14 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019
за позовом Криворізької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича,
про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 153 448,44 грн.,
21.10.2019 Фізична особа-підприємець Штефан Владислав Олександрович звернувся із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 через суду апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18 скасовано, а справу №904/5897/18 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Виходячи з положень частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, у тому числі, і ухвала суду.
Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини 7 вказаної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 цього Кодексу справи, на які поширюється дія цих положень, є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни предмету позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у сумі 153 448,44 грн., що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн. станом на 2019 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.
Отже, у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №904/5897/18 є малозначною.
Під час розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 910/15599/18 вирішено питання щодо передачі справи №910/15599/18 разом з касаційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з виключною правовою проблемою у застосуванні норми права, зокрема пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах, а саме, забезпечення сталості та єдності судової практики щодо відкриття чи відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами на ухвали господарських судів першої чи апеляційної інстанцій, поданими у малозначних справах.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, поданою у справі №904/5897/18 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання неоднакового застосування пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України за касаційними скаргами на ухвали господарських судів першої чи апеляційної інстанцій у малозначних справах.
При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про передачу справи №904/5897/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правила суб'єктної юрисдикції буде розглянуто під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, 228, 287, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Зупинити вирішення питання щодо відкриття провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №904/5897/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/15599/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Н.О. Багай