Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №808/8427/15
адміністративне провадження №К/9901/25761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС
на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 (суддя Татаринов Д.В.)
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 (колегія у складі суддів: О.О. Круговий, Л.М. Нагорна, О.В. Юхименко)
у справі №808/8427/15
за позовомПублічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального управління ДФС по зменшенню в інтегрованій картці Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» переплати з авансових внесків з податку на прибуток на суму 79 600 535.00 грн. та зобов'язати відобразити в інтегрованій картці переплату з авансових платежів з податку на прибуток на суму 209 881 754.00 грн. станом на 30.09.2015 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що дії відповідача по зменшенню в інтегрованій картці позивача переплати по авансовим внескам з податку на прибуток на суму 79 600 535 грн. є протиправними. Зазначає, що сума сплачених підприємством авансових внесків (1/12) з податку на прибуток (код платежу 11024000) за 2013 рік у розмірі 209 881 754,00 грн. повинна бути відображена у повному обсязі в акті звіряння № 2510-20 від 05 жовтня 2015 року, як позитивне сальдо, оскільки така сума була сплачена ПАТ «Запоріжтрансформатор», як авансовий внесок з податку на прибуток у 2013 році і залишилась не використаною у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2013 та 2014 роки.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016, позовні вимоги задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача по зменшенню в інтегрованій картці позивача переплати по авансовим внескам з податку на прибуток на суму 79 600 535 грн. є протиправними, оскільки правомірність залишку переплати з авансового внеску з податку на прибуток підтверджується документами податкової звітності та розрахунками до них.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Так, кошти сплачені Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» на підставі пункту 57.1 та пункту статті 57 та підпункту 153.3.2 статті 153 Податкового кодексу України, на час фактичної їх сплати надходили до бюджету у відповідності з нормами податкового законодавства, а відтак - такі кошти не можуть вважатися надміру сплаченими коштами, оскільки відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідач зазначає, що ані Податковим кодексом, ані Порядком № 765 не передбачено право Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» на відображення сплачених сум узгоджених грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток в інтегрованій картці платника як переплати. При цьому, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного Управління ДФС не заперечує наявність права Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» на зменшення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток у наступних податкових періодах на суми перевищення таких внесків над сумою податкового зобов'язання звітного періоду.
Письмові заперечення або відзив на касаційну на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження в зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03 березня 2014 року Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік реєстраційний номер 9091086875, в якій підприємством задекларовано:
- податок на прибуток у розмірі 79 600 535 грн.;
- нараховані та сплачені в 2013 році авансові внески з податку на прибуток, передбачені п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у розмірі 209 881 754 грн.;
- нараховані та сплачені авансові внески у зв'язку із виплатою дивідендів у звітному 2013 році на суму 131 141 284 грн.;
- залишок авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у минулих періодах, не врахований у зменшення податку на прибуток у розмірі 89 228 591 грн.
За даними акту звіряння № 923-20 від 22 травня 2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів підтверджено станом на 31 березня 2014 року наявність в інтегрованій картці ПАТ «Запоріжтрансформатор» переплати по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11024000) у сумі 209 881 754 грн.
Станом на 30 вересня 2015 року переплата з авансових внесків з податку на прибуток складає 209 881 754,00 грн., а відповідно до акту звіряння № 2510-20 від 05 жовтня 2015 року станом на 30 вересня 2015 року за даними відповідача переплата з авансових внесків з податку на прибуток складає лише 130 281 219,00 грн.
Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» у 2013 році прийнято рішення про виплату дивідендів за 2012 рік та нараховано та сплачено до бюджету авансових внесків з податку на прибуток (при виплаті дивідендів) у сумі 131141284 грн., а також відобразило зазначену суму у рядках 13.3, додатка ЗП та у рядку 20 АВ податкової декларації.
Залишок авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у минулих періодах, не врахований у зменшення податку на прибуток у розмірі 89 228 591 грн., підприємство відобразило у рядку 13.4 таблиці 1 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації.
Позивач зменшив суму нарахованого податку звітного періоду, зазначеного у рядку 11 декларації про прибуток підприємства за 2013 рік, на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів, а саме на суму 1 330 557 грн., яка була відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП Декларації на підставі підпункту 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.
Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» відобразило суму нарахованого податку звітного періоду у розмірі 79 600 535 грн. у рядку 13.5.1 додатка ЗП декларації, а суму перевищення 140 769 340 грн. (220 369 875 грн. - 79600535 грн.) відобразило у рядку 13.5.2 додатка ЗП декларації, керуючись підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.
Таким чином, у додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік позивачем зменшено податок на прибуток як на суму авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у розмірі 79 600 535 грн. (рядок 13.5.1 додатка ЗП), так і на суму щомісячних авансових внесків, нарахованих відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у розмірі 209 881 754 грн. (рядок 13.7 додатка ЗП), усього на суму 289 482 289 грн. (рядок 13 додатка ЗП), в результаті цього була задекларована переплата з податку на прибуток (рядок 14 декларації) у сумі 209 881 754 грн.
Сторонами не заперечується факт переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів і право ТОВ на їх зарахування в рахунок сплати аналогічних внесків з податку на прибуток, але податкова інспекція відмовилась визнати таке зарахування і відобразити в інтегрованій картці позивача.
Згідно з підпунктом 57.1 статті 57 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до ПК , мають сплачувати у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку.
Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 ПК у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу , чи ні.
Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з цього податку, за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу ).
Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) (підпункт 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 ПК).
Згідно з абзацами п'ятим, шостим пункту 57.1 статті 57 ПК (чинними на час виникнення спірних правовідносин) на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Отже, платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилася сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.
Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду