18 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13550/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі
за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки,
20.09.2019 (згідно з відбитком штампу Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 про зупинення провадження у справі та передати справу для продовження розгляду.
11.11.2019 (згідно з відбитком штампу Верховного Суду) Національний банк України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із запереченнями проти відкриття касаційного провадження, в яких просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 та застосувати до скаржника заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Заперечення Національного банку України мотивовані тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 вже було визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю ""Станіславська торгова компанія", які направлені на затягування розгляду справи (подання безпідставних відводів) зловживанням процесуальними правами та застосовано до скаржника заходи процесуального примусу у вигляді попередження. Однак скаржник, не зважаючи на застосування до нього заходу процесуального впливу у вигляді попередження, все одно оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції, яка втратила своє юридичне значення і тим самим повторно зловживають правами, спрямованих на затягування судового процесу.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та заперечення Національного банку України, Суд дійшов висновку про необхідність розгляду зазначених касаційної скарги та заяви разом.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина 2 статті 43 ГПК України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду у розгляді справ з метою правильного вирішення спорів, і щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування судового розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (SHULGA v. UKRAINE № 16652/04, § 28, ЄСПЛ, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (MUSIYENKO v. UKRAINE № 26976/06, § 24, ЄСПЛ, від 20.01.2011).
З матеріалів справи № 910/13550/17 вбачається, що Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про: звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009, що укладений між Національним банком України та Відкритим акціонерним товариством «Залізничник», що посвідчений Гуд Л.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2368, а саме: торгово-адміністративні приміщення, загальною площею 1542,1 кв.м, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, будинок 19а, які належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 194914, виданого Виконавчий комітетом Івано-Франківської міської ради 02.02.2007 згідно з розпорядженням міського голови № 39-р від 01.02.2007 та яке зареєстроване 08.02.2007 у Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 4096403, номер запису 1659 в Книзі 14в. в рахунок погашення заборгованості публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» перед Національним банком України за Кредитним договором № 61/09 від 29.12.2009 у загальному розмірі 877 654 794,51 грн, яка складається з: залишок заборгованості за кредитом - 800 000 000,00 грн; заборгованості за процентами - 77 654 794,51 грн; штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором - 30 000,00 грн; встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 17 003 200,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 позовні вимоги задоволено частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009, що укладений між Національним банком України та Відкритим акціонерним товариством «Залізничник», що посвідчений Гуд Л.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2368, а саме: торгово-адміністративні приміщення, загальною площею 1542,1 кв.м, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, будинок 19а, в рахунок погашення заборгованості публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» перед Національним банком України за Кредитним договором № 61/09 від 29.12.2009 у загальному розмірі 877 654794,51 грн, яка складається з: залишок заборгованості за кредитом - 800 000 000,00 грн; заборгованості за процентами - 77 654 794,51 грн; штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором - 30 000,00 грн; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" оскаржило дане рішення суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 було зупинено апеляційне провадження у даній справі до перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у касаційному порядку, з огляду на те, що наявні у суду апеляційної інстанції матеріали справи № 910/13550/17 мають бути надіслані до суду касаційної інстанції у зв'язку з надходженням касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у даній справі, що унеможливлює здійснення апеляційним судом подальшого провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ГРУ ФОРС Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 про повернення апеляційної скарги у справі № 910/13550/17.
24.07.2019 (згідно з відміткою штампу Північного апеляційного господарського суду) справа була повернута до суду апеляційної інстанції.
29.07.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Тарасенко К.В. та Коробенко Г.П. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019; поновлено апеляційне провадження у даній справі; розгляд справи призначено на 23.09.2019.
20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Півнінчого апеляційного господарського суду від 20.06.2019 про зупинення провадження у справі.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про зловживання скаржником процесуальними правами, оскільки ним подано касаційну скаргу на судове рішення, дія якого вичерпана та в якій скаржник просить передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, після того, як ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційне провадження у справі № 910/13550/17 вже було поновлено.
Суд вважає, що подання даної касаційної скарги є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи або перешкодити йому, внаслідок чого будуть порушенні завдання та основні засади господарського судочинства. Такі дії заявника касаційної скарги створюють перешкоди у справедливому розгляді справи в межах розумного строку, тобто спрямовані на невиправдане затягування судового процесу, оскільки не мають на меті прагнення до реального захисту своїх прав, натомість порушують права інших учасників справи, що підтверджується тим, що станом на листопад 2019 року, спір у справі не вирішений.
Згідно з частиною 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне повернути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною 1 статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Відповідно до частини 5 статті 135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Згідно з частиною 7 статті 12 ГПК України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19 210,00 грн.
Крім того, Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника на те, що частиною 2 статті 135 ГПК України передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 43, 131, 132, 135, 234, 235 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,
1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/13550/17 зловживанням процесуальними правами.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/13550/17 залишити без розгляду.
3. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами залишити у Верховному Суді.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, 9, офіс 33; ідентифікаційний код 32873692) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн.
5. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір