Справа №760/25888/19
Провадження №2-н/760/466/19
24 вересня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, -
Заявник ОСОБА_1 13.09.2019 р. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - ОСОБА_2 грошових коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від його щомісячного заробітку (доходу).
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 180 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 163 ЦПК України визначає вимоги до заяви про видачу судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, заявник ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер і серію паспорта боржника, всупереч вимог п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України.
Так, як вбачається, з матеріалів даної заяви, в останній відсутні будь-які дані, які б могли ідентифікувати божника по справі (серія та номер паспорту). При цьому, заявник зазначає, що реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_2 - їй невідомий. Проте відповідно до положень ст. 163 ЦПК України, у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника, заявнику необхідно вказати його номер та серію паспорта, однак така інформація про боржника також не вказана у заяві.
Разом з тим, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ (судовий наказ) має містити реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта боржника.
Таким чином, аналізуючи положення зазначеної статті, судовий наказ видається із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних сторін, для можливості його подальшого пред'явлення для виконання у спосіб передбачений законодавством, що в даному випадку не вбачається можливим, у зв'язку з відсутністю у заяві необхідної ідентифікуючої інформації стосовно боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, або привести вимоги заяви у відповідність до ст. 161 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 160, 161, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Кушнір С.І.