Справа № 524/3884/19
Провадження №2/524/1908/19
07.11.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Бондаренко Н.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Зазначає, що 27 жовтня 2016 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від зареєстрованого шлюбу мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
Позивач вважає, що подальше спільне проживання з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, оскільки вони мають різні погляди на шлюб та сім'ю. Просить шлюб розірвати, місце проживання доньки визначити з матір'ю.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, просить розглянути справу без його участі, позов визнає, проти розірвання шлюбу та визначення місця проживання сина з матір'ю не заперечує, про що надав письмову заяву.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Телятник Н.І. підтримує раніше наданий висновок про доцільність місця проживання малолітньої дитини разом з матір'ю.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як убачається із матеріалів справи 27 жовтня 2006 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1036.
Від зареєстрованого шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, суд вважає примирення сторін неможливим. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Позивач також просить визначити місце проживання сина ОСОБА_5 з матір'ю.
Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання сина сторін - ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У своїй постанові від 16 січня 2019 року по справі № 487/2480/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду визначив, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Мати та батько дитини після припинення шлюбних відносин проживають окремо, та не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.
ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданої 05.06.2019 року ОСББ № 53. Мати дитини належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, забезпечує дитині належні умови проживання, виховання, навчання, матеріально-побутові умови та рівень комфорту, що постає з акту обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання малолітнього.
18.10.2019 року батько дитини ОСОБА_2 надав до служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, письмову заяву, в якій повідомив, що не заперечує щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що проживання малолітнього ОСОБА_5 зі своєю матір'ю буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи завдання суду діяти інтересах дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина разом з матір'ю підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються згідно ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114, 160,161 СК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 27 жовтня 2006 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,актовий запис № 1036 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1 .
Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'юОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1536,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Предоляк