Провадження № 11-сс/803/1536/19 Справа № 202/5546/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
13 листопада 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не суворіший за домашній арешт за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , або зменшити розмір застави до 5 (п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а слідчий суддя не надав цьому в оскаржуваному рішенні належної оцінки, та не встановив наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вважає, що слідчий суддя, обираючи ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не взяв до уваги відповідно до ст. 178 КПК України, що він є досить молодою людиною, має міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання, проживає зі своїми батьками у благонадійній родині, має постійне місце навчання, добру репутацію за місцем навчання та проживання, раніше не судимий.
Посилається на те, що прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного джерела доходу, оскільки з часу настання події кримінального правопорушення минув майже рік, протягом якого ОСОБА_7 не полишав свого постійного місця проживання, навчався у Дніпровському державному технічному університеті, а відсутність постійного джерела доходу у підозрюваного зумовлена тим, що він наразі є студентом та не отримав освіту, щоб працювати за обраною спеціальністю.
Зазначає, що ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження викраденого майна, в тому числі мисливського карабіну, також є недоведеним, оскільки під час обшуку жодних речей зі списку викраденого майна у підозрюваного ОСОБА_7 не вилучено, оскільки вони не перебувають у його володінні.
Також ризик того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не доведений, оскільки вказані свідки надали покази, що ОСОБА_7 було відомо, що вони можуть бути свідками, але ці особи не надавали показів, що протягом майже року після події злочину ОСОБА_7 або будь- яка особа на його прохання впливала на них в будь-який спосіб і будь-яких доказів на підтвердження таких фактів суду не надано.
Крім того, ризик того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з огляду на покази свідків систематично вчиняє правопорушення, також є недоведеним, оскільки будь-яких доведених фактів вчинення інших кримінальних правопорушень прокурором суду не обґрунтовано.
Більш того, слідчий суддя не дотримався засад помірності, визначаючи розмір застави для підозрюваного, оскільки підозрюваний, ще не досяг 23 річного віку, а відтак має право на утримання його батьками у період навчання та утримується ними, оскільки навчаючись на денній формі, він не може бути працевлаштований, та не може суміщати денне навчання з постійною роботою, а дохід батьків є невеликим, що не надасть можливості внести розмір застави.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 рокубуло задоволено клопотання прокурора, та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 15 грудня 2019 року включно з визначенням розміру застави у п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 96 050 гривень, із покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктом 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, може незаконно впливати на свідків, оскільки всі особи, причетні до крадіжки на сьогодні не встановлені, та може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на сьогодні викрадені речі, зокрема зброя, не відшукані. Також враховано, що ОСОБА_7 проживає з батьками, є студентом, раніше не судимий, однак не має постійного джерела доходу для існування, проживає в іншій області, згідно з протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , мав при собі маску та предмет, схожий на обріз, тому застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону щодо вмотивованості ухвали слідчим суддею не дотримані належним чином, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами провадження і підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він 19 грудня 2018 року приблизно о 21 годині 45 хвилин, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, проникли до житла ОСОБА_11 та викрали належне їй майно, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 13 030 гривень.
17 жовтня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно клопотання прокурора метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання таким ризикам як переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у причетності до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується долученими до клопотання прокурора: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 , протоколом допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , інформацією мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» про зв'язок абонентського номеру, яким користується ОСОБА_7 , аналізом якого встановлено, що в момент вчинення кримінального правопорушення, на місці вчинення злочину перебував ОСОБА_7 .
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що наведені в клопотанні прокурора обставини та долучені матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення крадіжки чужого майна, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів вважає доведеним лише ризик переховування від досудового розслідування, оскільки відповідно до наявних в матеріалах провадження документів ОСОБА_7 зареєстрований та проживає в іншій області - Полтавській області, що свідчить про можливість його переховування від органів.
Інші ризики не доведені, оскільки з часу події, що мала місце 19 грудня 2018 року, до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 17 жовтня 2019 року, відсутні дані, що ОСОБА_7 незаконно впливав на потерпілу, свідків, а прокурором вказаних відомостей не надано.
Також не підтверджується заявлений прокурором в клопотанні ризик можливості вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки він раніше не судимий, за період досудового розслідування правопорушень не вчинив, є студентом та проживає разом із батьками.
Крім того, спростовується матеріалами кримінального провадження заявлений прокурором ризик щодо знищення, приховування або спотворення будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки викрадені речі були вже повернуті, що підтверджується також протоколом огляду від 24 жовтня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_12 добровільно видано рушницю - мисливський карабін “SAVAGE 10 GY” REM НОМЕР_1 , що свідчить про відсутність вказаної зброї саме у ОСОБА_7 , за допомогою якого, її було знайдено у ОСОБА_12 .
Отже, відповідно до ст. 178 КПК України, суд апеляційної інстанції при обранні виду запобіжного заходу, враховує вагомість доказів, які є достатніми для підозри ОСОБА_7 про його причетність до вчинення вказаного злочину, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, наявність місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше не судимий, а також направив поштою вибачення потерпілій щодо вчиненого діяння та погодився добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, та те, що цивільний позов потерпілою не заявлявся, вважає, що для нівелювання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, до нього можливо застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді та не отримали належної правової оцінки, що потягло необґрунтованість його висновку щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника є обґрунтованими.
Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні в суді першої інстанції не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів враховує всі вказані вище обставини, в тому числі і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тому вважає, що ці обставини є тими факторами, які можуть призвести до вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 зареєстрований та проживає в іншій області - Полтавській області, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, проте для запобігання такому ризику та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 року - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 рокущодо ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15 грудня 2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- цілодобово не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- з'являтися на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №12018040550001276;
- не відлучатись з території с. Дашківка Кобиляцького району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Звільнити з-під варти ОСОБА_7 в залі суду.
Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
_____________ _________ _________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3