"06" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1851/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Орлов О.О.
розглянувши у судовому засіданні справу № 916/1851/19
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт»
про стягнення 219 432,12 грн., -
за участю представників:
від позивача: Тарарук Л.Р. довіреність №Ц/6-63/298-18 від29.12.2018рю
від відповідача: ОСОБА_1 ордер серія ОД № 519521 від 24.07.2019р.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» плати за користування вагонами у розмірі 219 432,12 грн., та судового збору у розмірі 3 291,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за користування вагонами, включаючи час затримки вагонів з вини відповідача.
05.07.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов за вх.№14543/19 від 22.07.2019р. відповідач не визнає позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на наступне.
По-перше, передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему Месплан. Згідно з умовами п.2.3 Договору від 07 лютого 2018 року №07120/0д-2018 про надання послуг передбачено обов'язки Перевізника в частині розгляду замовлень Замовника на перевезення вантажів, узгодження, у разі можливості, замовлення Замовника на перевезення вантажів у вагонах Перевізника, але згідно умов вищезазначеного договору погодження замовлення не породжує безумовний обов'язок для Перевізника виконати перевезення, тобто залізниця не бере на себе відповідальність щодо своєчасної доставки вагонів, що заявлені Замовником, на станції відвантаження вантажів у дати навантаження та з достатнім строком на навантаження.
У накладних, доданих позивачем до позовної заяви, у графі 49 проставлена відмітка «одержувача повідомлено» із зазначенням часу, хоча фактично згідно даних з накладної одержувачем виступає Філія «Центр транспортної логістики» ПАТ «Українська залізниця», тобто про прибуття вантажу повідомлено Філію ЦТЛ ПАТ «УЗ». Підтвердження одержання вантажу (графа 53 накладної), тобто «розкредитування» проводиться працівником станції, що зазначається пунктом 2.3 «Технології організації пересилки порожніх критих вагонів під навантаження із застосуванням АС «УППВ», затвердженої АТ «УЗ».
Крім того, відповідач зазначає, що працівниками станції до закінчення договору на перевезення, тобто до «розкредитування» накладної, яка згідно вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. за №457, є «обов'язковою двосторонньою письмовою Формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача», вагони відносились на відповідальність ТОВ «Промдрімлайт», як наслідок працівниками станції складались акти загальної форми, чим порушувались вимоги п.8 Розділу 8 Правил перевезень вантажів, затвердженого наказом МТУ від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083.
По -друге , відповідач зазначає, що залізниця повинна повідомити вантажовласника про час подачі вагонів під вантажні операції, згідно вимог п.5 Договору від 20.05.2018р. №Л/ДН-2/18/562/М/п, але в порушення вимог вказано пункту договору відповідача не було повідомлено про подачу вагонів, так як номер телефону вказаний не працівника ТОВ «Промдрімлайт».
По-третє, у порушення вимог встановлених п. 2 Розділу 8 Правил перевезень вантажів, затвердженого наказом МТУ від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083 відповідач стверджує, що йому для підтвердження повідомлення відповідального працівника ТОВ «Промдрімлайт» про подавання вагонів під навантаження не надано жодних виписок з Книги повідомлення про подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф.ГУ-2.
Крім того, відповідач вказує, що при формуванні актів загальної форми також є порушення з боку позивача, а саме п. 3 Розділу 28 Правил перевезень вантажів, ч.І, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 31 січня 2004 року №54, наказами Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року №540, від 1 грудня 2008 року №1454. наказом МІУ від 8 червня 2011 року №138.
Також, відповідач зазначає, що твердження Позивача щодо наявності заявок та підведення вагонів залізницею під виконання планів навантаження неповна та не достовірна, викладена, як вигідно позивачу та не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства. Так, Позивачем приховано той факт, що фактично 08.02.2019 року залізницею узгоджено додатковий план на перевезення №978389 на 100 вагонів 5000т, але розділений залізницею на частини, та фактично план на 30 вагонів 1500т з ініціативи залізниці узгоджувався та потім відкладався неодноразово. Фактично на лютий місяць ТОВ «Промдрімлайт» заведено до системи АС Месплан та підтверджено залізницею 4 додаткових плани, які узгоджені залізницею 29.01.2019, 31.01.2019 та 08.02.2019 відповідно.
Відповідач вважає, що позивачем не надано до суду жодних підтверджуючих документів про прибуття необхідної кількості вагонів під навантаження згідно наданих електронних заявок по датах: 13.02.2019,16.02.2019, 18.02.2019, 19.02.2019, 20.02.2019, 21.02.2019, 23.02.2019 22.02.2019, 24.02.2019, тобто залізниця не забезпечила вагонами для навантаження у необхідній кількості та у заявлені строки, що не залежить від ТОВ «Промдрімлайт». Відправлення завантажених вагонів здійснювалось не у відповідності до запланованих обсягів через відсутність вагонів для навантаження, шо є відповідальністю позивача.
Крім того, відповідач вказує, що ним проведено аналіз прибуття вагонів на станцію та збирання на під'їзду колію, та встановив, що 25.02.2019р. на станцію Гусятин прибувало 17 вагонів о 12:45, та 3 вагони о 15:50, що перевищує кількість заявлених для навантаження на добу 25.02.2019 р. вагонів вдвічі, та вважаючи час прибуття вагонів та час, визначений договором на виконання вантажних операцій, вагони прибували на станцію з недостатнім строком на навантаження, що суперечить вимогам п.6 Розділу 1 Правил планування перевезень вантажів, шо затверджені наказом МТУ від 09 грудня 2002 р. №873 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за №1030/7318. таким чином вагони віднесені на відповідальність Підприємства неправомірно.
25.02.2019 вагони №№24627754, 24589731, 24630816, 24435216, 24631087, 24254260, 24314437, 52673969, 24588113, 24635716, що прибули на станцію Гусятин 25.02.2019 об 11:40год були забрані під навантаження на під'їзну колію 25.02.2019 по 5-ть вагонів о 18:10год та 18:30год відповідно, під навантаження по заявці на 26.02.2019 року. Тобто вагони, які прибули на станцію 26.02.2019 року віднесені на відповідальність ТОВ «Промдрімлайт» неправомірно.
27.02.2019 та 28.02.2019 вагони на під'їзну колію під навантаження не забирались, тому відповідальність Підприємства складає 41:00год (за затримку 10 вагонів у добу 27.02.2019 з 00:00год до 17:00год 28.02.2019) у сумі 3764,00грн (з ПДВ 4516,80грн) та 9:00год (за затримку 10 вагонів у добу 28.02.2019 з 00:00год до 17:00год 28.02.2019) у сумі 257,00грн (з ПДВ 308,40грн). Загальна сума, яка може бути відшкодована залізниці складає 4021,00грн (з ПДВ 4825,20грн) за час фактичного знаходження вагонів на відповідальності з вини Підприємства.
Окрім того, відповідач вказує, що у період з 01.03.2019 по 07.03.2019 заявок на подачу вагонів під навантаження Підприємством не надавалось, у відповідності до вимог «Технології організації пересилки порожніх критих вагонів під навантаження із застосуванням АС «УППВ» розподіл вагонів проводиться виключно працівниками залізниці на підставі електронних заявок Замовника, тому вагони, що прибували на станцію знаходились на коліях станції не з вини відповідача, нарахована станцією сума плати за користування вагонами є нарахованою неправомірно та не підлягає сплаті відповідачем.
У відповіді на відзив за вх. № 16527/19 від 19.08.2019р. позивач зазначає, що викладені у відзиві аргументи на підставі яких відповідач заперечує проти позовних вимог є безпідставними, не підтвердженні жодним доказом та з огляду на це, не можуть прийматися судом до уваги, при цьому посилаючись на наступне.
Щодо порушення позивачем п. 2.3. спірного договору АТ «Українська залізниця» зазначає, що відповідно до п.2.2.3. договору передбачено право Замовника відмовитись від прийняття вагонів, що подані без Заявки Замовника. Відповідач не скористався наданим йому договором правом відмовитись від вагонів, підписав без зауважень акти загальної форми про затримку вагонів з його вини та в кінцевому результаті завантажив та відправив спірні вагони із станції Гусятин, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними накладними.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач помилково посилається на положення Правила обчислення термінів доставки вантажів, затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Мінюсті 24.11.2000р. за №865/5086, які не поширюються на спірні правовідносини, оскільки в даному випадку відбувається перевезення порожніх вагонів Перевізника.
Не відповідає дійсності й твердження відповідача щодо оформлення актів загальної форми з порушенням вимог встановлених чинним законодавством, всі акти складені у відповідності до вимог, встановлених п. 8 Правилами користування вагонами та контейнерами, на які позивач в тому числі посилається, обґрунтовуючи свою позовну заяву.
Щодо твердження Відповідача про те, що крім повідомлення про прибуття вантажу на станцію призначення, залізниця повинна повідомити вантажовласника про час подачі вагонів, однак у п.5 Договору №Л/ДН-2-18/562/М/п вказано телефон, який не належить працівнику ТОВ «Промдрімлайт». При цьому останнім не враховано, що він взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору на підставі поданої Заявки (Угоди) про роботу на під'їзній колії ТОВ «Гусятинський елеватор». Тим більше згідно з умовами договору подачу на дану під'їзну колію здійснюється локомотивом її власника. Окрім того, п. 8.2.2 договору про надання послуг від 07.02.2018 року №07120/0д-2018 сторони також передбачили можливість передавання повідомлень про прибуття та про подавання вагонів в електронному режимі, так у разі розподілу вагонів позивача із застосуванням системи АС УППВ клієнтам надсилаються повідомлення в електронному вигляді.
Крім того, щодо твердження відповідача щодо неможливості своєчасно забрати вагони на під'їзну колію локомотивом власника під'їзної колії у зв'язку із заставленням на коліях станції вагонами для інших підприємств, та щодо того, що це є відповідальністю залізниці, позивач зазначає, обставина, що нібито вагони ТОВ «Промдрімлайт» були заставлені, не підтверджена жодним документом, і лише може свідчити про неналежну організацію роботи власником під'їзної колії, який самостійно визначає черговість подавання вагонів.
Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що актами загальної форми та комерційними актами також повинні бути засвідчені обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці. Однак, станцією Гусятин не складалися акти загальної форми про затримку спірних вагонів з вини залізниці. При наявності фактів затримки вагонів з вини залізниці, про які вказується у відзиві, та відмови працівників станції у їх складанні, відповідач мав можливість у порядку визначеному пунктами 16, 17 Правил складання актів подати начальнику Дирекції відповідну скаргу. Однак жодної скарги про відмову у складанні актів загальної форми працівниками станції Гусятин на адресу дирекції не надходило.
Окрім того, відповідач стверджує, що залізницею не надано жодних підтверджуючих документів про прибуття необхідної кількості вагонів під навантаження згідно наданих електронних заявок по датах. Проте, питання попереднього погодження планів на лютий 2019 та забезпечення виконання заявок на попередні дні вказаного місяця, не входить в предмет доказування та не стосується даної справи.
Щодо проведеного відповідачем аналізу прибуття вагонів позивач зазначає, що обставина того, що 25 лютого 2019 року ТОВ «Промдрімлайт» виділено більшу кількість вагонів, ніж заплановано не впливає на спірні правовідносини, оскільки останній був повідомлений про прибуття вагонів та мав право відмовитися від них на підставі договору про надання послуг, однак не скористався таким правом. Вагони, які прибували 26.02.2019 року в 16:25:00 могли бути завантажені лише у звітну добу 27.02.2019, яка згідно Правил планування розпочинається о 17:01. 27.02.2019 вагони не прибували. Відповідач частково визнає нараховану суму плати за користування, в розмірі 4825,20грн. (з ПДВ) за 27 та 28 лютого 2019, при цьому не враховує, що попередні вагони накопичувалися та простоювали на місцях загального користування аж до забирання на під'їзну колію.
Тобто, вагони, які були забрані під навантаження 25.02.2019 перебували на під'їзній колії з порушенням встановленого договором про експлуатацію під'їзної колії часу на навантаження (на декілька діб), що власне і стало причиною масового скупчення вагонів на місцях загального користування.
Крім того, відповідач у відзиві не наводить жодної підстави, передбаченої Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами, яка б звільняла його від плати за користування вагонами.
Ухвалою від 05.08.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 04.10.2019р.
Ухвалою від 23.09.2019р. підтовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті учасники справи підтримали свої вимоги та заперечення, що викладені у заявах по суті справи.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 06.11.2019р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:
07.02.2018р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» (замовник) укладено договір № 07120/ОД-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.2.1.6. договору Замовник зобов'язаний оплачувати Перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п. 12.1. договору цей договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018р.
Відповідно до розділу 13 договору додатки є невід'ємною частиною Договору, вважаються підписаними Сторонами в момент підписання договору та не потребують окремого підписання.
Також, господарським судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю по станції Гусятин у відповідача власної під'їзної колії, подача вагонів для навантаження насіння соняшника здійснювалася на під'їзну колію ТОВ «Гусятинський елеватор» згідно з поданою заявкою (угодою) погодженою із власником під'їзної колії та залізницею (а.с. 75). На підставі даної заявки (угоди) розрахунки за подачу-забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами повинні проводитися власником вантажу у відповідності до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №Л/ДН-2/18/5620/м/п від 20.05.2018, укладеного між позивачем та ТОВ «Гусятинський елеватор».
Згідно з п. 1 договору № №Л/ДН-2/18/5620/м/п про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «Гусятинський елеватор» передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить ТОВ «Гусятинський елеватор», що примикає до станції Гусятин Львівської залізниці через стрілку № 25 і обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до заявки відповідач підтвердив, що з умовами договору про експлуатацію під'їзної колії № №Л/ДН-2/18/5620/м/п від 20.05.2018 укладеного між позивачем та ТОВ «Гусятинський елеватор» ознайомлений та зобов'язується їх виконувати.
Окрім того, господарським судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Промдрімлайт» надано через в АС «Месплан» замовлення на перевезення вантажу- насіння соняшника зі станції Гусятин у вагонах Перевізника (ЦТЛ) та залізницею узгоджено на лютий 2019 року план №978389 на 100 вагонів ЦТЛ 5000тон, на березень - план №106072 на 80 вагонів ЦТЛ 4000тон.
В свою чергу позивачем, для виконання умов встановлених договором про надання послуг, в лютому - березні 2019 року на станцію Гусятин для забезпечення заявок ТОВ «Промдрімлайт» направлялися порожні криті вагони.
25.02.2019р. на станцію Гусятин прибули: вагон №24630907 - по накладній №41766338; вагон №24626988 - по накладній №41737347; вагон №26247197- по накладній №41643651; вагон №52384310- по накладній №41765397; вагон №26249292 - по накладній №41695115 (а.с. 44-48).
26.02.2019р. на станцію Гусятин прибули: вагон №24629073 - по накладній №41823527; вагон №24584500 - по накладній №41836628; вагон №24544025 - по накладній №41836669; вагон №24426942- по накладній №41836727; вагон №24257867- по накладній №41823501; вагон №52685450- по накладній №41823543; вагон №26239392- по накладній №41788902; вагон №24585226- по накладній №41795519; вагон №24542540 - по накладній №41788985; вагон №24316929 - по накладній №41823535 (а.с. 49-58).
28.02.219р. на станцію Гусятин прибули: №24544181 - по накладній №41671843; вагон №24630386 - по накладній №41765405; вагон №52684461 - по накладній №41773284; вагон №52684925 - по накладній №41671918; вагон №52688900 - по накладній №41773409; вагон №24537458- по накладній №41783556 (а.с.60-64).
02.03.2019р.на станцію Гусятин прибули: вагон №24588964 - по накладній №41854951; вагон №52680386 -по накладній №41867680; вагон №52684966 - по накладній №41783598 (а.с. 65-66,73).
03.03.2019р. на станцію Гусятин прибули: вагон №52384443 - по накладній №41952516; вагон №24585671- по накладній №41877713; вагон №24429110 -по накладній №41877697 (а.с. 67-69).
06.03.2019р. на станцію Гусятин прибули: вагон №24535817 - по накладній №41894445; вагон №24632325 - по накладній №41897323; вагон №26259291 - по накладній №41854944 (а.с. 70-72).
Також, господарським судом встановлено, що у відповідності до наявних в матеріалах справи відомостей плати за користування вагонами № 06030014 всього нараховано 62 252,20 грн. за користування вагонами №24626988, №24630907, №26247197, №26249292, №52384310, №24544181, №24630386, №52684461, №52684925, №52688900.
Відповідно до відомостей плати за користування вагонами № 07030016 нараховано за користування вагонами №24257867, №24426942, №24544025, №24584500, №24629073 всього 38 516,50 грн.
Відповідно до відомостей плати за користування вагонами № 09030017 нараховано за користування вагонами №24316929, №24542540, №24585226, №26239392, №52685450 всього 42 751,50 грн.
Відповідно до відомостей плати за користування вагонами № 09030018 нараховано за користування вагонами №24535817, №24588964, №24632325, №26259291, №52384443 всього 10 649,00 грн.
Відповідно до відомостей плати за користування вагонами № 09030019 нараховано за користування вагонами №24429110, №24537458, №24585671, №24630386, №52684966 всього 28 690,90 грн.
Вказані відомості плати за користування вагонами були прийняті відповідачем у сумі 29 187,12 грн. за фактичний час знаходження вагонів у користуванні вантажовласника, решта суми відповідачем не приймається до оплати, що підтверджується написами, зробленими на вказаних відомостях ТОВ «Промдрімлайт».
Враховуючи, те що вагони, адресовані відповідачеві, не забиралися локомотивом ТОВ «Гусятинський елеватор» на під'їзну колію та простоювали на місцях загального користування станції Гусятин у лютому - березні 2019 року працівниками станції складено акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Промдрімлайт» № 50 від 25.02.2019р., № 59 від 28.02.2019р., № 65 від 03.03.2019р., №68 від 05.03.2019р., № 70 від 05.03.2019р., № 74 від 07.03.2019р. , № 7707.03.2019р., № 79 від 07.03.2019р., № 81 від 07.03.2019р. Зазначені акти загальної форми підписані сторонами справи без жодних зауважень (а.с. 76-84).
Крім того, господарським судом встановлено що в подальшому вагони локомотивом власника були подані на під'їзну колію і перебували в безпосередньому розпорядженні вантажовласника, що підтверджується наявними в матеріалах справи пам'ятки про подавання вагонів, які також підписані представником відповідача та позивачем (а.с. 85-121).
Окрім того, позивачем направлено на адресу ТОВ «Промдрімлайт» претензію №2/03-ДНЮ від 21.03.2019р. про стягнення 219 432грн.12коп. (разом з ПДВ). У відповіді на претензію за №1-16-4/19 від 16.04.2019р., відповідач погодився перерахувати на рахунок позивача 4 825,250 з ПДВ за час фактичного знаходження вагонів на відповідальності підприємства з його вини.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457.
Порядок визначення плати за користування вагонами встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами (далі - Правила), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458).
Відповідно до ст.119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікувані подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Згідно з п. 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Як було встановлено судом, на виконання положень вказаного п. 8 Правил було складено акти загальної форми № 50 від 25.02.2019р., № 59 від 28.02.2019р., № 65 від 03.03.2019р., №68 від 05.03.2019р., № 70 від 05.03.2019р., № 74 від 07.03.2019р. , № 7707.03.2019р., № 79 від 07.03.2019р., № 81 від 07.03.2019р., які підписані позивачем та відповідачем без жодних зауважень.
Відповідно до положень ст. 199 Статуту залізниць України встановлено за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до умов п. 3.1. договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Так, ставки плати за користування вагонами залізниці передбачені Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженим наказом Міністерством транспорту України від 26.03.2009 №317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356. Крім того, Наказом Міністерства інфраструктури України від 20.10.2017 №357 (зареєстрованим у Мінюсті України 26.10.2017 за №1314/31182) затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Згідно з п. 3 Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до умов п. 4 Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами
складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
Як вище встановлено господарським судом, представник відповідача підписав відомості пласти із запереченнями, в яких зазначено , що частина нарахованої суми не приймається до оплати через порушення залізницею умов договору та не подавання вагонів на визначені договором колії станції.
Однак, дані посилення відповідача господарським судом не приймаються до уваги, в силу вимог встановлених п. 6 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №Л/ДН-2/18/562/М/п від 20.05.2018р., вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій по вказівці чергового по станції, здавання вагонів проводиться: на одній із колій по вказівці чергового по станції. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Тобто позивач не порушив умов п. 6 вказаного договору, розмістивши замовлені відповідачем вагони на вільних станційних коліях. Більш того, представник ТОВ «Промдрімлайт» власноручно підписав акти загальної форми, в яких зазначено, що затримка вагонів відбувалася з вини вантажовласника причинами затримки вказано: «Вагони простоюють в очікуванні забирання власним локомотивом», «Вагони подаються згідно з договором».
Господарський суд приймає дані акти, як належні та допустимі докази, що підтверджують факт затримки вагонів з вини відповідача.
Окрім того, відповідно до положень п. 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з
його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з пам'яток про подавання вагонів, пам'ятках про забирання вагонів наявних в матеріалах справи, вказані вище вагони перебували на під'їзній колії приблизно 78 годин.
Статтею 121 Статуту залізниць України Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Відповідно до п. 16 Правил Вантажовласник звільняється від плати за користування
вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на
підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Однак, в відомостях плати за користування вагонами наявних в матеріалах справи у графі "Примітки" не вказана будь-яка причина звільнення від плати за користування вагонами. Окрім того, відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту звільнення від плати за користування вагонами .
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, виходячи з того, що відповідачем не доведено суду наявності підстав звільнення від плати за користування вагонами та відсутність підстав для стягнення плати за користування вагонами, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 219 432,12 грн.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача щодо порушення позивачем вимог оформлення актів загальної форми, так як всі наявні в матеріалах справи акти загальної форми підписані відповідачем власноруч без жодних зауважень до останніх.
Посилання відповідача на те, що у п. п.5 Договору №Л/ДН-2-18/562/М/п вказано телефон, який не належить працівнику ТОВ «Промдрімлайт», господарський суд до уваги не приймає, оскільки у заявці (угоді) відповідач погодився з умовами договору №Л/ДН-2-18/562/М/п про експлуатацію під'їзної колії ТОВ «Гусятинський елеватор». Тим більше згідно з умовами договору, подачу на дану під'їзну колію здійснюється локомотивом її власника. Окрім того, п. 8.2.2 договору про надання послуг від 07.02.2018 року №07120/0д-2018 сторони також передбачили можливість передавання повідомлень про прибуття та про подавання вагонів в електронному режимі, так у разі розподілу вагонів позивача із застосуванням системи АС УППВ клієнтам надсилаються повідомлення в електронному вигляді.
Господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано до суду жодних доказів про прибуття необхідної кількості вагонів під навантаження згідно наданих електронних заявок по датах: 13.02.2019, 16.02.2019, 18.02.2019, 19.02.2019, 20.02.2019, 21.02.2019, 23.02.2019 22.02.2019, 24.02.2019, так як спірні правовідносини виникли через затримку вагонів, що прибули під навантаження, однак не були своєчасно забрані на під'їзну колію та відправлені. Тобто, питання попереднього погодження планів на лютий 2019р. та забезпечення виконання відповідних заявок на попередні дні вказаного місяця, не входить в предмет доказування даної справи.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» /65045, м. Одеса, пров. Покровський, буд. 16, код ЄДРПОУ 40165704/ на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» /03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815/ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» /м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 40081195/ плату за користування вагонами у розмірі 219 432,12 грн. /двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві гривні 12 коп./ та судовий збір у розмірі 3 291,48 грн. /три тисячі двісті дев'яносто одна гривня 48 коп./.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 18 листопада 2019 р.
Суддя Г.Є. Смелянець