20 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/4047/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року в адміністративній справі №280/4047/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Татаринов Д.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 02 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення - 31 жовтня 2018 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 02 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення - 31 жовтня 2018 року.
13 вересня 2019 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення доказів, в якій останній просив суд забезпечити докази, шляхом їх витребування у військової частини НОМЕР_1 : щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби; надбавку за особливості проходження служби 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років посадового окладу за період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року; грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; грошову матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік; Грошовий атестат довідку про додаткові види грошового забезпечення.
В обґрунтування заяви зазначав, що відповідні докази необхідно забезпечити шляхом витребування їх у військової частини НОМЕР_1 , оскільки, ні на запит військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 , ні на запит адвоката військова частина НОМЕР_1 відповідь так і не надали.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем у поданому клопотанні представник заявника не навів обґрунтованих доводів з приводу необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення доказів та не надав доказів неможливості або ж ускладнення надання таких доказів в майбутньому.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку та приєднав подану заяву до справи №280/4047/19 та відмовив у її задоволені у зв'язку з тим, що в справі є всі необхідні докази.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Пунктами 4, 5 частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, в заяві про забезпечення доказів заявник повинен обов'язково вказати обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в майбутньому.
Водночас, в поданій заяві про забезпечення доказів не наведено обґрунтованих доводів неможливості або ж ускладнення надання таких доказів в майбутньому, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Також доводи апеляційної скарги не нівелюють висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення доказів.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року в адміністративній справі №280/4047/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року в адміністративній справі №280/4047/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва