Рівненський апеляційний суд
Іменем України
14 листопада 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2019 року про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 ,
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні подання державна установа "Катеринівська виправна колонія №46" (далі - ДУ) та спостережної комісії при Сарненській районній державній адміністрації (надалі - райдержадміністрація) про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .
Мотивував своє рішення суд тим, що під час судового розгляду судом не було здобуто доказів, що поведінка засудженого є бездоганною та свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання та звільнити його - ОСОБА_4 умовно-достроково від невідбутої частини покарання.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що судом проігноровано його позитивну характеристику, оскільки в колонії, де він працює, має заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку. Також засуджений ствердив, що на даний час він став на шлях виправлення, щиро розкаюється у скоєному злочині. Зазначив, що на момент звернення із поданням про його умовно-дострокове звільнення, дисциплінарні стягнення за 2017 та 2018 роки були погашені та зняті.
Захисник-адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі також ставить питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової ухвали про задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_4 умовно-достроково від невідбутої частини покарання.
Обґрунтовала свої вимоги тим, що місцевий суд, пославшись на протоколи від 2017 та 2018 років розгляду адміністративною комісією питання щодо можливості переведення засудженого до дільниці соціальної реабілітації та стосовно можливості заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, не врахував, що на даний час стягнення ОСОБА_4 є погашеними. При цьому, згідно характеристики ДУ ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, має два заохочення, сумлінно ставиться до роботи, виконує покладені на нього виробничі обов'язки. Також судом порушено право на захист.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 , які підтримали апеляційні скарги та просили звільнити його умовно-достроково від відбування призначеного покарання, міркування прокурора ОСОБА_6 про безпідставність апеляційних вимог, дослідивши матеріали судової справи та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
За приписом ч.1 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє - 24 березня 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.307, ч.1 ст.14, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28 ч.2 ст.306, ч.2 ст.189, ч.1 ст.70 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
19 січня 2016 року Роменським міськрайонним судом Сумської області зараховано ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 18.05.2013 року по 11.06.2014 року на підставі ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Поставок строку відбування покарання - 18 травня 2013 року.
Кінець терміну відбування покарання - 23 жовтня 2021 року.
На даний час ОСОБА_4 відбуває покарання у Державній установі «Катеринівська виправна колонія №46», куди прибув 30 червня 2017 року.
Так, пункт 3 ч.3 ст.81 КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Тобто формальна дата настання умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 згідно ст.81 КК України - 08 червня 2019 року.
Згідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зі змісту вказаної норми слідує, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за наявності таких обов'язкових умов, як відбування покарання у виді позбавлення волі, доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, фактичне відбуття встановленої законом частини призначеного покарання в залежності від класифікації злочину за ступенем тяжкості, формою вини та об'єктом суспільно-небезпечного посягання, наявності попередніх судимостей.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року №2 (далі - Постанова), умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Крім того, згідно роз'яснень п.17 Постанови, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як вбачається з особової справи ОСОБА_4 , за час відбуванням ним покарання до нього 10 разів застосовувались заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України, а також сумлінне ставлення до праці за підсумками роботи за ІІІ і ІV квартали 2018 року та І і ІІІ квартали 2019 року. Водночас, до ОСОБА_4 застосовувалось одне стягнення у 2016 році та 2 стягнення у 2018 році, з яких одне на даний час погашене, а два - достроково зняті.
Крім того, згідно характеристики з Катеринівської виправної колонії засуджений ОСОБА_4 характеризується виключно з позитивної сторони, зазначається, що в його особистості відбулись позитивні зміни, які свідчать про його виправлення та прагнення до ре соціалізації, приймає участь у суспільно-корисній праці за черговістю та з власної ініціативи. Зазначено, що ОСОБА_4 регулярно відвідує релігійні, просвітницькі та виховні заходи, включений до програми диференційного виховного впливу «Фізкультура і спорт» дотримується правомірних відносин з персоналом установи, ввічливий, тактовний.
Також рішенням адміністративної комісії державної установи «Роменська виправна колонія №56» від 24.02.2017 р. визнаний таким, що стає на шлях виправлення та заслуговує на застосування заохочувальних норм.
Рішенням Центральної комісії МЮ України №1.6/3-2017 від 11.05.2017 р. погоджено подання адміністрації ДУ «Роменська виправна колонія №56» про зміну умов тримання шляхом переведення з колонії максимального рівня безпеки до колонії середнього рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Проте рішеннями адміністративної комісії ДУ від 15.08.2017 р. та 31.08.2018 р. ОСОБА_4 визнано таким, що не став на шлях виправлення та не заслуговує на застосування заохочувальних норм. Однак, згодом - рішенням адміністративної комісії ДУ від 27.06.2019 р. ОСОБА_4 було визнано таким, що довів своє виправлення та заслуговує на застосування заохочувальних норм, передбачених ст.81 КК України.
З огляду на сукупність характеризуючих даних, колегія суддів приходить до переконання, що засуджений ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою, яка проявилась у ввічливому та тактовному ставленні до персоналу установи, взаємовідносинах з іншими засудженими, відвідуванні відповідних виховних заходів, а також сумлінним ставленням до праці, довів своє бажання стати на шлях виправлення.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд, відмовляючи у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , допустив неповноту судового розгляду, не з'ясував в повній мірі усіх обставин, які є вирішальними для прийняття рішення.
Водночас колегія суддів визнає позбавленими підстав доводи захисника щодо порушення права засудженого ОСОБА_4 на захист, оскільки за даними журналу судового засідання і технічного запису, здійсненого судом у порядку, передбаченому КПК, засудженому було вручено пам'ятку про його права та обов'язки і клопотання щодо бажання скористатись послугами захисника-адвоката під час розгляду вказаного клопотання він суду не заявив.
За таких обставин та у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.407 і ст.411 КПК ухвала Сарненського районного суду Рівненської області підлягає скасуванню, а подання Державної установи «Катеринівська виправна колонія №46» та спостережної комісії при Сарненській РДА - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2019 року про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - скасувати.
Подання Державної установи «Катеринівська виправна колонія №46» та спостережної комісії при Сарненській райдержадміністрації - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування покарання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3