ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 8/183
м. Київ
27 жовтня 2009 року 12 год. 10 хв. № 2а-4111/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фор Тон»
ДоКомунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
Прозобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін
від позивача: Собков М.А. за дов. від 14.04.2009 р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фор Тон'звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна'про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на будинок № АДРЕСА_3 та закрити реєстраційну справу.
Позивач адміністративний позов підтримав, просив суд вимоги задовольнити. Позивач вважає, що факт знищення будинку є доведеним та зазначив, що право власності на будинок АДРЕСА_3 припинилось згідно ст. 346 Цивільного кодексу України у зв'язку з його знищенням. В той же час, наявність державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_3 є перешкодою для затвердження проекту відведення земельної ділянки та отримання її в оренду, що в свою чергу унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав як користувача земельних ділянок, наданих в оренду для будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення на вул. Саперно- Слобідській , 93 у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що згідно даних реєстраційних книг Бюро, станом на час розгляду справи, реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_3 проведена за: ОСОБА_1 та посилається на ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в якій визначені випадки скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
На підставі рішень Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею'та від 26.04.2007 р. № 500/1161 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «ФорТон'для будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення на вул. Саперно- Слобідській, 93 у Голосіївському районі м. Києва», Товариству з обмеженою відповідальністю «ФорТон'було виділено земельні ділянки загальною площею 3,58 га для будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення по вул. Саперно-Слобідській у Голосіївському районі м. Києва .
В процесі проектування зазначеного вище комплексу виявилась необхідність облаштування технологічних проїздів.
Згідно доручення Київського міського голови від 30.07.2007 р. № Д-3158 ТОВ «ФорТон'було надано згоду на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації технологічних проїздів до комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення на вул. Феодосійській (біля буд. № 33) у Голосіївському районі м. Києва.
В процесі погодження зазначеного проекту землеустрою з'ясувалося, що за адресою: АДРЕСА_3 Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна'за фізичною особою зареєстрований на праві приватної власності будинок.
Враховуючи відсутність за вказаною адресою об'єкта нерухомого майна, позивач звернувся до відповідача з заявою за № 14/07-01 від 14.07.2008 р., в який просив скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 в зв'язку з їх знищенням.
Листом від 05.09.2008 року № 29486 відповідач повідомив позивачу, що для скасування державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно необхідно подати до Бюро належним чином оформлений документ про припинення відповідного права власності або його перехід.
Позивач з такою позицією Бюро не погоджується та звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити з наступних підстав.
Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень'та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
Позивач ставить вимогу про скасування державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_3 та як наслідок закрити реєстраційну справу, при цьому посилається на листи Комунального підприємства «Голосіївприватсервіс'Голосіївської районної в м. Києві ради від 07.08.2007 р. № 342, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 14.11.2007 р. № 535-1102 та листом Голосіївського районного управління ГУ МНС України в м. Києві від 20.11.2007 р. № 1/1847, якими підтверджується факт відсутності вищевказаного будинку, а також, позивач зауважив, що даний факт підтверджується актом обстеження земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області № 492/46 від 13.11.2008 р.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень'документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншим нормативно-правовим актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
Стаття 349 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Бюро повідомило, що згідно даних реєстраційних книг Бюро, станом на час розгляду справи, реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_3 проведена за: ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 1-ою Київською держконторою 27.09.1988 р. № 13п-1238, по якому право власності на будинок перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
В процесі розгляду справи, суду стало відомо, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть міститься в матеріалах справи).
Судом були направлені запити від 25.06.2009 р. № 03-15.1/125, № 03-15.1/126, № 03-15.1/127 та № 03-15.1/128 до Київських державних нотаріальних контор № № 2, 5, 9, 17 з проханням надати інформацію з приводу того, чи відкривалася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_1 .
Сімнадцятою Київською державною нотаріальною контрою запит суду було надіслано до Шостої Київської державної нотаріальної контори, якою 23.01.1997 р. заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .
На адресу суду надійшла спадкова справа за № 25/97, з якої вбачається, що на спадкове майно було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_3 (дочка померлого) отримала в спадщину грошові вклади з відсотками та грошовою компенсацією, які належали померлому.
Також, судом на адресу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було направлено запит за № 03-15.1/124 від 25.06.2009 р. з проханням надати інформацію з приводу того, за ким саме зареєстрована земельна ділянка по АДРЕСА_3 .
24.07.2009 р. від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Відділ документального обігу та контролю надійшла відповідь, якою повідомлено, що відповідно до автоматизованої системи ПК «Кадастр'земельна ділянка площею 673,65 кв. м. кадастровий № 82:083:017 за адресою: АДРЕСА_3 згідно з технічним звітом по встановленню меж зовнішніх меж землекористування обліковується за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що для будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення на вул . Саперно-Слобідській, 93 у Голосіївському районі м. Києва », Товариству з обмеженою відповідальністю «ФорТон'було виділено земельні ділянки загальною площею 3,58 га для будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення по вул. Саперно-Слобідській у Голосіївському районі м. Києва , при цьому в процесі проектування зазначеного вище комплексу виявилась необхідність облаштування технологічних проїздів, тому позивач ніякого відношення до земельної ділянки кадастровий № 82:083:017 за адресою: АДРЕСА_3 , не має, тому його права та охоронювані законом інтереси фактом реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_3 , яка проведена за ОСОБА_1 не порушується.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_3 (дочка померлого) отримала в спадщину грошові вклади з відсотками та грошовою компенсацією, які належали померлому, таким чином, ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_3 не успадкувала.
Стаття 1270 Цивільного кодексу України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1277 цього Кодексу у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного лише орган місцевого самоврядування є повноважною особою щодо прийняття відумерлої спадщини, а у випадку її знищення має право звернутися до відповідача з заявою про припинення реєстрації права власності на будинок.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог позивача про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 та закрити реєстраційну справу, належить відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
ПостановиВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 30.10.2009 р.