Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №2а-3660/11/2670
адміністративне провадження №К/9901/2528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (в інтересах філії управління з переробки газу та газового конденсату)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року (Голувуючий суддя Блажівська Н.Є.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року ( Головуючий суддя Федотов І.В., судді: Кучма А.Ю., Епель О.В.)
у справі № 2а-3660/11/2670
за позовом Дочірньої компанії «Укзргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату, в інтересах Шебелинського відділення з переробки газового конденсату
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (правонаступник Державна податкова інспекція у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області)
про скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 08.02.2011 року № 2/24-037,
14.03.2011 року Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» управління з переробки газу та газового конденсату в інтересах Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Управління з переробки газу та газового конденсату (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - відповідач, правонаступник Державна податкова інспекція у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області) з вимогами про скасування рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про опис майна у податкову заставу за № 2/24-037 від 08 лютого 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення і прийняти нове, яким задовольнити позов.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на ті ж обставини, якими обґрунтований позов та апеляційна скарга. До того ж додатково зазначив, що Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не має у власності будь-якого майна, в оперативне управління майно не передавалося, та відділення не наділене правом розпорядження майном, а отже, на думку позивача, у відділення відсутнє будь-яке майно, яке можна описати у податкову заставу.
Відповідач під час оформлення рішення про опис майна у податкову заставу від 08 лютого 2011 року не скасував реєстрацію опису усіх активів, яка була проведена у 2008 році, що, в свою чергу, було предметом судового розгляду (справа №2а-9502/09).
До того ж, на час винесення спірного рішення за відділенням податковий борг по акцизному податку не рахувався, оскільки усі суми податкових зобов'язань рахувались за юридичною особою - Дочірньою компанією «Укргазвидобування», що підтверджено судовим рішенням у справі № 2а-9124/09. Крім цього у наведеній справі не були з'ясовані всі обставини щодо виникнення ПДВ в сумі 238302 грн.
Відповідач надіслав на адресу суду письмові заперечення проти доводів касаційної скарги, та вважав оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач) створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1173 від 24 липня 1998 року «Про розмежування функцій з видобування, транспортування і реалізації природного газу на базі газовидобувних підприємств та структурних підрозділів AT «Укргазпром» та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є юридичною особою.
Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти є структурним підрозділом управління з переробки газу та газового конденсату філія АТ "Укргазвидобування".
Відповідно до статуту ПАТ «Укргазвидобування», Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - товариство) засноване Національною акціонерною компанією у Нафтогаз України» відповідно до рішення установчих зборів від 25.12.2012 на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №529 «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та за погодженням Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №360-р «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Товариство створене внаслідок реорганізації Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення в акціонерне товариство та є правонаступником всіх її майнових та немайнових прав та обов'язків.
Як встановлено судами, Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області 07 лютого 2011 року сформовано податкову вимогу № 13 у зв'язку із несплатою у терміни, визначені у договорах про розстрочення, часток розстрочених сум податкових зобов'язань з акцизного збору в сумі 1 224 691 735,79 грн., а також за рахунок несплати штрафної санкції по ПДВ, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 08 листопада 2005 року №0003042301/3 в сумі 238 302,00 грн.
08 лютого 2011 року Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області у відповідності до вимог ст. 89 ПК України прийняла рішення № 2/24-037 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Тобто підставою для прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу була несплата Шебелинським відділенням узгодженої суми податкового зобов'язання та винесення податкової вимоги № 13 від 7 лютого 2011 року, що в загальному обсязі складає 2 249 300 373,79 грн.
Крім цього, законність прийняття вимоги внаслідок несплати Шебелинським відділенням підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року по справі № 2а-3626/11/2670, яке набрало законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 2а-3626/11/2670 встановлено правомірність винесення податкової вимоги №13 від 07 лютого 2011 року, підтверджено факт наявності податкового боргу саме у Шебелинського відділення станом на час її формування, а також наявність у нього статусу платника податку.
Крім цього суди посилались на те, що опис майна, тобто механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби та державна реєстрація обтяжень є різними за процедурою діями та регулюються окремими нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим не скасування відповідачем державної реєстрації опису проведеного у 2008 році не впливає на правомірність та законність прийняття спірного рішення про опис майна.
Суд касаційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) податкову заставу визначає як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема абзацом 1 підпункту 89.1.1 вказаної статті передбачено, що право податкової застави виникає в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У відповідності до абз. 1, 2 п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Згідно з абз. 1-4 п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому в другому випадку майно включається до акта опису лише тоді, коли воно фактично буде у власності платника, про що протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від платника орган державної податкової служби приймає відповідне рішення.
При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, а також запити контролюючого органу та відповіді платника про наявність/або відсутність такого майна на балансі філії.
Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову обмежились лише тим, що сума, на яке розповсюджується застава майна підтверджена рішенням суду по справі 2а-9502/09, яке набрало законної сили.
Проте суди не надали жодної оцінки доводам позивача, що Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не має у власності будь-якого майна, в оперативне управління майно не передавалося, та відділення не наділене правом розпорядження майном, а отже у відділення відсутнє будь-яке майно, яке можна описати у податкову заставу.
При цьому ці посилання позивача входять до предмету доказування в цій справі.
До того ж, суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24 жовтня 2008 року ДПІ у Балаклійському районі проведено реєстрацію податкової застави за № 8110180 на всі активи Шебелинського відділення на підставі абз. 3 п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року.
Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2014 року, залишені без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а-9502/09/2670, якими визнано протиправними дії ДПІ у Балаклійському районі Харківської області щодо реєстрації податкової застави на активи Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти Управління. Зобов'язано ДПІ у Балаклійському районі Харківської області виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про реєстрацію податкової застави на активи Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти Управління № 8110180.
Окрім цього, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що в судовому рішенні по справі №2а-3626/11/2670, яке набрало законної сили, суд апеляційної інстанції посилався на те, що ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» несе відповідальність за зобов'язаннями своїх філій.
Вищевикладене також слід врахувати суду першої інстанції при вирішенні справи в частині визначення особи, на балансі якої значиться майно.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін законом України від 03.10.2017) та закріплено також у частині 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення цієї постанови).
Частиною 1 ст. 242 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення цієї постанови) встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 цієї статті)
Згідно з частиною 3 обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Порушення судами норм процесуального права в частині не дослідження доказів правомірності прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу призвели до передчасних висновків щодо суті спору, отже судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, перевірити належним чином, яке майно, та на яку суму описано та увійшло в складову оскаржуваного рішення. Витребувати акти опису майна, а також інші докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин справи, та дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судами порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (в інтересах філії управління з переробки газу та газового конденсату) задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі № 2а-3660/11/2670 скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко