ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 8/156
м. Київ
26 січня 2010 року 16 год. 05 хв. № 2а-3698/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісакової Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк»
ДоГоловного управління комунальної власності м. Києва
Третя особаФонд державного майна України
Проскасування відмови № 042/13/1-863 від 03.02.2009 р. та зобов'язання вчинити певні дії.
За участю представників сторін
від позивача: Гопкало О.В. за дов. від 10.07.2008 р.
від відповідача: Гурмаза О.С. за дов. № 040/1/9-3617 від 23.05.2008 р.
від третьої особи: Кирпичова Т.Б. за дов. № 711 від 30.12.2009 р.
Відкрите акціонерне товариство «Завод «Маяк'звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Головного управління комунальної власності м. Києва про скасування відмови № 042/13/1-863 від 03.02.2009 р. в оформленні права власності та зобов'язання видати позивачу свідоцтва права власності на об'єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 7: будівля прохідної і охорони (літера «А») загальною площею 15,1 кв. м.; складські приміщення (літера «Б») загальною площею 274,2 кв. м.; склад (літера «В») загальною площею 39,5 кв. м.; склад металолому загальною площею 38,2 кв. м., розташований за адресою: м. київ, проспект Московський, 8 (літера «Х»).
Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити з огляду на те, що відповідачем неправомірно було відмовлено в оформленні права власності на об'єкти нерухомого майна, так як позивач є власником майна переданого йому засновником -Фондом державного майна України до статутного фонду, а посилання відповідача на п. 11.5 Положення № 1820 при відмові, стосується суб'єктів підприємницької діяльності, які оформлюють право власності на майно, яке передано їм у власність (до статутного фонду) у процесі приватизації (корпоратизації), на підприємстві позивача процесу приватизації не відбувався.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що позивачем для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна не було надано належного пакету документів, що в свою чергу робить неможливим для відповідача розгляд питання про оформлення права власності та видачі відповідних свідоцтв.
Представник третьої особа підтримав позицію позивача, просив адміністративний позов задовольнити.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до Рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744 "Про затвердження Положень про Головні управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) п.7 аб.28 Положення передбачено, що Головне управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Порядок оформлення права власності із видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна визначений Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 зареєстрованим у Київському міському управлінні юстиції за № 62/364 (далі -Положення).
У травні 2008 року до Головного управління комунальної власності м. Києва звернувся позивач із заявами про оформлення права власності на об'єкти нерухомості:
- будівля прохідної і охорони (літера «А») загальною площею 15,1 кв. м.;
- складські приміщення (літера «Б») загальною площею 274,2 кв. м.;
- склад (літера «В») загальною площею 39,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 7 та на склад металолому загальною площею 38,2 кв. м.., розташований за адресою: м. Київ, проспект Московський, 8 (літера «Х»).
Листом від 03.02.2009 р. № 042/13/1-863 Головне управління комунальної власності м. Києва відмовило позивачу в оформленні права власності, здійснюючи своє посилання на п. 11.5 Положення, так, замовником не було надано плану приватизації (із змінами і доповненнями) та документів, які підтверджують завершення приватизації (наказ, розпорядження, акт передачі акцій, сертифікати тощо).
Позивач не погодився з такою відмовою, адже звернувся до Головного управління про оформлення права власності на об'єкти нерухомості, так як являється власником майна переданого до статутного фонду його засновником -Фондом державного майна України. Вважає, що посилання відповідача при відмові на п. 11.5 є протиправним, оскільки даним пунктом необхідно керуватися лише при оформленні права власності на об'єкти, які передані у власність суб'єктам підприємницької діяльності у процесі приватизації, на підприємстві позивача процес приватизації не відбувався.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з огляду на наступне.
Позивач в обґрунтування заявленого позову вказує на те, що звернувся з заявами до Головного управління про оформлення права власності керуючись п. 10.2, п. 11.3, п. 11.5 Положення.
Відповідно до п. 11.3 Положення, для оформлення права власності на об'єкти, передані до статутного фонду юридичної особи, до Головного управління необхідно надати:
- документи, передбачені підпунктами 10.1 чи 10.2 пункту 10 цього Положення щодо засновника, внеском якого до статутного фонду заявника був об'єкт нерухомого майна, при цьому в статутних документах заявника має бути обов'язково зазначено про внесення до статутного фонду цього об'єкта нерухомого майна, його адреса та площа;
- рішення компетентного органу юридичної особи, що передала об'єкт до статутного фонду, про участь в товаристві та про передачу об'єкта із зазначенням його адреси та площі;
- документи, які підтверджують право власності засновника (учасника) на об'єкт нерухомого майна на момент передачі до статутного фонду підприємства (господарського товариства);
- акт прийому-передачі об'єкта від засновника (учасника) до (статутного фонду) юридичної особи.
Пунктом 11.5. Положення передбачено, що для оформлення права власності на об'єкти, передані у власність (до статутного фонду) суб'єктів підприємницької діяльності у процесі приватизації (корпоратизації) потрібно подати:
- рішення відповідного органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) або наказ відповідного органу приватизації про приватизацію (корпоратизацію) підприємства (організації);
- план приватизації (із змінами та доповненнями);
- документи, які підтверджують завершення приватизації (наказ, розпорядження, акт передачі акцій, сертифікати тощо);
- витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства та є його власністю, наданий органу приватизації, або перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду, оформлений згідно з додатком до наказу Фонду державного майна України від 22.07.98 N 1450 «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно».
Ненадання замовником хоча б одного з необхідних документів позбавляє Головне управління можливості оформити право власності та призведе до порушення норм чинного законодавства України.
Позивач в заперечення на відмову Головного управління зазначив, що неможливо надати документи про приватизацію, адже їх не існує, оскільки на ВАТ «Завод «Маяк'не відбувалося процесу приватизації.
В той же час, позивач здійснює своє посилання на те, що йому було передано майно до статутного фонду його засновником -Фондом державного майна України, але рішення про передачу такого майна та відповідного акту прийому-передачі об'єкта від засновника до статутного фонду підприємства позивача ані Головному управлінню, ані суду не було надано. Позивач вказує на те, що така передача майна підтверджується листами Фонду державного майна України від 02.10.2007 р. за № 10-21-15536 «Про підтвердження права власності на нерухоме майно'з переліком майна та від 04.12.2008 р. за № 10-21-17653 «Щодо зміни інвентарних номерів об'єктів'з і змінами.
Крім того, в наданих суду додаткових поясненнях від 21.12.2009 р. за вих. № 10-25-18570 Фонд державного майна України зазначив, що наказу про завершення приватизації ВАТ «Завод «Маяк'не існує, оскільки приватизація зазначеного підприємства ще не завершена.
Позивачу було відмовлено в оформленні права власності на вищевказане майно, оскільки ним не було дотримано вимог Положення № 1820, а саме не було надано Головному управлінню документів для такого оформлення, як того вимагають п. 11.3, п. 11.5 Положення, на які сам позивач здійснює свої посилання у наданих суду письмових правових обґрунтуваннях позовних вимог від 11.06.2009 р. за вих. № 495.
Згідно з п. 20 Положення, орган, який здійснює оформлення права власності відмовляє у здійсненні оформлення права власності у випадках: надання неналежно оформлених документів, при наявності накладення арешту чи ненадання заявником протягом встановленого для розгляду документів терміну пояснень (документів) відповідно до п. 18 цього Положення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відмовляючи позивачу в оформленні права власності, Головне управління як суб'єкт владних повноважень діяло лише на підставі, у спосіб, визначений законодавством та в межах наданих йому повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 05.02.2010 р.