П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1819/19
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Національно антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування наказу, -
У березні 2019р. ТОВ "ТОРГЕСТ" звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, третя особа: НАБУ, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТОРГЕСТ"" за №2090 від 22.03.2019р..
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А. за №201/11/15-32-14-10-05 від 13.03.2019р., ГУ ДФС в Одеській області 22.03.2019р. прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГЕСТ» за №2090, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «ТОРГЕСТ» за митними деклараціями з 1.01.2016р. по 31.12.2017р..
Позивач вважає, що вказаний наказ не містить чітких підстав проведення позапланової виїзної перевірки, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню. Також, позивач наголошує, що запит ГУ ДФС в Одеській області про отримання інформації за №602/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019р. контролюючим органом оформлено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки в ньому не зазначено конкретної причини для його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи. Крім того, копії митних декларацій, разом з документами, надавалися контролюючому органу при митному оформленні товарів та містяться в інформаційних базах територіальних органів ДФС, а тому повторне витребування вказаних документів, на думку позивача, є незаконним.
Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Представники ГУ ДФС в Одеській області та третьої особи Національне антикорупційне бюро України в судова засідання прибули, але подали заяву про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник підприємства в судове засідання не прибув, однак про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки не повідомив.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки ТОВ «ТОРГЕСТ» діяв в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства України, а тому прийняття вказаного наказу ніяким чином не порушує права товариства.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 9.08.2018р. Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) на адресу ДФС України надіслано лист за №0434-186/30721, в якому зазначено, що під час досудових розслідувань у кримінальних проваджень отримано відомості про те, що впродовж 2016-2017р. службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС всупереч вимог МК України в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих, у тому числі, від імені ТОВ «ТОРГЕСТ». У зв'язку з чим, з урахуванням положень ст.93 КПК України, ч.2 ст.19-2 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України», викладено прохання прийняти відповідне рішення та доручити уповноваженим особам ДФС України провести документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів у період з 1.01.2016р. по 31.12.2017р. ТОВ «ТОРГЕСТ».
В подальшому, НАБУ на адресу ДФС України надсилали листи: за №0434-186/333969 від 5.09.2018р. до яких були додані копії окремих матеріалів досудових розслідувань, які містять інформацію, що свідчить про порушення, у тому числі, ТОВ «ТОРГЕСТ» вимог законодавства України з питань державної митної справи; за №0434-186/38640 від 12.10.2018р., а також копії окремих матеріалів досудових розслідувань на 186 арк., які містять документальну інформацію щодо порушення, у тому числі, ТОВ «ТОРГЕСТ» вимог законодавства України з питань державної митної справи.
На підставі наданих відомостей та документів, 15.01.2019р. ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «ТОРГЕСТ» надіслано запит за №602/10/15-32-14-10-07 про надання інформації та копій документів, відповідно до якого з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ «ТОРГЕСТ», та у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, адресату запропоновано надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином завірені копії митних декларацій та документи, що стали підставою для митного оформлення товару ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, у тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, тощо, які стосуються поставки вказаних товарів, та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях (у тому числі митні декларації країн відправлення); договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів (рах.312, 632); статутні документи.
У відповідь на вказаний запит, ТОВ «ТОРГЕСТ» надіслало лист-відповідь за №666788 від 5.03.2019р., яким ГУ ДФС повідомлено, що запит податкового органу не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, а тому у товариства відсутні законні підстави для надання інформації та копій документів на вказаний запит.
У зв'язку із ненаданням на запит товариством пояснень та відповідних копій документів, та копій документів, 22.03.2019р., у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.346 МК України, на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А. за №201/11/15-32-14-10-05 від 13.03.2019р., ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГЕСТ»» за №2090, згідно п.1 якого наказано посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області провести з 27.03.2019р., тривалістю 30 робочих днів, документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «ТОРГЕСТ» за митними деклараціями за період з 1.01.2016р. по 31.12.2017р..
Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.41.1 ст.41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики, його територіальні органи.
Відповідно до ч.4-5 ст.334 МК України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю. З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
За правилами п.7 ч.1 ст.336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
У відповідності до ч.1-3 ст.345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Приписами п.2 ч.7 ст.346 МК України визначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що обов'язковою передумовою здійснення податковим органом документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Зокрема, порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ за №1245 від 27.12.2010р. (надалі - Порядок №1245).
Так, за правилами п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У відповідності до п.п.9-10 Порядку №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Згідно з п.12 Порядку №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.
За правилами п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ “ТОРГЕСТ” запит про надання інформації та копій документів за №602/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019р. містить фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій), правову підставу (ч.5 ст.334 МК України). Окрім того, вказаний запит містить опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу.
Отже, посилання апелянта, як на підставу скасування оскаржуваного наказу, що запит ГУ ДФС в Одеській області про надання інформації та копій документів за №602/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019р. оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України є безпідставними, необґрунтованими та надуманими.
Що стосується законності та правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГЕСТ», судова колегія зазначає наступне.
Приписами п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За правилами п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
У відповідності до ч.1 ст.349 МК України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.
Згідно з абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС в Одеській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГЕСТ»» за №2090 від 22.03.2019р. містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.
До того ж, підставою для проведення перевірки, у даному випадку, зазначено п.2 ч.7 ст.346 МК України, тобто не надання пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
Також, в оскаржуваному наказі податкового органу в якості підстави здійснення перевірки зазначено доповідну записку заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А. за №201/11/15-32-14-10-05 від 13.03.2019р..
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТОРГЕСТ», оскільки оскаржуваний наказ про проведення перевірки прийнятий в межах та з дотриманням вимог податкового законодавства України.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв