18 листопада 2019 року Справа № 808/1990/18 ПРДМ/280/5/19 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-карого, 25-А)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (суддею Лазаренко М.С.) від 13.06.2018 по справі № 808/1990/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 по справі № 0827/2а-5769/11 за період з 09.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 17.04.2018. Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 по справі № 0827/2а-5769/11 за період з 09.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 17.04.2018.
11.09.2019 рішення набрало законної сили, 21.11.2018 позивачем отримано виконавчий лист.
07.06.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (вх. №23565), в якій він просить суд:
постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома суб'єкта владних повноважень - Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, шляхом проведення за рахунок коштів Пенсійного фонду України виплати ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 30 459,16 грн., нарахованої на підставі (на виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 по справі №808/1990/18 без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649;
зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомити Запорізький окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у визначений законодавством строк.
Ухвалою суду від 18.06.2019 заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали повернуто заявнику.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення заяви від 18.06.2019.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 в адміністративній справі № 808/1990/18 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
01.11.2019 матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Як зазначив суд апеляційної інстанції у постанові від 15.10.2019: «…Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 строком на звернення до суду в порядку здійснення контролю за виконанням судового рішення, адже статтею 383 КАС України встановлений десятиденний строк для звернення з відповідною заявою. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за приписами статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування…Таким чином, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, враховуючи, що заява пов'язана з недобросовісним, на думку стягувача, виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, суд першої інстанції, встановивши, що заяву було подано поза межами десятиденного строку, визначеного ст. 383 КАСЧ України, мав застосувати аналогію закону (ст. 123 КАС України) та запропонувати заявнику обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду в порядку контролю за виконанням судового рішення, оскільки норми КАС України не передбачають іншого способу захисту порушеного права особи в процесі виконання рішення суду…».
Враховуючи викладені висновки суду апеляційної інстанції, застосовуючи аналогію закону, ухвалою суду від 05.11.2019 заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
обґрунтованих пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду в порядку статті 383 КАС України, із відповідними доказами;
оригінал заяви від 07.06.2019 про постановлення окремої ухвали, із додатками згідно переліку.
12.11.2019 до суду надійшло клопотання (вх. №47130) ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, до якого додано оригінал заяви від 07.06.2019 про постановлення окремої ухвали, із додатками згідно переліку.
При цьому, клопотання (вх. від 12.11.2019 №47130) обґрунтовано тими ж доводами, яким суд уже надав оцінку в ухвалі про залишення заяви без руху від 05.11.2019. Інших доводів на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду заявник не навів. Відповідних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску звернення до суду в порядку статті 383 КАС України, заявник також не надав.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За вимогами частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За правилами, встановленими частинами 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, заявник у клопотанні про поновлення строку (вх. від 12.11.2019 №47130) вказує, що без порушення процесуальних строків звернувся до суду з аналогічною заявою 18.04.2019. Крім того зазначає, що дані правовідносини є такими, що тривають, а отже десятиденний строк не може до них застосовуватись.
Суд не приймає твердження позивача про те, що вимоги статті 383 КАС України не можуть застосовуватися до правопорушень, що тривають, оскільки дана норма встановлює десятиденний строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, при цьому не містить будь-яких виключень.
Посилання на своєчасність звернення із заявою аналогічного змісту у квітні 2019 року спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвалою суду від 27.05.2019 по справі №808/1990/18, яка набрала законної сили 27.05.2019 та позивачем не оскаржена, встановлено, що про порушення своїх прав позивач дізнався у жовтні 2018 року, а не у квітні 2019 року.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, з чим також погодився Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 15.10.2019, а клопотання про поновлення строку звернення до суду (вх. від 12.11.2019 №47130) містить лише ті доводи, яким судом надано правову оцінку в ухвалі про залишення заяви без руху від 05.11.2019, при цьому заявником не надано доказів поважності пропуску звернення до суду, суд доходить висновку про неповажність вказаних у клопотанні про поновлення строку звернення підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку із чим у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, а заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали - повернути заявнику в зв'язку з її не відповідністю вимогам статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 121, 123, 241-243, 248, 250, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали - повернути заявнику.
Копію даної ухвали разом із заявою та доданими до неї документами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко