ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 8/968
м. Київ
28 січня 2010 року 15 год. 33 хв. № 2а-10224/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна»
ДоДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
Провизнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 12.06.2009 р. № 0035591510/0 та від 14.08.2009 р. № 0035591510/1
За участю представників сторін
від позивача: Сучик А.В. за дов. № 22/09 від 31.08.2009 р.
від відповідача: Куліш О.О. за дов. № 3/9/10-017 від 11.01.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0035591510/0 від 12.06.2009 р.
07.10.2009 р. через Відділ документального обігу та контролю від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0035591510/0 від 12.06.2009 р. та № 0035591510/1 від 14.08.2009 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування позову вказує на те, що на підставі п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'позивач самостійно обчислив суму податкового зобов'язання, яку зазначив у податковій декларації, що була прийнята та узгоджена з податковим органом та у відповідності із визначеною сумою податку до сплати у Декларації (Декларація, рядок 17) сплатив суму податку до бюджету у повному обсязі. На підтвердження факту сплати податку у термін та у повному обсязі свідчать платіжні доручення за № 41369/1 від 05.05.2009 р. та за № 41547/1 від 07.05.2009 р. Вважає, що зазначена помилково у рядку 15 сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року не є методологічною помилкою, як це було визначено податковою інспекцією в акті перевірки та не надає право податковому органу самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні вимог відмовити. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, адже платником податків були допущені порушення, а саме в Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року від 07.05.2009 р. за № 84501 ним було безпідставно завищено податкове зобов'язання попередніх податкових періодів на 3 015 685 грн. (значення рядка 15).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Пред'явлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0035591510/0 від 12.06.2009 р. та № 0035591510/1 від 14.08.2009 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва відносно позивача було проведено перевірку, за результати якої було складено Акт № 699/15-127 від 03.06.2009 р. про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток. Камеральну перевірку було проведено щодо податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2009 р.
Перевіркою було встановлено порушення п. 16.15 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами за державними цільовими фондами», а саме позивачем були допущені методологічні помилки у визначенні податкового зобов'язання по деклараціях за І квартал 2009 року. Платник податку зависив суму нарахованого податку за попередній податковий період: І квартал 2009 року з податку на прибуток у зазначеній вище податковій звітності на 3015685,00 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0035591510/0 від 12.06.2009 р., відповідно до якого позивачу визначену суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 3166469,25 грн., в т.ч. за основним платежем -3015685,00 грн. та 150784,25 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.
Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. Скаргу позивача було відхилено, по результатах розгляду відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0035591510/1 від 14.08.2009 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 3166469,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 3015685,00 грн. та 150784,25 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.
Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
В акті перевірки податкової звітності з податку на прибуток податковим органом вказано про допущені підприємством позивача методологічні помилки у визначенні податкового зобов'язання по деклараціях за І квартал 2009 року, тобто порушено п.16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'та п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'та, як висновок, зазначено, що платник податку зависив суму нарахованого податку за попередній податковий період: 1 квартал 2009 року з податку на прибуток у зазначеній вище податковій звітності на 3.015.685,00 гривень.
В акті не зазначено про будь-які заниження суми податкового зобов'язання позивачем, що могло б бути підставою для донарахування податку.
Податковою інспекцією у акті зазначено, що підставою для донарахування податкового зобов'язання є пп.«в'п.4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зазначений пункт Закону надає право податковому органу визначати суму податкового зобов'язання лише якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях здійснюється посилаються на п.16.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як на підставу для донарахування податку та застосування штрафних санкцій.
Зазначений пункт Закону встановлює, що порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом, а тому його застосування, як підставу для донарахування податку є невірним.
У поданій позивачем Декларації було вірно розраховане та вказане податкове зобов'язання звітного періоду (рядок 14 Декларації) у сумі 3 015 685,00 гривень, була також вірно вказана сума податку до сплати (рядок 17 Декларації) у цій же сумі.
Згідно п. 4 Наказу ДПА України від 05.12.2008 р. № 761 «Про затвердження примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток», у рядку 15 декларації відображається сума нарахованого податку за попередній звітний період поточного року. Рядок 15 звітного періоду повинен дорівнювати рядку 14 попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за попередні звітні періоди. У декларації за I квартал поточного року рядок 15 не заповнюється
У Декларації мала місце технічна помилка (описка), внаслідок якої було помилково заповнений рядок «Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року»(рядок 15 Декларації). Зазначена помилка жодним чином не вплинула на суму податкового зобов'язання та податку до сплати, визначеного позивачем самостійно та узгодженого з контролюючим органом шляхом подачі податкової декларації.
Зазначена помилка (заповнення рядку 15 Декларації) не має ані арифметичного, ані методологічного характеру, оскільки рядок 15 Декларації за І квартал 2009 року взагалі не заповнюється (відсутній попередній податковий період).
Крім того, Листом Державної податкової адміністрації України за № 9018/7/23-3317 від 06.07.2009 р. було надано роз'яснення, в якому зазначається: «Под "методологической ошибкой" следует понимать ошибку, допущенную налогоплательщиком при составлении им декларации, которая состоит в неправильном применении или неприменении ставок налогообложения или коэффициентов при определении налогового обязательства по тому или иному налогу, сбору (обязательному платежу).».
У цьому ж листі вказано, що «Государственная налоговая администрация Украины обращает внимание на то, что при принятии решений за допущенные арифметические и методологические ошибки, которые привели к занижению объекта налогообложения, в каждом конкретном случае следует объективно учитывать причини и обстоятельства, которые привели к возникновению таких ошибок, и применять штрафные санкции при наличии достаточных оснований относительно намерений умышленного уклонения от уплаты налоговых обязательств с учетом размеров занижения объекта налогообложения.».
Сума, самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання, була сплачена повністю та в строк, про що свідчать платіжні доручення № 41369/1 від 05.05.2009 р. на суму 2959074 грн. та № 41547/1 від 07.05.2009 р. на суму 56611 грн.
У Рішенні про результати розгляду первинних скарг від 14.08.2009 р. за вих. № 13224/10/25-011 відповідач підтверджує сплату позивачем податку на прибуток у сумі 3 015 685,13 гривень (як і зазначено у декларації), проте зазначає, що така оплата була врахована ним як переплата у картці особового рахунку з податку на прибуток.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач не мав підстав для визначення податкового зобов'язання підприємству позивача, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним, а отже, податковим органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що в свою чергу призвело до порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Крім того, у своєму позові позивач вказує на те, що податковий орган не повідомив його в письмовій формі про складання акту перевірки та не направив запрошення до підписання такого акту, з вказівкою на дату та час такого підписання, чим порушив п. 4.3. Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».
З даного приводу суд зазначає наступне.
Для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно достовірності нарахувань податкових зобов'язань податку на прибуток та підписання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу як стверджує податкова інспекція було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (касовий чек № 05801090 від 14.04.2009 року) Запрошення № 7378/10/15-122 від 13.04.2009 року, яке було отримано керівництвом 18.05.2009 року. Але, жодного доказу про таке направлення чи вручення відповідачем до матеріалів справи не надано. Тим більше, суд звертає увагу податкового органу на те, що вищевказане Запрошення № 7378/10/15-122 датоване 13.05.2009 р., таким чином, суду є незрозумілим яким саме чином Запрошення № 7378/10/15-122 від 13.05.2009 р. направлялося на адресу позивача 14.04.2009 р.
На ознайомлення з актом перевірки та його підписання директор ТОВ «ГлобалЛоджик ОСОБА_1 не з'явився, про що складено акт неявки на підпис акту перевірки № 157/15-129 від 03.06.2009 р. Головний бухгалтер ТОВ «ГлобалЛоджик ОСОБА_2 відмовилася підписувати акт № 699/15-127 від 03.06.2009 р. про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, про що було складено акт відмови від підпису від 03.06.2009 року за № 158/ 15-129.
Також, податкова інспекція в наданих суду запереченнях зазначила, що Протокол про адміністративне правопорушення від 03.06.2009 р. за № 147-15/114 було направлено на домашню адресу директора ТОВ «ГлобалЛоджик ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (касовий чек № 54892703 від 04.06.2009 року) було вручено директору представником відділенням зв'язку 05.06.2009 року, відповідних доказів суду не додано. Натомість, в матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення відправлення, на якій проставлено відмітку працівником пошти про те, що одержувач виїхав з вказаної адреси.
Крім того, податкова інспекція посилається на касовий чек № 54892731 від 04.06.2009 року як на доказ направлення на домашню адресу головного бухгалтера ТОВ «ГлобалЛоджик Україна'Єрмакової Л.О. Протоколу про адміністративне правопорушення від 03.06.2009 р. за № 148-15/114 та зазначає, що таке відправлення повернулося до ДПІ. До матеріалів справи відповідних доказів повернення такого відправлення суду не надано.
В свою чергу, податковим органом належним чином підтверджено направлення Акту № 699/15-127 від 03.06.2009 р. про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на юридичну адресу ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»«Укрпоштою'засобом кур'єрської доставки, проте повернувся до ДШ 12.06.2009 р. з позначкою про відсутність ТОВ «ГлобалЛоджик Україна'за вказаною адресою.
Також, податковим органом було складено Акт неможливості вручення для ознайомлення та підписання податкового повідомлення-рішення № 0035591510/0 від 12.06.2009 р. у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням.
До матеріалів справи податковою інспекцією надано лист від 06.07.2009 р. за № 10529/10/15-122 про надання матеріалів проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки, а саме копії акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 12.06.2009 р. № 0035591510/0, доказів направлення такого листа з відповідними документами відповідачем не надано.
Акт державного або іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0035591510/0 від 12.06.2009 р. та № 0035591510/1 від 14.08.2009 р., підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 12.06.2009 р. № 0035591510/0.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 14.08.2009 р. № 0035591510/1.
4. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна'за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 05. 02.2010 р.