Іменем України
22.03.2010 справа № 5020-11/247
За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, буд.5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „Триумвират”
(99011, м.Севастополь, вул.В.Морська, 28)
про стягнення заборгованості у розмірі 80146,89 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 01.09.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;
відповідача - Філонов О.О., довіреність б/н від 11.01.2010, ТОВ Фирма "Триумвират".
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „Триумвират” про стягнення заборгованості у розмірі 152101,00 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути орендоване майно.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/247.
У судовому засіданні 14.01.2010 представник позивача надав уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 148101,00 грн., розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути орендоване майно. Вказана заява прийнята судом.
Ухвалою від 22.03.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про розірвання договору оренди, зобов'язання відповідача повернути орендоване майно припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову у цій частині.
Ухвалою від 04.02.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 67954,11 грн. припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з оплатою відповідачем вказаних сум у процесі розгляду справи.
У судовому засіданні оголошувалась перерва для витребування додаткових доказів по справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 72) просив зменшити розмір штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 79284,10 грн., до 896,00 грн., у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
14.10.1997 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фирма „Триумвират” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 2305 (далі - Договір) (а.с. 9-10).
Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.
Відповідно до пункту 1.1 Договору в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 01.11.2007 з метою ефективного використання комунального майна та здобуття найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - частину вбудованих нежитлових приміщень, які розташовані у підвалі житлового триповерхового будинку, загальною площею 103,94 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 28, та перебувають на балансі РЕП-17, вартість якого складає відповідно до незалежної оцінки станом на 30.10.2007 -673323,00 грн.
Пунктом 9.1 Договору в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 01.11.2007 встановлено, що він діє до 09.10.2010.
Факт передачі Об'єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 14.10.1997 (а.с.12).
За твердженням позивача, свої зобов'язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі статтями 549, 610 Цивільного кодексу України, статтею 230 Господарського кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 3.3 Договору не внесена у строк орендна плата, або внесена не у повному обсязі, стягується Орендодавцем безакцептно та у порядку, який передбачений для стягнення платежів у бюджет з урахуванням пені у розмірі 2 відсотків суми заборгованості за кожний день прострочення.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 349,81 грн. за період з 21.05.2009 по 21.10.2009.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що сума пені, нарахована позивачем відповідно до умов Договору, не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 218, 233 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку порушення будь-яких умов Договору орендар окрім відшкодування шкоди сплачує орендодавцю штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати безакцептно та у порядку, який передбачений для стягнення платежів у бюджет.
У зв'язку з тим, що орендна плата за період з березня 2009 по 31.10.2009 перераховувалась відповідачем з порушенням строків, встановлених Договором, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 79284,10 грн.
Перевіривши розрахунок штрафу, у зв'язку з тим, що порушення відповідачем умов Договору доведене позивачем, підтверджене матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства.
Проте, згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, суд приймає до уваги значне важке фінансове становище відповідача, надмірно великий розмір штрафу порівняно зі збитками позивача, а тому вважає, що розмір суми штрафних санкцій підлягає зменшенню до 8000,00 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.05.2009 по 21.10.2009 у розмірі 512,98 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита у розмірі 1566,01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. сплачені відповідачем на користь місцевого бюджету у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 17.03.2010 (а.с. 77).
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „Триумвират” (99011, м.Севастополь, вул.В.Морська, 28, код ЄДРПОУ 19189135, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) штраф у розмірі 8000,00 грн., 3% річних у розмірі 512,98 грн., пеню у розмірі 349,81 грн. шляхом перерахування 8596,91 грн. на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 2208044, та перерахування 265,88 грн. на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є.Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 26.03.2010.