Справа № 404/3945/19
Номер провадження 1-кс/404/3052/19
19 листопада 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , представників потерпілих : адвоката ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши в залі судових засідань Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12019120020004191, стосовно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровограді, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, є батьком малолітнього сина ОСОБА_10 , 2019 року народження, з вищою освітою, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , за правилами ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -
Слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , якому 19.11.2019 року повідомлено про підозру в тому, що він на початку грудня 2018 року незаконно заволодів автомобілем «INFINITI QX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_11 , чим завдав матеріальну шкоду в розмірі 295 570 грн.
Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.
Представники потерпілих пояснили, що ОСОБА_8 добровільно зявився, бажає відшкодувати шкоду, тому просять застосувати до нього домашній арешт.
ОСОБА_8 переконаний у надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки він зявився добровільно, бажає відшкодувати шкоду, а для цього треба працювати, має родину, не ухилявся від явки до слідчого, тому просить застосувати стосовно нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного наполягає на застосуванні підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у домашньому арешті в період доби, оскільки він має родину, дитину, існує потреба працювати.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту потерпілого, свідків, заяви потерпілих, протоколів оглядів місця події, результати зафіксовані в тимчасових доступах до документів, в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, результати обшуків, висновки експертів, речові докази у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_8 за ознаками ч. 3 ст. 289 КК України.
Суто з об'єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, передчасно, дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. Для вирішення заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред'явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, злочин по якому пред'явлено повідомлення про підозру є: умисним, корисливим, особливо тяжким, посягає на суспільні інтереси - проти власності. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані. Підозрюваний не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати. Врахована і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, - до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що може стати умовою для переховування від слідства та суду.
На виконання п.5 ч.2 ст.183 КПК України, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м'яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв'язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_8 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст. 29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.
Так, за місцем проведення досудового розслідування ОСОБА_8 постійного проживає і зареєстрований; створив родину, утримує новонароджену дитину, має сталі соціальні зв'язки, працевлаштований, але без оформлення трудових відносин, не судимий, зобов'язується відшкодувати шкоду потерпілим, беззастережно виконувати покладені на нього обов'язки, зацікавлений у з'ясуванні об'єктивних обставин у справі, ознаки протиправної поведінки не тільки припинив, але й усвідомив їх суспільну небезпеку. Запевняє про недопущення у майбутньому подібних дій.
Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваного, який має молодий вік, не перебуває на обліку у лікаря нарколога і психіатра, відсутні обтяжуючі обставини, тобто відсутні підстави для застосування ОСОБА_8 найсуворішого виду запобіжного заходу.
Учасники кримінального провадження не звертались до правоохоронних органів з заявою про незаконний вплив на них з боку підозрюваного, а навпаки,- представники потерпілих пропонують застосувати ОСОБА_12 домашній арешт для забезпечення підозрюваному права на працю з метою відшкодування збитків. Сукупність цих умов спростовує твердження ініціатора клопотання про намір підозрюваного незаконно впливати на учасників кримінального провадження чи незаконно вплинути на результати досудового розслідування. ОСОБА_8 , як правомірний користувач, не заперечив щодо безперешкодного доступу працівників поліції до житла, що перебуває у його правомірному володінні.
Стороною обвинувачення не долучено доказів неповажності неявок або умисного ухилення ОСОБА_8 від прокурора і слідчого, тому перебільшено вимогу про застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», кожна особа вправі на власний розсуд обирати місце свого перебування.
У травні 2019 року ОСОБА_8 , реалізував належне йому право і правомірно перетнув ділянку україно-польського державного кордону.
З першого дня проведення цього досудового розслідування представники сторони обвинувачення достовірно знали , що ОСОБА_8 перебуває за кордоном. За таких умов виклик ОСОБА_8 у тому числі для вручення письмового повідомлення про підозру, необхідно було проводити за спеціальною процедурою, звернувшись з відповідним клопотанням про надання правової допомоги до республіки Польща чи Литва, як то регламентовано ч. 7 ст. 134 КПК України, щодо обов'язку вручення повістки про виклик особі, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого, за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку , встановленому цим Кодексом. ( ст.86 КПК України) До громадянина ОСОБА_8 безпідставно застосували загальний, порядок виклику особи, як до особи яка мешкає на території України, тоді як останній з перебував у Литві.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. (ч. 1 ст. 42 КПК України)
Слідчий з прокурором не долучили доказів на підтвердження застосування до ОСОБА_8 передбаченого порядку виклику особи, яка мешкає за кордоном.
Статус підозрюваного виникає за умов послідовного виконання алгоритму дій передбачених главою 22 КПК України, чого не було дотримано. За таких умов, у ОСОБА_8 набув статус підозрюваного тільки 19 листопада 2019 року.
З огляду на вказане, безпідставним та передчасним є припущення представників сторонни обвинувачення про ухилення підозрюваного від явки до слідчого. Підозрюваний добровільно зявився до слідчого судді на розгляд клопотання про тримання під вартою одразу після того, як дізнався про необхідність такої явки.
Фактична поведінка підозрюваного спростовує припущення слідчого про ризик неявок чи переховування.
На орган досудового розслідування покладається обов'язок організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, пов'язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Таким чином, застосування менш суворого заходу в поєднанні з постійним контролем з боку органу національної поліції попереджатиме існуючий ризик вчинення ним нового злочину.
Наявна кількість очевидців/свідків у поєднанні з процесуальною фіксацією фактичних обставин за допомогою змісту протоколів допитів свідків, потерпілих, результатів пред'явлення для впізнання свідчить про проведений збір доказів, тобто виключається ризик приховування, перешкоджання чи перекручування визначальних обставин у справі, а відтак виключається незаконний вплив на учасників кримінального провадження. Відповідно до вимог ст.ст. 36 та 40 КПК України, на слідчого з прокурором покладається організація проведення ефективного досудового розслідування та обов'язок збору доказів. З початку цього кримінального провадження слідчий мав достатньо часу оглянути/вилучити/процесуально зафіксувати докази. Тобто не існує законних передумов для знищення, перетворення доказів, а відтак і законних підстав для звернення з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
Також необхідно зібрати докази та перевірити висловлене підозрюваним достатньо вагоме заперечення про те, що вже до порушення кримінального провадження він розрахувався з ОСОБА_11 за проданий підозрюваним автомобіль «Іnfiniti QX», тобто всі обставини пред'явленого повідомлення про підозру можуть не відповідати фактичним обставинам .
Перераховані обставини жодним чином не виправдовують дії підозрюваного, проте значно зменшують ступінь суспільної небезпеки інкримінованих дій підозрюваного. З урахуванням можливих наслідків правового вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, обґрунтовано вважаю, що на час досудового розслідування ОСОБА_8 достатньо застосувати домашній арешт, що забезпечить реалізацію його права на батьківство, утримання новонародженої дитини, працю, та попередить заявлені у клопотанні ризики.
Згідно ч.1, 2 та 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби у межах наявного строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить попередження ризику вчинення нового злочину та буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Дія застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби не може перевищувати строків досудового розслідування. 11.07.2019 року до ЄРДР внесені відомості про підозру, 12.07.2019 року зупинили розслідування, а 18 листопада 2019 року відновили слідство, тобто використали три дні. (60-3=57 днів)
Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом у певний період доби в межах існуючого двомісячного строку досудового розслідування, строком на п'ятдесят сім днів.
Початок дії застосованого підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом у певний період доби рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 19.11.2019 року.
Застосований підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби припиняє свою дію 14 січня 2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
прибувати до кабінету слідчого, прокурора, судді, у залежності від стадії кримінального провадження, за їхньою першою вимогою;
не відлучатися за межі населеного пункту в якому зареєстрований чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
заборонити залишати квартиру АДРЕСА_2 в період часу з 20-00 години до 07-00 години;
надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з'являтися по місцю його проживання в квартиру АДРЕСА_2 та вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, утриматись від спілкування з свідками в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді;
при слідуванні за викликом до органів Національної поліції або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, кафе, бари, ресторани, клуби та інші громадські заклади;
носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 .
Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік підозрюваного ОСОБА_8 і здійснення за ним контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1