Справа № 346/5230/19
Провадження № 1-кп/346/565/19
20 листопада 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 62019140000000526 від 03 червня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст. 286 КК України,-
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду так як кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується відноситься до категорії тяжкого злочину і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання з вчинення тяжкого злочину, може переховуватись на території України, так і поза її межами. Крім того обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи на волі матиме можливість використовувати свій авторитет та здобутий досвід, свої службові зв'язки та знайомства з метою впливу на свідків, з урахуванням відомих йому обставин кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. При цьому вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому просить суд обрати відносно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави так як обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинило загибель людей.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 відносно задоволення клопотання заперечили, вважають за можливе застосувати інший більш м який запобіжний захід не пов язаний з триманням під вартою посилаючись на те, що на даний час відсутні реальні ризики щодо вчинення обвинуваченим дій передбачених ст. 177 ч.1 КПК України, прокурором не аргументовано та не підтверджено їх існування, що 27.08.2019 року обвинувачений ОСОБА_8 з поліції звільнений, працював не тривалий час, обвинувачений не заперечує проти здачі паспорта для виїзду закордон. Доводи щодо можливого впливу на свідків чи експертів також вважають необґрунтованими. Вкаазав, що прокурор жодним чином не мотивує неможливість застосування до обвинуваченого більш-м'якого запобіжного заходу. Просять врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи. Також, обвинувачений ОСОБА_8 отримав значні тілесні ушкодження та потребує належного лікування, яке не може йому надаватися ефективно в умовах слідчого ізолятора. Окрім цього, обвинуваченим ОСОБА_8 відшкодовано шкоду завдану потерпілим, вони не мають до нього претензій матеріального та морального характеру, що підтверджується їх нотарільно засвідченими заявами.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в підготовче судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд даного кримінального провадження в їх відсутності, в яких зазначили, що поданий ними цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 підтримують та просять його задовільнити.
Потерпіла ОСОБА_13 в підготовче судове засідання не з явилась.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_5 щодо вирішення клопотання прокурора покладаєтьмя на розсуд суду.
Заслухавши прокурора, потерпілих та інших учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд доходить висновку.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК УКраїни розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов язків. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).
Судом встановлено, що ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 25.09.2019р. продовжено обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою по 26.11.2019р. , без визначення розміру застави.
В судовому засіданні встановлено наявність та доведено прокурором існування ризиків, передбачених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість обрання іншого більш м якого запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують .
При вирішенні заявленого клопотання суд враховує, що судовий розгляд не розпочато, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1,3ч.1 ст.177 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
В результаті вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , людей позбавлено життя, яке найвищою соціальною цінністю.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків передбачених КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_8 , особу обвинуваченого ОСОБА_8 , міцність його соціальних зв язків, а саме, що не судимий, одружений, наявність постійного місця проживання, позитивна характеристика з місця проживання та позитивна службова характеристика, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за можливе визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 181-183, 194, 315 КПК України, -
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати 60 днів - по 17 січня 2020 року.
Визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Одержувач ТУ ДСА в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р 37312032002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні № 62019140000000526 від 03.06.2019 року за ОСОБА_7 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 на строк - по 17 січня 2020 року обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утриматись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в'їзд в Україну, зобов'язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Суддя: ОСОБА_1