18 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 912/410/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Берднік І.С., Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019
за позовом Приватного підприємства "Удача"
до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)"
про стягнення 96 190,80 грн.,
13.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 912/410/19 до Касаційного господарського суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019 у справі № 912/410/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Берднік І.С., Мачульський Г.М.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.
Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в даній справі є стягнення 96 190,80 грн., а, отже, ціна позову у справі №912/410/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
В обґрунтування відповідач зазначив, касаційна скарга піднімає важливе правове питання необхідності комплексного розгляду усіх обставин справи, а саме: врахування поведінки сторони господарської операції стосовно виконання нею обов'язку по реєстрації податкових накладних та надання цих накладних контрагенту для оцінки реальності здійснення господарської операції.
Також у касаційній скарзі заявник зазначає, що вказана справа має виняткове значення для відповідача, оскільки первісно заявлені позовні вимоги складали суму 961 980,00 грн., тобто значно більше ста розмірів прожиткового мінімуму, але судом першої інстанції прийнято рішення про роз'єднання позовних вимог, сукупна сума, яку можна стягнути по абсолютно однаковим договорам є дуже великою і можливість касаційного оскарження судових рішень у даній справи є дуже важливою для скаржника. Крім того, встановлені судовими рішеннями обставини, зокрема у справі №912/410/19, на думку заявника касаційної скарги, позбавляють його можливості спростувати обставини у справі за позовом про недійсність договору №Г-003/17 від 03.03.2017.
Касаційний господарський суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки скаржником, зокрема, не надано доказів відсутності єдиної правозастосовчої практики по аналогічним спорам, та наведені заявником у касаційні скарзі доводи, з огляду зокрема і на суму заявлених вимог, не дають підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для скаржника, тому у Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 912/410/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 912/410/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді І. Берднік
Г. Мачульський