19 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 643/10442/19
Провадження № 22-ц/818/5133/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 5 серпня 2019 року, постановлену суддею Довготько Т.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення його брата, ОСОБА_3 , померлим.
В обґрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_3 визнаний таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою. З 2013 року місцезнаходження ОСОБА_3 не відомо ні заявнику, ні жінці зниклого, ні матері. При цьому станом на 2013 рік ОСОБА_3 не мав ні роботи, ні документів, ні коштів, тому є підстави вважати його померлим.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 5 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто на підставі ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу та задовольнити заяву про визнання особи померлою. У разі неможливості ухвалити нове судове рішення по суті заяви, просять справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 05.07.2019 про залишення заяви без руху надав заяву, у якій усунув з недоліки, визначені ухвалою. Також головуючому судді Довготько Т.М. був заявлений відвід, який суддею не враховано та не задоволено, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення заяви без руху. Ухвала суду від 05.07.2019 ОСОБА_1 не отримував.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення померлим брата ОСОБА_3 (а.с. 1). Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 визнаний таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою. З 2013 року місцезнаходження ОСОБА_3 не відомо ні заявнику, ні жінці зниклого, ні матері. При цьому станом на 2013 рік ОСОБА_3 не мав ні роботи, ні документів, ні коштів.
П'ятого липня 2019 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с. 7). Суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст. 306 ЦПК України заява ОСОБА_1 не містить викладу обставин, що загрожували б смертю ОСОБА_3 або давали б підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку. В порушення вимог ст. 307 ЦПК України заявник не надав даних щодо свідків, які б могли підтвердити факт безвісної відсутності ОСОБА_3 за останнім відомим місцем його реєстрації. ОСОБА_1 не надав доказів його родинних зв'язків із особою, яку він просить визнати померлою, та не вказав, які заходи ним вживались для розшуку брата.
Сімнадцятого липня 2019 року ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій повідомив, що ухвалу суду від 05.07.2019 він не отримував. При цьому просив суд залучити до матеріалів справи копію виписки із домової книги, у якій вказано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - сини ОСОБА_4 (а.с. 9-10).
Двадцять четвертого липня 2019 року ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій просив долучити до матеріалів справи копії актів мешканців будинку АДРЕСА_2 на підтвердження того, що ОСОБА_5 (батько ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) і ОСОБА_3 вже тривалий час не проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Також посилався на те, що до квартири АДРЕСА_4 декілька разів були спроби проникнення та заволодіння майно, винними у яких судами визнано, зокрема, ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не визнали у зловмиснику ОСОБА_3 , тому не можна вважати, що злочини вчинив він.
П'ятого вересня 2019 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику у зв'язку із тим, що неодноразово направлена заявнику ухвала суду 05.07.2019 ним не отримана. Кореспонденція повертається до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній» (а.с. 37). Станом на 05.09.2019 недоліки, визначені в ухвалі суду від 05.07.2019, ОСОБА_1 не усунув.
Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В порядку окремого провадження судом розглядаються в тому числі і справи про оголошення особи померлою (п.3 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Згідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ст. 307 ЦПК України).
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (ч.1 ст.308 ЦПК України).
ОСОБА_1 обґрунтував подану ним заяву про оголошення ОСОБА_3 померлим відсутністю останнього за останнім відомим місцем реєстрації, відсутністю у ОСОБА_3 на час зникнення грошей, роботи чи житла. Це спростовує висновок суду першої інстанції, викладений в ухвалі від 05.07.2019 про відсутність у заяві ОСОБА_1 обставин, що на думку заявника, загрожували б смертю ОСОБА_3 або давали підстави припускати загибель останнього від певного нещасного випадку.
На виконання ухвали суду від 05.07.2019 ОСОБА_1 17.07.2019 надав суду копію документів, які на його думку підтверджували його родинний зв'язок із ОСОБА_3 (а.с. 9-10). З огляду на відсутність даних про дату отримання заявником копії ухвали від 05.07.2019 немає підстав уважати, що заява від 17.07.2019 про усунення недоліків подана поза встановленим ухвалою від 05.07.2019 строком.
Посилання в ухвалі про залишення заяви без руху на відсутність у заяві ОСОБА_1 даних про свідків, які б могли підтвердити факт безвісної відсутності ОСОБА_3 за останнім відомим місцем його реєстрації, не може вважатися вагомою підставою для повернення заяви заявнику. Стаття 306 ЦПК України не встановлює обов'язку особи надавати список свідків на підтвердження викладених у заяві про оголошення особи померлою обставин. При цьому статті 307 та 308 ЦПК України надають суду право самостійно визначити осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитувати відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. ОСОБА_1 повідомив суду останню відому адресу реєстрації ОСОБА_3 , вказані в копіях актів мешканці будинку АДРЕСА_2 могли бути викликані судом у якості свідків.
Тому колегія суддів уважає, що в суду першої інстанції не було підстав визнавати заяву ОСОБА_1 неподаною та повертати її, оскільки заявник усунув вказані в ухвалі суду від 05.07.2019 недоліки. А відсутність свідків не унеможливлює розгляд заяви по суті.
Безпідставне повернення заяви порушує право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, ухвала суду - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Розглянути заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою по суті суд апеляційної інстанції не може, оскільки суд першої інстанції не зробив відповідного висновку із зазначених підстав в оскаржуваній ухвалі від 5 серпня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 5 серпня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 19 листопада 2019 року.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний