Справа № 826/10377/18
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромаленд» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху.
Також суддя-доповідач у вказаній ухвалі визнав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованим, наведені в ньому причини пропуску строку - неповажними, а відтак апелянту надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення ухвали.
Апелянт мав усунути недоліки шляхом подання до суду мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку.
На адресу суду 13 листопада 2019 року (вх. №41229) від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що ним вживаються заходи на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 28 жовтня 2019 року, а саме, після надходження оригіналу платіжного доручення від Державної казначейської служби України, ГУ ДФС у м. Києві негайно направить його на виконання ухвали до суду.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на наступне.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Однак заявником не надано доказів надіслання службового листа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено коли з'явиться можливість такої сплати, а відтак колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів щодо вжиття ним заходів спрямованих на виконання вимог ухвали суду.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для продовження процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт не виконав приписи ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не надав мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 19 березня 2019 року .
Так, як вже зазначалось в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху та вбачається з матеріалів справи, з моменту постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги вперше та повторним зверненням апелянта сплинуло півтора місяці.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Зважаючи на викладене, та відсутність клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги, відтак є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 328-331 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромаленд» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко