отримував жодних документів від відповідача.
Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції невірним, оскільки з аналізу пункту 2 вказаної статті КАС України слідує, що надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу ( посадової особи) суд має право, якщо справу розглянуто некомпетентним органом ( посадовою особою). У даній справі, справу про адміністративне правопорушення за ч. 7 ст. 96 КУпАП розглянуто уповноваженим та компетентним органом - ДАБІ
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2019 року у справі №461/4620/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рибчанського Олександра Олеговича №27/1г/19-ф1пз від 12.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 34 000,00 гривень.
Закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. Я. Макарик