19.11.2019 Справа №607/18187/19
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62019140000000769 від 29 липня 2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, номер обслуги 2 гармати 1 артилерійського взводу 12 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року),
-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3
29 травня 2017 року громадянин ОСОБА_3 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки та цього ж дня зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), призначений на посаду «курсант».
Відповідно до положень ч. 1 п. 2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з моменту зарахування до списків особового складу військової частини, тобто з 29 травня 2017 року ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2017р. №91 військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, у військовому званні «солдат», де останній проходить військову службу.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2017 №276 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 2 гармати 1 артилерійського взводу 12 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону.
Під час проходження військової служби солдат військової служби за контрактом ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року №15/2015, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року №113-VIII, з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави оголошено проведення протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість солдат ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Розпорядком дня військової частини НОМЕР_1 , затвердженого наказом командира вказаної військової частини від 23.12.2017р. №1489, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 прибувають на військову службу о 8 годині 30 хвилин.
Однак, 10 червня 2018 року о 08 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , не маючи наміру назавжди ухилитись від військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (в умовах особливого періоду), без поважних причин та за відсутності відповідного дозволу командування військової частини НОМЕР_1 вчасно не з'явився на військову службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться у АДРЕСА_3 .
29 липня 2019 року о 09 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_3 , не з'являючись до військової частини НОМЕР_1 , добровільно прибув до військової прокуратури Тернопільського гарнізону за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 47в.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 10 червня 2018 року вибув з території військової частини НОМЕР_1 та в подальшому до 29 липня 2019 року проводив час на власний розсуд за межами військової частини. На даний час про вчинене він, ОСОБА_3 , щиро шкодує, просить суд його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015р.), як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті ст. 407 КК України - військовослужбовцем, крім строкової служби.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини, відсутність обтяжуючих обставин, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обов'язки, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 у період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України на командира в/ч за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на орган пробації за місцем його проживання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року) та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч. 3 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на командира в/ч за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на орган пробації за місцем проживання.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1