Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа №826/4125/16
адміністративне провадження №К/9901/44406/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження справу № 810/3805/17
за касаційною скаргою ОСОБА_1
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (колегія у складі суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;)
у справі № 826/4125/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовдевелопмент"
до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко Олени Олександрівни
треті особи: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3
про визнання протиправними та скасування рішень.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко Олени Олександрівни (далі - відповідач), за участю третіх осіб - відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - третя особа 1), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2), ОСОБА_1 (далі - третя особа 3), ОСОБА_3 (далі - третя особа 4), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21037671 від 29.04.2015 щодо припинення іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору від 23.05.2007 реєстраційний № 4489, скасувавши відповідні записи про припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку в Державному реєстрі іпотек про погашення іпотеки, реєстраційний номер обтяження 5018046 від 27.03.2012;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21037727 від 29.04.2015 щодо припинення заборони відчуження від 23.05.2007 реєстраційний №4490, скасувавши відповідні записи про припинення (скасування) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку про погашення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5006245 від 23.05.2007;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21293447 від 14.05.2015 щодо зняття арешту майна боржника, накладеного відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2014, скасувавши відповідні записи про припинення (скасування) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку про погашення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 15418223 від 28.08.2014.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2016 скасовано, позов задоволено.
4. 16.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Третьої особи 3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2017 було відкрито провадження у справі. У зв'язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України 22.03.2018 справу було передано до Верховного Суду.
6. Третя особа 3 заявляла клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак ухвалою від 18.11.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29.10.2010, частково змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2011, позов ПАТ «Комерційний банк «Володимирський» до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором у сумі 4 342 494,44 грн та судових витрат - 10 657, 69 грн.
8. На виконання вказаного судового рішення судом видано виконавчий лист 05.05.2011, на підставі якого 17.05.2011 третьою особою 1 відкрито виконавче провадження №27110198 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Володимирський» суми заборгованості на загальну суму 4 353 152, 13 грн.
9. На підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 24.07.2014 у вказаному виконавчому провадженні замінено стягувача з ПАТ «Комерційний банк «Володимирський» на ТОВ «Азовдевелопмент».
10. В межах цього виконавчого провадження №27110198 постановою державного виконавця від 22.08.2014 накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження на майно, що належить боржнику, а саме квартиру АДРЕСА_1 . На підставі цієї постанови внесено відповідний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно від 28.08.2014.
11. Окрім цього, вказане нерухоме майно перебувало в іпотеці та було оголошено заборону на його відчуження на підставі іпотечного договору від 23.05.2007 реєстраційний №4489 та накладено заборону відчуження від 23.05.2007 за реєстраційним №4490.
12. Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек вбачається, що за вказаним іпотечним договором було змінено іпотекодержателя згідно договору про заміну наступного іпотекодержателя на нового іпотекодержателя, посвідченого 27.03.2012 за №968, на ТОВ «Азовдевелопмент».
13. У вересні 2015 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 27110198 з Інформаційної довідки від 16.09.2015 Позивач дізнався про те, що відповідачем вчинено протиправні, на його думку, реєстраційні дії з припинення іпотеки, скасування відповідної заборони відчуження на підставі іпотечного договору та скасування арешту майна боржника, накладеного державним виконавцем, що оформлено рішеннями від 29.04.2015 індексний номер 21037671, від 29.04.2015 індексний номер 21037727 та від 14.05.2015 індексний номер 21293447.
14. Зазначені рішення стали підставою для відчуження нерухомого майна та передачу його у наступну іпотеку, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що всупереч нормам законодавства відповідач прийняв рішення про припинення іпотеки та зняття заборон відчуження майна безпідставно, за відсутності відповідної заяви обтяжувача та іпотекодержателя, тобто позивача, про надання згоди на зняття заборони, а також відповідної постанови державного виконавця чи рішення суду про зняття арешту з майна боржника, а тому вважає оскаржувані рішення незаконними, та такими, що грубо порушують права позивача як іпотекодержателя та стягувача у виконавчому провадженні.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким регулюється, зокрема, внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав. Вказаним порядком визначено, що записи до Державного реєстру прав про скасування реєстраційних дій проводиться державним реєстратором, водночас, беручи до уваги те, що встановити особу, яка вчиняла спірні реєстраційні дії неможливо, вироку на час судового розгляду справи по кримінальному провадженню ще немає, тому суд вважає, що на даний час відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
17. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зауважив, що якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься гарантована державою інформація, що рішення про реєстрацію речових прав прийнято відповідачем ОСОБА_4 , то саме до неї як до відповідача подається позов. Законом встановлений спосіб захисту та поновлення порушеного права, і таким способом є оскарження та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.
18. Невідома особа, якщо вона існує, яка могла вчинити несанкціонований вплив на Державний реєстр речових прав, не є суб'єктом владних повноважень, від імені якої прийняті оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав, і не може бути відповідачем в адміністративному позові. Така особа, якщо її буде встановлено та доведено вину, може бути притягнута до кримінальної відповідальності або відшкодувати шкоду. А відповідачем в позові про скасування рішень про реєстрацію речового права має бути тільки орган, який, або від імені якого прийнято оскаржуване рішення. Позивачем обраний саме такий спосіб поновлення порушеного права, який встановлений законом.
19. Так, відповідно до п.41 Постанови Кабінету міністрів України від 26.10.2011р. №1141 в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень (з останніми змінами від 05.02.2014 р.) «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зокрема: державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі Третя особа 3 зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, зазначає, що Відповідач не вносила записи про припинення обтяження на нерухоме майно, до неї не зверталися із відповідними заявами та документами, а запис було вчинено невідомою особою, державну реєстрацію прав здійснено після 21.00, тобто поза межами робочого часу. Відповідача було визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12015100010006084.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
22. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
23. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
24. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
25. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб'єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред'явлення позову.
28. Як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21037671 від 29.04.2015 щодо припинення іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору від 23.05.2007 реєстраційний № 4489, скасувавши відповідні записи про припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку в Державному реєстрі іпотек про погашення іпотеки, реєстраційний номер обтяження 5018046 від 27.03.2012;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21037727 від 29.04.2015 щодо припинення заборони відчуження від 23.05.2007 реєстраційний №4490, скасувавши відповідні записи про припинення (скасування) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку про погашення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5006245 від 23.05.2007;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21293447 від 14.05.2015 щодо зняття арешту майна боржника, накладеного відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2014, скасувавши відповідні записи про припинення (скасування) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та знявши відмітку про погашення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 15418223 від 28.08.2014.
29. Оскільки припинення обтяження відбулася на підставі фіктивних за словами Позивача заяв про дозвіл на припинення іпотеки та зняття заборони відчуження від 29.04.2015, ці реєстраційні дії порушують права позивача як власника спірного майна.
30. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
31. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
32. Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
33. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Засади захисту права власності, які поширюються і на правовідносини щодо права користування, регулюються ст. 386 ЦК України; право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, - ст. 387, 391 цього Кодексу.
34. Отже, вимоги про скасування рішень державного реєстратора пов'язані з намаганням Позивача відновити порушене право на спірне майно як власника, тобто спрямовані на захист свого цивільного права.
35. Суд дійшов висновку, що правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю майнових вимог банку на нерухоме майно, в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки.
36. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір стосовно припинення іпотеки нерухомого майна та захисту майнових прав не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
37. За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
38. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовдевелопмент" та ОСОБА_2 стосовно виконання договору іпотеки.
39. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 у справі № 804/2001/16, і Суд не вбачає підстав для відступу.
40. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства
41. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
42. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі № 826/4125/16 скасувати.
Провадження у справі № 826/4125/16 закрити.
Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб