П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 665/1809/19
Головуючий в 1 інстанції: Березніков О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2019 року, прийняте у складі суду судді Березнікова О.В. в смт. Чаплинка по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чаплинського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича, в якому просив суд скасувати постанову інспектора роти УПП в м. Кременчук УНП в Полтавській області лейтенанта поліції Бондаренка В.В. серії НК № 422042 від 05.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову інспектора роти УПП в м. Кременчук УНП в Полтавській області лейтенанта поліції Бондаренка В.В. серії НК № 422042 від 05.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрито.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренко Владислав Володимирович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що 22.10.2019 року на юридичну адресу відповідача по справі було перенаправлено з УПП в Полтавській області як помилково направлену на електронну адресу ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області по даній справі про відкриття провадження по справі, відповідно ні копія позовної заяви з додатками, ні ухвала суду про відкриття провадження по справі на адресу відповідача станом на день ухвалення рішення суду 21.10.2019 року не надходила, про дату та місце розгляду справи відповідач не повідомлявся, що на думку апелянта свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Крім того, апелянт, не погоджуючись із висновками суду першої інстанції вказує, що «ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, а не за ст.125 цього Кодексу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2019 року о 10 годині 00 хвилин інспектор роти УПП в м. Кременчук УНП в Полтавській області лейтенант поліції Бондаренко В.В. склав відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії НК № 422042 від 05.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме керування т/з з не ввімкненим за межами населеного пункту в період часу з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів чи ближнього світла фар, відповідно порушивши п.9.8 ПДР.
Не погоджуючись із правомірністю постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 422042 від 05.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було представлено жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та законними.
Колегія суддів, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У п. 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За вимогами 9.8 ПДР, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Положеннями частини 2 статті 122 КУпАП визначено, що за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Колегія суддів зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 05 жовтня 2019 року о 10 годині 00 хвилин інспектор роти УПП в м. Кременчук УНП в Полтавській області лейтенант поліції Бондаренко В.В. склав відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії НК № 422042 від 05.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме керування т/з з не ввімкненим за межами населеного пункту в період часу з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів чи ближнього світла фар, відповідно порушивши п.9.8 ПДР.
Колегія суддів звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який докази, зокрема відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, покази свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або інші фактичні дані які би підтвердили факт порушення позивачем вимог п.9.8 ПДР, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Суд звертає увагу, що жодних доказів порушення позивачем вимог п.9.8 ПДР до суду апеляційної інстанції надано не було, а відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 422042 від 05.10.2019 року та закриття провадження у справ про адміністративне правопорушення у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року (справа №201/8292/1720), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Разом з тим, частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Як вбачається судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, відповідачем по справі виступає інспектор роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренко Владислав Володимирович.
Відповідно до вимог п. 2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, всупереч вимогам позивачем в матеріалах справи взагалі не було зазначено жодних даних щодо адреси відповідача, відомих засобів зв'язку. При цьому, зазначення позивачем Управління патрульної поліції в Полтавській області у якості відповідача по справі не відповідає вимогам КАС України, оскільки Управління патрульної поліції в Полтавській області не має статусу юридичної особи, та як наслідок, не може бути відповідачем по справі. Разом з тим, судом першої інстанції правову оцінку зазначеним обставинам надано не було, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Суд враховує, що стаття 286 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с 14).,копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з додатками судом першої інстанції було направлено на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції в Полтавській області, проте колегія суддів зазначає що батальон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції, в якому несе службу відповідач, є самостійним структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та має іншу офіційну електронну адресу.
Таким чином, докази на підтвердження обізнаності відповідача про дату, час і місце судового засідання у строк, достатній для прибуття до суду, в матеріалах справи відсутні.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 268 КАС України, оскільки відповідача належним чином не повідомлено про розгляд цієї справи, що позбавило його можливості брати участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подавати докази, пояснення, заяви та клопотання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2018 року у справі "Созонов та інші проти України", зазначено, що на національні суди покладається обов'язок чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (параграф 8).
Колегія суддів зауважує, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 353 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 268, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2019 року - задовольнити частково.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти №2 батальону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Управління Національної поліції Бондаренка Владислава Володимировича серії НК № 422042 від 05.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення. винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець