Іменем України
20 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4514/19
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Захарової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пономарьовій О.М.,
та представників сторін:
від позивача - Водолазського Д.В.,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП № 54694317,
17.10.2019 Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (далі - позивач або ПрАТ «СО «Азот») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Департамент ДВС МЮУ) про скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54694317.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавча служба здійснила приєднання до діючого зведеного виконавчого провадження ВП № 54694317 виконавчих проваджень з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та ухвали господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011), постанови про відкриття виконавчого провадження по яким скасовані судом. При цьому, у постанові про накладення арешту, яка оскаржується, ці ухвали зазначені як такі, що знаходяться на примусовому виконанні та як підстава для арешту коштів позивача.
У постанові про арешт коштів позивача зазначені виконавчі документи, строк пред'явлення яких сплинув. Так, в пунктах 3, 4 постанови про стягнення виконавчого збору від 14.09.2018 № 57209719 зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. Строк пред'явлення до виконання три місяці. Крім того, в пунктах 2, 3 постанови про стягнення виконавчого збору від 01.06.2016 № 50565089 зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. Строк пред'явлення до виконання один рік. На думку позивача, положення Закону України «Про виконавче провадження» не містять такої підстави як повторне відкриття виконавчого провадження з власної ініціативи державного виконавця на підставі власної постанови, строк пред'явлення якої сплинув.
Позивач вважає, що дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору (ВП № 60053945) від 16.09.2019 на підставі власної постанови про стягнення виконавчого збору (ВП № 57209719) від 14.09.2018, строк пред'явлення якої до виконання сплинув ще 14.12.2018, а також дії з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору (ВП № 60053997) від 16.09.2019 на підставі власної постанови про стягнення виконавчого збору (ВП № 50565089) від 01.06.2016, строк пред'явлення якої до виконання сплинув ще 01.06.2017, вчинені поза межами повноважень державного виконавця, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та є неправомірними.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. ВП №54694317 від 18.09.2019 про арешт коштів боржника.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків (арк. спр. 26-28).
04.11.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України (арк. спр. 1-3).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву від 19.11.2019 вх.57492/2019 (арк. спр. 99-100), в якому зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 51291600 про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот». Всього, станом на 19.11.2019 до складу зведеного виконавчого провадження входить 8 виконавчих документів на загальну суму 513874495,87 грн. та 995662,65 доларів США. Також, до складу зведеного виконавчого провадження входили: виконавче провадження №58667668 з примусового виконання ухвали №9/5014/969/2012 Господарського суду Луганської області про стягнення 78274131,20 грн., однак 02.10.2019 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та виконавчий документ повернуто стягувачу; виконавче провадження №58668303 з примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області №3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн., однак 02.10.2019 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, та виконавчий документ повернуто стягувачу.
18.09.2019 винесена постанова про арешт коштів боржника, копію постанови направлено до банківських установ на виконання та сторонам виконавчого провадження. Оскільки на момент винесення постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019 до зведеного виконавчого провадження входили виконавче провадження №58667668 з примусового виконання ухвали № 9/5014/969/2012 Господарського суду Луганської області про стягнення 78274131,20 грн та виконавче провадження №58668303 з примусового виконання ухвали № 3/5014/866/2012 Господарського суду Луганської області про стягнення 489277074,25 грн, арешт накладався на загальну суму з урахування сум згідно вказаних ухвал. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів просив відмовити.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ПрАТ «СО «Азот» (ідентифікаційний код юридичної особи 33270581) зареєстровано як юридична особа 24.12.2004 за № 13831210000000337, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.11.2019 за № 1005987417 (арк. спр. 163-167).
Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 51291600 про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (арк. спр. 100 зв. - 101).
18.09.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. винесено оскаржувану постанову про арешт коштів боржника ВП № 54694317 від 18.09.2019 (арк. спр. 8-11).
У постанову про арешт коштів боржника ВП №54694317 від 18.09.2019 головним державним виконавцем включені наступні виконавчі документи, які знаходяться на примусовому виконанні та за якими визначається загальна сума накладення арешту, а саме: виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду №812/623/17 від 15.08.2017 про стягнення 13758441,06 грн., виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду № 812/930/17 від 15.08.2017 про стягнення 6840843,34 грн; судовий наказ Сєвєродонецького міського суду №428/5797/18 про стягнення 19082,39 грн., постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016 у сумі 59009363,10 грн.; постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №57209719 від 14.09.2018 у сумі 995662,65 грн.; наказ Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 від 04.04.2016 про стягнення 79544220,78 грн; ухвала Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення 78274131,2 грн.; наказ Господарського суду Харківської області № 913/869/14 від 21.12.2017 про стягнення 274199599,35 грн; наказ Господарського суду Луганської області №913/518/13-г від 07.12.2016 про стягнення 47275319,88 грн. Загальна сума звернення за зазначеними виконавчими документами з урахуванням виконавчого збору складає 1195559881,59 грн. та 995662,65 доларів США (арк. спр. 9-12).
За даними облікової картки на зведене виконавче провадження № 51291600 про стягнення грошових коштів з боржника ПрАТ «СО «Азот» (код ЄДРПОУ 33270581) станом на 19.11.2019 до складу зведеного виконавчого провадження входить вісім виконавчих документів на загальну суму 513874495, 87 грн та 995662,65 доларів США, а саме:
виконавче провадження № 60053997 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016, виданої Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у сумі 59009363,10 грн.;
виконавче провадження № 60053945 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 57209719 від 14.09.2018, виданої Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у сумі 995662,65 грн.;
виконавче провадження №58668051 з примусового виконання наказу № 913/869/14 від 29.02.2016, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення 44036296,21 грн.;
виконавче провадження №58667869 з примусового виконання наказу №913/518/13-г від 07.12.2016, виданого Господарським судом Луганської області про стягнення 47275319,88 грн.;
виконавче провадження №58667811 з примусового виконання наказу №9/5014/969/2012 від 04.04.2016, виданого Господарським судом Луганської області про стягнення 79544220,78 грн.;
виконавче провадження №58667721 з примусового виконання наказу № 913/869/14 від 21.12.2017, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення 274199599,35 грн;
виконавче провадження №54694771 з примусового виконання виконавчого листа № 812/930/17 від 15.08.2017, виданого Луганським окружним адміністративний судом про стягнення 6840843,34 грн;
виконавче провадження №54694317 з примусового виконання виконавчого листа № 812/623/17 від 15.08.2017, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення 13758441,06 грн.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що у зведеного виконавчому провадженні також знаходились виконавчі документи:
виконавче провадження № 58667668 з примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення 78274131,20 грн.;
виконавче провадження № 58668303 з примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн.
02.10.2019 виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання у виконавчому провадженні №58667668 з примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення 78274131,2 грн. (арк.спр.108).
03.10.2019 виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, та виконавчий документ повернуто стягувану у виконавчому провадженні № 58668303 з примусового виконання ухвали № 3/5014/866/2012 Господарського суду Луганської області про стягнення 489277074,25 грн.(арк.спр.107).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень га рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Спірним питанням у даній справі є правомірність включення до постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП 54694317 виконавчих документів - ухвали Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення 78274131,2 грн. та ухвали Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн. (за наявності судових рішень, яким скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження за даними виконавчими документами), постанови про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016 у сумі 59009363,10 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору № 57209719 від 14.09.2018, у сумі 995662,65 грн. (з підстав пропущення строку пред'явлення зазначених документів до виконання).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 56 Закону № 1404-VІІІ визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону №1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною другою статті 48 Закону № 1404 передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно да частини 4 статті 48 Закону № 1404 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця (частина 6 статті 48 Закону №1404).
Оглядом постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019, яка оскаржується, встановлено, що до неї включені виконавчі документи - ухвала Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення з боржника ПрАТ «СО «Азот» суми 78274131,20 грн. та ухвала Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн., за якими наявні судові рішення, які набрали законної сили, згідно з якими скасовані постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за зазначеними виконавчими документами.
Так, ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) скаргу ПрАТ «СО «Азот» на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. від 19.03.2019 у виконавчому провадженні ВП № 58667668 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011), задоволено повністю; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Е. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668; скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Е. про відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 від 19.03.2019 (арк.спр.49-54).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) апеляційну скаргу ДК «Газ України» ПАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишено без змін (арк.спр.55-64).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) скаргу ПрАТ «СО «Азот» на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. про відкриття виконавчого провадження №58668303 від 19.03.2019 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012(9/11/2011), задоволено повністю; визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. щодо відкриття виконавчого провадження ВП №58668303; скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. про відкриття виконавчого провадження №58668303 від 19.03.2019 (арк.спр.65-69).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) апеляційну скаргу ДК «Газ України» ПАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011)залишено без змін (арк.спр.70-77).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону №1404.
За змістом частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Розділом III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/ 29432 (далі - Інструкція), визначено загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження порядок звернення стягнення на майно боржника.
Пунктом 5 розділу III Інструкції визначено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 14 Розділу III Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
За наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження (пункт 16 Розділу III Інструкції).
На підставі викладеного, суд зауважує, що вчиненню виконавчих дій за виконавчим документом передує відкриття виконавчого провадження, при цьому у разі наявності зведеного провадження, з урахуванням вимог пунктів 14,15 Інструкції, виконавець відкриває провадження за виконавчим документом та після цього приєднує його до зведеного.
В межах спірних правовідносин, у зведеному виконавчому провадженні, виконавець після скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами (ухвала Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення з боржника ПрАТ «СО «Азот» суми 78274131,20 грн. та ухвала Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн.), продовжив вчиняти виконавчі дії за вказаними виконавчими документами та здійснив накладення арешту на кошти позивача включивши суми стягнення виключно за виконавчими документами, без наявності відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами, що суперечить наведеним положенням Закону №1404 та Інструкції.
Крім того, після прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019, виконавець 02.10.2019 повертає виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 про стягнення з боржника ПрАТ «СО «Азот» суми 78274131,20 грн. без прийняття до виконання, та 03.10.2019 повертає ухвалу Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 про стягнення 489277074,25 грн., на підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Закону №1404 у зв'язку із ненастанням строку пред'явлення виконавчих документів до виконання (арк.спр.107-108), що також свідчить про неправомірність дій відповідача по включенню сум стягнення за зазначеними виконавчими документами у постанову про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП №54694317 за відсутності рішення про відкриття виконавчого провадження за спірними виконавчими документами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що виконавцем при винесенні постанови про арешт коштів від 18.09.2019 ВП №54694317 у зведеному виконавчому провадженні безпідставно включені виконавчі документи - ухвала Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та ухвала Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) та, відповідно, визначена загальна сума звернення стягнення на кошти позивача.
В той же час, суд зазначає про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів позивача від 18.09.2019 ВП 54694317 в частині сум, визначених за іншими виконавчими документами в оскаржуваній постанові.
Щодо посилання позивача про включення до постанови про накладення арешту виконавчих документів - постанови про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016 у сумі 59009363,10 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору № 57209719 від 14.09.2018, у сумі 995662,65 грн. з підстав пропущення строку пред'явлення зазначених документів до виконання, суд звертає увагу, що предметом розгляду справи є правомірність прийняття виконавцем постанови від 18.09.2019 №ВП54694317 про накладення арешту на кошти, ані постанова про стягнення виконавчого збору, ані постанова виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору не є предметом спору у даній справі.
Як встановлено судом, позивачем саме з підстав пропущення строку пред'явлення до виконання виконавчих документів (постанови про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016 у сумі 59009363,10 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору № 57209719 від 14.09.2018 у сумі 995662,65 грн.) оскаржені до суду постанови виконавця від 16.09.2019 ВП №60053945 та від 16.09.2019 ВП №60053997 про відкриття виконавчих проваджень (арк.спр.136-158).
Доводи позивача щодо неможливості включення у постанову про накладення арешту на кошти від 18.09.2019 ВП№54694317 виконавчих документів - постанови про стягнення виконавчого збору № 50565089 від 01.06.2016 у сумі 59009363,10 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору № 57209719 від 14.09.2018 у сумі 995662,65 грн. з підстав оскарження постанови про відкриття провадження у судовому порядку, і відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, не приймаються судом, з огляду на те, що винесення виконавцем постанови про накладення арешту на кошти від 18.09.2019 ВП№54694317 узгоджується з вимогами Закону №1404 за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, на момент прийняття виконавцем оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти.
Згідно із частиною третьою статті 56 Закону № 1404-VІІІ арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
З урахуванням вимог пункту 6 статті 48 Закону №1404, якою передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця, суд дійшов висновку, що сума звернення до стягнення визначена у постанові про накладення арешту від 18.09.2019 ВП№54694317 повинна бути визначена без урахування сум, визначених до стягнення виконавчими документами - ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та ухвала Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011).
Згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області № 9/5014/969/2012 сума стягнення з боржника ПрАТ «СО «Азот» становить 78274131,20 грн., за ухвалою Господарського суду Луганської області № 3/5014/866/2012 сума 489277074,25 грн., зазначені суми стягнення включені у постанову про накладення арешту на кошти від 18.09.2019 ВП№54694317.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним не було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі наданих відповідачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП № 54694317, підлягають частковому задоволенню, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. ВП №54694317 від 18.09.2019 про арешт коштів боржника, є протиправною та підлягає скасуванню в частині накладення на арешту на суму (78274131,20 грн. + 489277074,25 грн.) у загальній сумі 567551205,45 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом з вимогами майнового характеру сплатив 19210,00 грн судового збору, що підтверджено квитанцією від 16.10.2019 № 0.0.1493505314.1 про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн (арк. спр. 3) та платіжним дорученням від 31.10.2019 № 63991 про сплату судового збору в сумі 17289,00 грн (арк. спр. 45).
Загальний розмір майнових вимог у даній справі становить 11955598881,59 грн, позовні вимоги на суму 5675551205,45 грн підлягають задоволенню, що складає 47,47% (5675551205,45 грн х 100 : 11955598881,59 грн). Відповідно розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України, становить 9118,99 грн (47,47% (частка задоволених вимог) від 11955598881,59 грн).
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» до (місце знаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, код ЄДРПОУ 33270581) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП № 54694317, задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54694317 в частині накладення арешту на кошти у сумі 567551205,45 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54694317 у сумі 628008676,14 грн. відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. архітектора Городецького, буд. 13) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (код ЄДРПОУ 33270581, місце знаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9118 (дев'ять тисяч сто вісімнадцять) гривень 99 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Захарова