Справа № 240/7007/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Смілянця Е. С. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
представника позивача: Роспатнюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (проголошено в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення 127997,55 грн.,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.06.2019, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Житомирській області на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 13.082018 по 05.02.2019 в розмірі 127 997 грн.55 коп.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Житомирській області, яка полягає у несвоєчасному розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .
Стягнуто з Управління Служби безпеки України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 13.08.2018 по 05.02.2019 в розмірі 127989,95 грн.
В решті позовних вимог відмовити
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах Служби безпеки України та наказом Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 03.08.2018 №989-ОС був звільнений з військової служби у запас за пп."а" п.61, пп. "б" (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007, та виключено зі списків особового складу з 13.08.2018 наказом Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 13.08.2018 №189-ОС.
При цьому, одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 було виплачено 05.02.2019, що підтверджується довідкою УСБУ Житомирській області від 21.05.2019 №57/85-207р. (а.с.26)
Вважаючи, що за період з 13.08.2018 по 05.02.2019 року має бути виплачена компенсація за затримку розрахунку при звільненні, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду
Відповідно до ч.2 ст.19 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження військової служби в Службі безпеки України урегульований Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Законом України "Про Службу безпеки України", Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 227.12.2007 № 1262/2007.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII(далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Проте, зазначеними нормативними актами не визначено порядку проведення розрахунку при звільненні з військової служби, зокрема зі служби в органах СБУ.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Колегія суддів звертає увагу, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на працівників органів СБУ стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
При цьому, питання відповідальності за затримку розрахунку при їх звільненні (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
Таким чином, з урахуванням того, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці працівника СБУ, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпПУ як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби.
Висновки з результатами розгляду апеляційної скарги.
Доводи скаржника щодо відсутності підстав для застосування до спірних відносин норм Кодексу законів про працю України є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Житомирській області, яка полягає у несвоєчасному розрахунку при звільненні та стягнення компенсації за затримку при звільненні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Щодо розподілу судових витрат.
В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу, які він, позивач, поніс у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3500,0грн.
Вказані витрати пов'язані з виконанням адвокатом робіт у межах укладеного Договору про надання правових послуг від 09.09.2019 №04/09 та Додаткової угоди до цього Договору від 09.09.2019. Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.11.2019 правові послуги полягають у юридичній консультації, ознайомленням з матеріалами справи, підготовці відзиву на апеляційну скаргу та представництві інтересів позивача в судовому засіданні. Вартість таких робіт визначена у сумі 3 500,0грн., яка оплачена позивачем, про що свідчить квитанція №494646389 від 19.09.2019
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на обсяг виконаних адвокатом робіт, враховуючи те, що у відзиві на апеляційну скаргу фактично викладена позиція позивача а також те, що такі витрати безумовно пов'язані із захистом позивачем свого права, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
Оскільки апеляційну скаргу відповідача з вимогами про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову було відхилено судом апеляційної інстанції, то судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року - без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Житомирській області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2019 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Смілянець Е. С. Боровицький О. А.