Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №160/8852/18
адміністративне провадження №К/9901/26003/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М., суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (головуючий суддя - Ільков В.В.)
і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (головуючий суддя - Чабаненко С.В., судді - Чумак С.Ю., Юрко І.В.)
у справі № 160/8852/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань праці
про визнання протиправним і скасування наказу.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці (далі також - «Держпраці»), в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 26 жовтня 2018 року № 75-кт про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Свій позов (з урахуванням уточнень) ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що відмовляючи ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» у видачі документів дозвільного характеру, позивач сумлінно виконав свої службові обов'язки, оскільки ТОВ «Промтест» не мала дозволу на складення експертного висновку для ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи». Вважає, що оскаржуваним наказом Держпраці порушила його права та обов'язки як державного службовця, а також принципи державної служби.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач дотримав процедури накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , а позивач, приймаючи рішення про відмову у видачі дозволу, не врахував усіх обставин, що мали значення для прийняття цього рішення. Суди не встановили належного виконання позивачем своїх службових обов'язків та актів органів державної влади при розгляді ОСОБА_1 заяви ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» від 18 січня 2018 року про видачу дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Натомість, дійшли висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв у порядку, спосіб та в межах повноважень, передбачених законом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що його відмова у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки була правомірною, оскільки ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» порушило вимоги Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107. Зокрема, скаржник вказує на те, що: заявник звернувся за отриманням двох дозволів одночасно; організація, яка видала експертний висновок - ТОВ «ПРОМТЕСТ» відсутня в переліку експертних організацій; безпосередньо ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» не оскаржувало відмову у видачі дозволу.
Позивач вважає, що мав право приймати рішення про відмову у видачі дозволу на підставі частини одинадцятої статті 21 Закону України «Про охорону праці» (неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, повністю погоджуючись з мотивами, викладеними у цих рішеннях.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 . є державним службовцем і з 11 квітня 2016 року займає посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яка віднесена до категорії «Б» посад державної служби, що підтверджується наказом Держпраці від 11 квітня 2016 року № 22-кт.
ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» 18 січня 2018 року звернулося до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про видачу дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
До заяви зазначеного товариства було долучено висновок експертизи від 13 грудня 2017 року № 35589427.02.2.-502.17, виконаний ТОВ «Промтест». Так, окрім іншого, ТОВ «Промтест» повідомляло, що згідно договору з ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» підприємство (тобто, ТОВ «Промтест») провело експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, на підставі висновку якої ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» звернулося до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - «Головне управління») із заявою про отримання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За результатами розгляду вказаної заяви, Головним управлінням було прийнято рішення, оформлене листом № 818-16/04 від 31 січня 2018 року, про відмову у видачі дозволу. Підставами для відмови стало те, що ТОВ «Промтест» відсутнє в переліку експертних організацій та просить надати два види дозволу одночасно (на експлуатацію та застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки), що не передбачено Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107. Також у листі-відмові зазначено, що у заяві відсутні дані щодо найменування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно додатку 3 до цього Порядку, а у графі «місцезнаходження юридичної особи» та на титульному листі висновку експертизи зазначено «Красногвардійський район», що не передбачено формою (додаток 1 до вказаного Порядку). Також, зазначено, що у висновку експертизи відсутні дані щодо загальної чисельності працівників, чисельності посадових осіб та осіб робочих професій, зайнятих при експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, складу комісії підприємства з перевірки знань тощо.
ТОВ «Промтест» листом від 15 червня 2018 року № 221 (за вх. 7374/0/2-ДП від 19 червня 2018 року) повідомило Голову Держпраці про безпідставну відмову Головного управління у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи».
У зв'язку з надходженням цього листа наказом № 327-к від 16 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження.
Під час розгляду дисциплінарної справи позивач надав письмові пояснення від 24 липня 2018 року, в яких зазначив, що Головним управлінням було прийнято рішення про відмову у видачі дозволу виключно з підстав, визначених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».
Дисциплінарна комісія 15 серпня 2018 року склала висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , згідно якого встановлено підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади відповідно до пункту 3 частини першої та частини четвертої статті 66 Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_1 26 жовтня 2018 року надав пояснення на ім'я Голови Держпраці Чернеги Р.Т. , якими підтвердив раніше подані пояснення голові дисциплінарної комісії (від 24 липня 2018 року).
Голова дисциплінарної комісії 20 серпня 2018 року направив Голові Держпраці подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 .
Судами встановлено, що протягом 2018 року до ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», застосовувались дисциплінарні стягнення у виді оголошення догани 12 квітня 2018 року та 20 червня 2018 року (накази Держпраці від 12 квітня 2018 № 11-кт та від 20 червня 2018 № 34-кт), які на час розгляду справи були чинні.
Наказом Держпраці від 26 жовтня 2018 року № 75-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », у відповідності до статті 17, пункту 3 частини першої, частини четвертої статті 66 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 , начальнику Головного управління, оголошено попередження про неповну службову відповідність у зв'язку із вчиненням систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади.
Позивач був ознайомлений з оскаржуваним наказом в день його прийняття.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина перша статті 65 цього ж Закону).
Згідно статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частини друга, дев'ята, десята статті 69 Закону України «Про державну службу»).
Згідно частини першої статті 75 цього ж Закону, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є, зокрема, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частина третя статті 73 Закону України «Про державну службу»).
Частиною першою статті 77 Закону України «Про державну службу» визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, (далі - «Положення № 96» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 зазначеного Положення).
Згідно пункту 10 Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затверджене наказом Держпраці від 22 червня 2017 року № 75 (далі - «Положення про Головне управління»), начальник цього Управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління Держпраці завдань і здійснення ним своїх повноважень.
Також, начальник Управління Держпраці: очолює Управління Держпраці, здійснює керівництво його діяльністю; здійснює керівництво Управлінням Держпраці, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; організовує та забезпечує виконання Управлінням Держпраці відповідно актів законодавства; підписує накази Управління Держпраці; розподіляє обов'язки між своїми заступниками; затверджує положення про структурні підрозділи Управління Держпраці та посадові інструкції працівників; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 2 Положення про Головне управління, Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.
Підпунктом 29 пункту 4 Положення про Головне управління, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів встановлений Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Цим Законом визначено, що об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру - це, зокрема, устаткування, робота.
Також, статтею 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема:
- вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, рулювання документа дозвільного характеру;
- перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Дозвільна (погоджувальна) процедура у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» є сукупністю дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Згідно з частиною одинадцятою статті 21 Закону України «Про охорону праці» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:
- неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
- подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;
- встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - «Порядок № 1107»).
У Порядку № 1107 термін «висновок експертизи» вживається у значенні як документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність, невідповідність об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої, четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку № 1107 для одержання дозволу, який видає територіальний орган Держпраці, - роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до державного адміністратора заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру", до якої додається:
на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт;
на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування та їх відповідності вимогам зазначеного законодавства;
на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності таких машин, механізмів, устаткування вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Тобто, існують три види висновку експертизи, одна з яких надається суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання дозволу, в залежності від того, який вид дозволу суб'єкт господарювання має бажання отримати.
При цьому, кожен з висновків експертизи повинен підтверджувати додержання законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, в залежності від того, на який вид дозволу проводиться експертиза.
Так, для отримання дозволу на виконання робіт - висновок експертизи повинен підтверджувати додержання суб'єктом господарювання законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Для отримання дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи повинен підтверджувати додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування та їх відповідності вимогам зазначеного законодавства.
Для отримання дозволу на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експерта повинен підтверджувати відповідність таких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 817/376/17.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у заяві на одержання дозволу ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» не просило видати два види дозволів одночасно, як на експлуатацію, так і на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, оскільки за своїм змістом заява не містить вимог щодо видачі двох дозволів. До заяви додано висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, розроблений для отримання дозволу саме на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Стосовно доводів відповідача про те, що заява містить невідповідності, оскільки позивач мав намір отримати дозвіл і на експлуатацію, і на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку № 1107 у редакції, чинній на час подачі заяви, для одержання дозволу, суб'єктом господарювання подається заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1176.
Однак, постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» втратила чинність на підставі постанови Кабінету міністрів України від 28 січня 2015 року № 42 та на час спірних правовідносин інша форма заяви не була затверджена.
За встановлених судами обставин та викладеного правового регулювання, суди дійшли вірних висновків, що заява та висновок експертизи свідчать про намір позивача отримати саме дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що організація, яка видала експертний висновок - ТОВ «Промтест» відсутня в переліку експертних організацій, Верховний Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приписами чинного законодавства України не передбачено ведення реєстру (переліку) експертних організацій на час прийняття позивачем рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи». До того ж, суд першої інстанції встановив, що у рамках дозвільної процедури дозвільний орган (Головне управління) мав змогу звернутися до адміністратора інформаційної системи «Реєстру дозволів» (ННДІПБОП) з метою внесення ТОВ «Промтест» до довідника експертних організацій.
Суди встановили, що ТОВ «Промтест» є уповноваженою організацією і до отримання дозволу №442.17.30 від 22 грудня 2017 року вона здійснювала виконання робіт підвищеної небезпеки (експертне обстеження) за «принципом мовчазної згоди» відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач підтвердив в ході судового розгляду і можливість чого передбачена вказаним Законом.
Необґрунтованими є також доводи скаржника про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на те, що ТОВ «Маркетинговий альянс східної Європи» не оскаржувало відмову у видачі дозволу, оскільки дисциплінарні провадження в силу частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» ініціюються суб'єктом призначення і жодних особливих умов щодо підстав для відкриття дисциплінарного провадження суб'єктом призначення цей Закон не встановлює.
За встановлених судами обставин щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також дотримання відповідачем передбаченої Законом України «Про державну службу» процедури, що сторонами не оспорювалася, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критерієм, передбаченим статтею 2 КАС України.
Аргументи скаржника не свідчать про порушення чи неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/чи процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж. М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду