Справа № 826/11725/17 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
11 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Лічевецького І.О.,
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, ОСОБА_1 , Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської Катерини Володимирівни про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про:
- визнання протиправною бездіяльність секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В. щодо направлення позивачу копії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-012/2017 із порушенням встановленого законом терміну;
- скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V- 012/2017 від 30.05.2017;
- скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017, яким визнано ОСОБА_1 такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 не допускати та відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
- зобов'язання кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит у ОСОБА_1 у найближчий час прове дення таких іспитів;
- визнати, що 20.01.2017 Кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області порушено п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, а саме протиправно обмежено час складання письмового іспиту трьома годинами;
- зобов'язання кваліфікаційну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області під час проведення повторного кваліфікаційного іспиту у ОСОБА_1 надати для написання письмового іспиту шість годин;
- визнати, що 20.01.2017 Кваліфікаційною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області протиправно проведено іспит у позивача по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 68 від 26.02.2016;
- зобов'язання Кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційного іспит у ОСОБА_1 за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 153 від 01.06.2013.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КДКА Хмельницької області та ВКДКА порушено п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту шляхом обмеження часу складання письмового іспиту позивача менше шести годин; іспит проведено не по тій програмі складання кваліфікаційного іспиту; оцінювання є необ'єктивним та помилковим.
У відзиві на позовну заяву Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області зазначено, що оскаржуване рішення від 20.01.2017 прийнято правомірно, оскільки позивач не набрала достатню кількість балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит.
Відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення № V - 012/2017 від 30.05.2017.
17.05.2018 до суду першої інстанції Котелевською Катериною Володимирівною подано клопотання про заміну відповідача у справі, зокрема замінити Котелевську Катерину Володимирівну на належного відповідача, яким є ВКДКА (а.с. 181-183 т. 1).
Також, 18.05.2018 відповідачем ВКДКА подано клопотання про заміну Котелевської Катерини Володимирівни на належного відповідача - ВКДКА (а.с. 190 - 194 т. 1).
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2018 клопотання про заміну відповідача у справі задоволено, замінено відповідача - Котелевську Катерину Володимирівну на ВКДКА (а.с. 252 т. 1).
Відповідно до частини третьої - четвертої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача; якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Однак, під час апеляційного розгляду було встановлено, що позивач заперечувала проти задоволення клопотань про заміну неналежної сторони, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково замінено первісного відповідача Котелевську Катерину Володимирівну на ВКДКА.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017, яким визнано ОСОБА_1 такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 не допускати та відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести у ОСОБА_1 повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області обґрунтовано тим, що під час проведення іспиту 20.01.2017 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області було вжито усі заходи щодо дотримання належних умов складання іспиту, в тому числі, щодо забезпечення тиші та відсутності інших осіб у приміщенні. Жодних сторонніх осіб під час складання кваліфікаційного іспиту не було. Будь-яких зауважень від ОСОБА_1 у день проведення іспиту та після нього, в тому числі, щодо порушення тиші або наявності інших осіб у приміщенні, від ОСОБА_1 не надходило та не було заявлено під час проведення іспиту. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області 20.01.2017 було вжито всіх заходів щодо належної організації та проведення кваліфікаційного іспиту, які передбачені чинним законодавством. З огляду на це, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Апелянт - ОСОБА_1 . вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог таким, що грубо суперечить обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права, а тому оскаржує його в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що КДКА Хмельницької області та ВКДКА порушено п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту шляхом обмеження часу складання письмового іспиту позивача менше шести годин, оскільки жодна норма права не містить права кваліфікаційно-дисциплінарній комісії регіону обмежувати час для складання кваліфікаційного іспиту для виконання письмової роботи та для підготовки усної відповіді менше ніж шість годин. Також, апелянт вважає, що іспит 20.01.2017 протиправно проведено КДКА Хмельницької області щодо позивача по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 68 від 26.02.2016, а не по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої РАУ № 153 від 01.06.2013. Щодо необ'єктивності оцінювання, то ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що 20.01.2017 двоє слідчих Кам'янець-Подільського ВП ГУ НП в Хмельницькій області та інші сторонні особи були присутні на екзамені, знімали її дії на відеокамеру, викрикували образливі слова та намагались зірвати проходження нею екзамен. Члени Кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області не робили їм зауважень, що вплинуло на якість написання нею процесуальних документів та призвело до необ'єктивного оцінювання. Щодо помилковості оцінювання, апелянтом, зокрема, зазначено, що Критерії оцінювання відповідей, визначені п. 15 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту є суб'єктивними і не виключають можливості помилки або необ'єктивності оцінювання одним або кількома членами комісії. Позивач вважає, що роботи перевіряють не фахівці в галузі права, не атестовані педагоги, що вміють оцінювати роботу, а такі ж самі юристи. Члени КДКА Хмельницької області, які встановили низькій рівень знань позивача не є фахівцями в галузі права (не є кандидатами юридичних наук), не є атестованими педагогами. Тому, оцінювання є суб'єктивним. Висновок про встановлений у позивача незадовільний рівень знань не відповідає дійсності, оскільки на думку апелянта, підготовлені нею письмові завдання демонструють відмінний рівень знань, демонструють знання правових понять і категорій взаємозв'язку між ними, знання назв і змісту нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм, здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми, відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обґрунтовано тим, що задовольняючи позовні вимоги до КДКА Хмельницької області, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і судового розгляду, надав правову оцінку рішення КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016, яке не є предметом оскарження в даній справі. Таке рішення від 06.05.2016 не може бути предметом судового розгляду через відсутність предмету спору. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо підстав скасування рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 та не вірно застосовано та витлумачено п. 1 Розділу 4 Порядку № 270. Також, апелянтом зазначено, що рішення відповідача жодним чином не порушує прав та інтересів позивача, оскільки прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевіряючи рішення відповідача на дотримання критеріям частини другої статті 2 КАС України суд не може виходити за межі судового розгляду і втручатись у дискрецію органу адвокатського самоврядування, як і перебирати на себе виключні повноваження цього органу, який володіє правом диспозитивного розсуду з прийняття рішення з питань, які віднесені до його виключної компетенції.
У відзиві на апеляційну скаргу КДКА Хмельницької області відповідачем - ВКДКА зазначено, що рішення суду від 26.04.2019 в частині задоволених позовних вимог до КДКА Хмельницької області є невмотивованим, незаконним та необґрунтованим, огляду на що підлягає скасуванню в цій частині, а позовні вимоги - не підлягають задоволенню.
Згідно з відзиву на апеляційну скаргу позивача ВКДКА зазначено, що наведені позивачем доводи у апеляційній скарзі не спростовують правильність висновків суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. При цьому, доводи позивача не підтверджені будь0якими доказами, які б свідчили про факти порушення регіонального КДКА приписів діючого законодавства, Порядку під час складання позивачем кваліфікаційного іспиту.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Рішенням КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016 «Про допуск до складення кваліфікаційного іспиту» позивача допущено до складання кваліфікаційного іспиту (а.с.17 т. 1).
Рішенням КДКА Хмельницької області № 55 від 13.05.2016 «Про скасування рішення» скасовано рішення КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016 «Про допуск до складення кваліфікаційного іспиту», яким позивача було допущено до складення кваліфікаційного іспиту, як передчасне, та провести додаткову перевірку відповідності ОСОБА_1 . вимогам встановленим частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», провести перевірку повноти і достовірності відомостей повідомлених ОСОБА_1 , після чого вирішити питання щодо допуску ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (а.с. 18 т. 1).
Рішенням КДКА Хмельницької області № 91 від 13.07.2016 «Про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту» відмовлено позивачу в допуску до складення кваліфікаційного іспиту; роз'яснено позивачу, що рішення про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання (а.с. 19-20 т. 1).
Рішенням ВКДКА № Х-002/2016 від 28.10.2016: 1. скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; 2. рішення КДКА Хмельницької області № 91 від 13.07.2016 про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 скасовано; 3. матеріали атестаційної справи повернуто до КДКА Хмельницької області; 4. секретарю ВКДКА про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб (а.с. 21-23 т. 1).
Згідно з повідомлення КДКА Хмельницької області за вих. № 02/1/17-17 від 10.01.2017 позивача повідомлено про те, що складання кваліфікаційного іспиту (письмового іспиту) відбудеться 20.01.2017 о 10:00 год за адресою: 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, оф. 801 (а.с. 24 т. 1).
Рішенням № 1 від 20.01.2017 «Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту» визнано позивача такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала. До складання усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 не допускати; відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; повідомлено ОСОБА_1 про прийняте рішення (а.с. 25 т. 1).
Позивачем до ВКДКА подано скаргу на рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту (а.с. 141-143 т. 1).
Рішенням ВКДКА № V-012/2017 від 30.05.2017 вирішено: 1. Скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 . - без змін. 2. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити заінтересованих осіб. 3. Матеріали повернути до КДКА регіону (а.с. 13-15 т. 1).
Згідно з супровідного листа Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих. № 1325 від 06.07.2017 копію рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-012/2017 від 30.05.2017 направлено на адресу позивача (а.с. 16 т. 1).
Не погодившись з рішеннями, діями та бездіяльність відповідачів позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017, яким визнано ОСОБА_1 такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 не допускати та відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести у ОСОБА_1 повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В. щодо направлення позивачу копії рішення ВКДКА № V - 012/2017 із порушенням встановленого законом терміну.
Позивач в позовній заяві зазначила про те, що отримала оскаржуване рішення від 30.05.2017 - 01.08.2017, оскільки супровідний лист секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В. № 1325 датований 06.07.2017. Як вбачається з матеріалів справи, супровідний лист № 1325 про направлення позивачу рішення 30.05.2017 підписаний Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздовим .
Позивач в позові зазначає, що вказане вище рішення направлено через півтори місяці після його прийняття - вже після встановленого законом строку на його оскарження.
Тобто, позивач фактично оскаржує бездіяльність щодо несвоєчасного направлення рішення від 30.05.2017 з метою його оскарження в судовому порядку.
Однак, ухвалою від 21.01.2019 відмовлено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Вказаною ухвалою від 21.01.2019 було встановлено, що позивач оскаржуване рішення отримав 31.07.2017, а з позовом до суду першої інстанції звернулася 30.08.2017, тобто в межах строків, визначених частиною сьомою ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Крім того, направлення позивачу копії рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V - 012/2017 із порушенням встановленого законом терміну, не впливає на правомірність чи не правомірність оспорюваних рішень відповідачів, тому задоволення цієї позовної вимоги не є ефективним способом захисту.
У зв'язку з чим, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 яким, зокрема, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту мотивоване тим, що ОСОБА_1 за результатами складання письмового кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит, у зв'язку з чим не може бути допущена до складання усного кваліфікаційного іспиту. Позивач отримала 47 балів, в той час як відповідно до п. 13.12 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту те методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів № 270 від 17.12.2013 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 195 від 13.09.2016) особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Дане рішення оскаржене позивачем до ВКДКА та рішенням ВКДКА № V-012/2017 від 30.05.2017 рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 залишено без змін.
Зокрема, у скарзі позивач вказувала на ряд допущених кваліфікаційною палатою КДКА Хмельницької області порушень: у частині недотримання п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту; проведення іспиту не по затвердженій програмі складання кваліфікаційного іспиту; не об'єктивність та помилковість результатів іспиту.
В обґрунтування рішення ВКДКА № V-012/2017 від 30.05.2017 зазначено, що на момент складання позивачем іспиту - 20.01.2017 рішення КДКА Хмельницької області № 55 від 13.05.2016, яким скасовано рішення КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016 «Про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту», як передчасне, не оскаржувалось та не було скасоване, відповідно відсутні порушення Кваліфікаційної палати щодо проведення іспиту згідно з Порядком проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17.12.2013, оскільки скаржницю було допущено до складання іспиту рішенням КДКА Хмельницької області № 328 від 23.12.2016.
Також, в рішенні № V-012/2017 від 30.05.2017 зазначено, що встановивши час для складання кваліфікаційного іспиту в межах трьох годин кваліфікаційна комісія дотрималась вимог п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту. При цьому, зазначено, ВКДКА під час перевірки фактів викладених у скарзі не встановлено порушень Кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області під час оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Щодо доводів позивача про порушення КДКА Хмельницької області та ВКДКА п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту шляхом обмеження часу для складання письмового іспиту менше ніж шість годин, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 розділу 4 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17.12.2013 на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.
Колегією суддів встановлено, що позивачу на складання письмового іспиту було надано три години.
Також, в ході судового розгляду судом апеляційної інстанції з'ясовано, що жодного рішення з приводу встановлення КДКА Хмельницької області часу складання письмового іспиту (три години) на регіональному рівні не приймалось. Зокрема, представником КДКА Хмельницької області у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтверджено відсутність будь-якого рішення щодо встановленого часу складання письмового іспиту (три години) на час складання позивачем іспиту. Представник зазначив, що встановлення часу складання іспиту тривалістю три години було «загальним правилом» КДКА Хмельницької області. При цьому, останнім зазначено, що на даний час КДКА Хмельницької області прийнято рішення, яким встановлено тривалість складання письмового іспиту - 4 год 30 хв.
В подальшому, представником КДКА Хмельницької області у поясненнях було наголошено на наявності певного протокольного рішення від 20.01.2017, щодо визначення часу складання письмового іспиту. Однак жодних доказів наявності такого рішення за весь час розгляду справи (з серпня 2017 року) ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було, що взагалі ставить під сумнів об'єктивність та допустимість такого доказу. Фактично нічим, окрім пояснень представника відповідача дана обставина не підтверджується при тому, що пояснення не є джерелом доказів.
При цьому, докази завчасного повідомлення позивача про існування тригодинного часового обмеження на складання письмового іспиту матеріали справи не містять.
Зазначене вказує на те, що позивач не знала про обмеження тривалості складання письмового іспиту, що відбувся 20.01.2017, що, в свою чергу, позбавило її можливості реалізувати обґрунтовані сподівання щодо реалізації своїх прав на достатній час для підготовки письмових відповідей, викладення правових позицій та мотивувань в текстах відповідей. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність такого втручання шляхом обмеження часу.
Дані обставини підтверджують не забезпечення КДКА Хмельницької області принципу юридичної визначеності, оскільки складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії « Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
Наявність «законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.
В даному випадку, позивач не знала про часові обмеження складання іспиту, та правомірно очікувала на надання їй максимального, передбаченого Порядком № 270 часу на виконання письмового завдання, що на думку позивача, не дало їй змогу здійснити написання завдання належним чином.
Також, колегія суддів звертає увагу, що введення часових обмежень щодо складання іспитів мають бути обґрунтовані достатністю визначеного часу для написання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі. Жодних обґрунтованих пояснень з боку КДКА Хмельницької області щодо усного встановлення саме трьох годин на складання письмового іспиту, який відбувся 20.01.2017 суду апеляційної інстанції не надано.
Окрім цього, відповідно до статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» № 5207-VI від 06.09.2012 (далі - Закон № 5207-VI) непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Оскільки Порядком проведення кваліфікаційного іспиту передбачено, що час на виконання письмової роботи, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин, то встановлення для позивача трьох годин на складання письмового іспиту вказує на виникнення менш сприятливих умов для складання іспиту в порівнянні з іншими особами, що складали або складатимуть іспит в інших регіонах та/або в інший період.
В свою чергу, позивач у судовому засідання суду апеляційної інстанції пояснила, що цього часу їй було не достатньо для надання відповідей на всі питання білету, у зв'язку з чим, вона залишала місця між завданнями для того, щоб повернутись до їх повного завершення, у випадку, якщо залишиться для цього часу, що свідчить про недостатність наданого їй часу для складання письмових завдань.
Таким чином, порушення відповідачем принципу юридичної визначеності, що полягає у своєчасному прийнятті обґрунтованого рішення про встановлення часу складання іспиту менше шести годин, відповідач позбавлений можливості довести суду про достатність наданого позивачу часу для складання письмового іспиту.
Щодо доводів позивача, що на момент подачі нею заяви (28.03.2016) про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та на момент винесення рішення про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (06.05.2016) діяла Програма складання кваліфікаційного іспиту, яка затверджена рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013, а тому КДКА Хмельницької області повинен був проводити кваліфікаційний іспит на підставі вказаної Програми, а не на підставі Програми складання кваліфікаційного іспиту, яка затверджена рішенням Ради адвокатів України № 68 від 26.02.2016, яка введена в дію з 01.06.2016, колегія суддів зазначає наступне.
Як уже зазначалось раніше, рішенням КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016 «Про допуск до складення кваліфікаційного іспиту» позивача допущено до складання кваліфікаційного іспиту, однак рішенням КДКА Хмельницької області № 55 від 13.05.2016 скасовано рішення КДКА Хмельницької області № 50 від 06.05.2016 «Про допуск до складення кваліфікаційного іспиту».
В той же час, відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Тобто, даною нормою визначено повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, серед яких відсутнє таке повноваження як скасування свого рішення.
Рішенням ВКДКА № Х-002/2016 від 28.10.2016 скасовано рішення КДКА Хмельницької області № 91 від 13.07.2016 про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
При цьому, у рішенні ВКДКА № Х-002/2016 від 28.10.2016 зазначено, що ОСОБА_1 після винесення КДКА рішення № 50, сплатила на рахунок КДКА Хмельницької області встановлену суму платежу в розмірі 3 720,60 грн, яка відповідала 90% від загально встановленого розміру проплати за складання кваліфікаційного іспиту, настали правові зобов'язання КДКА Хмельницької області перед ОСОБА_1 , як особою, яка мала скласти кваліфікаційний іспит у встановленому порядку.
Також, у рішенні ВКДКА № Х-002/2016 від 28.10.2016 вказано, що рішення КДКА Хмельницької області № 55 від 13.05.2016, яке не оскаржене ОСОБА_1 і згідно з якого було скасовано первинне рішення тієї ж комісії за № 50 від 06.05.2016 «Про допуск до складання кваліфікаційного іспиту», яким скаржниця була допущена до складання кваліфікаційного іспиту, прийняте у спосіб, не передбачений законодавством та поза межами компетенції КДКА регіону, що передбачений частиною п'ятою статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Враховуючи відсутність повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону щодо скасування власного рішення, а також визнання ВКДКА у рішенні № Х-002/2016 від 28.10.2016 про прийняття рішення (№ 55 від 13.05.2016) у спосіб, що не передбачений законодавством та поза межами компетенції КДКА регіону, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про чинність такого рішення, оскільки воно немає жодного юридичного значення, так як прийнято поза межами компетенції органу.
Тому, враховуючи вказані обставини, а також те, що позивача було допущено до складання кваліфікаційного іспиту - 06.05.2016, остання повинна була складати черговий кваліфікаційний іспит за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, яка затверджена рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013, яка діяла на момент винесення рішення про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (06.05.2016).
Щодо необ'єктивності оцінювання, то ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що 20.01.2017 двоє слідчих Кам'янець-Подільського ВП ГУ НП в Хмельницькій області та інші сторонні особи були присутні на екзамені, знімали її дії на відеокамеру, викрикували образливі слова та намагались зірвати проходження нею екзамен. Члени Кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області не робили їм зауважень, що вплинуло на якість написання нею процесуальних документів та призвело до необ'єктивного оцінювання, колегія суддів зазначає наступне.
23.10.2019 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції допитані в якості свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань відповідно до статтей 384 і 385 КК України підтвердили, що 20.01.2017 сторонні особи (працівники поліції та громадськість) були присутні під час складання позивачем екзамену, голосно кричали, вигукували образливі слова та намагались зірвати проходження нею екзамен. При цьому свідок ОСОБА_5 пояснила, що під час складання іспиту ОСОБА_1 в травні 2016 року ці ж представники громадськості так само зривали іспит в наслідок чого його проведення було призупинене, а в подальшому позивача взагалі відсторонили від іспиту.
Представник ВКДКА Хмельницької області заперечував дані обставини, однак жодних доказів на спростування їх, окрім усних особистих пояснень, які не є доказами у розумінні КАС України - не надав. Також, відповідачами до суду не надано протокол засідання Кваліфікаційної палати.
В той же час, відповідно п. 1 Розділу 4 Порядку № 270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Позивач, стверджує, що члени Кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області жодним чином не реагували на вищезазначені події, що на думку позивача негативно вплинуло на якість написання процесуальних документів та призвело до необ'єктивного оцінювання.
Оскільки на спростування зазначених обставин відповідачами не надано жодних доказів, в той час, як згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та ці дані встановлюються такими засобами, як показаннями свідків, колегія суддів вважає підтвердженим у належний спосіб (показаннями свідків) наявність обставин, що перешкоджали позивачу складати кваліфікаційний іспит 20.01.2017, які безумовно могли заважати позивачу сконцентруватись на написанні письмового іспиту та впливати на її психічний стан, що могло негативно вплинути на якість написання роботи.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає не доведеним вжиття КДКА Хмельницької області заходів щодо дотримання належних умов складання іспиту, в тому числі щодо забезпечення тиші та відсутності сторонніх осіб у приміщенні складання іспиту.
Щодо помилковості оцінювання, апелянтом, зокрема, зазначено, що Критерії оцінювання відповідей, визначені п. 15 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту є суб'єктивними і не виключають можливості помилки або необ'єктивності оцінювання одним або кількома членами комісії. Позивач вважає, що роботи перевіряють не фахівці в галузі права, не атестовані педагоги, що вміють оцінювати роботу, а такі ж самі юристи. Члени КДКА Хмельницької області, які встановили низькій рівень знань позивача не є фахівцями в галузі права (не є кандидатами юридичних наук), не є атестованими педагогами. Тому, оцінювання є суб'єктивним. Висновок про встановлений у позивача незадовільний рівень знань не відповідає дійсності, оскільки на думку апелянта, підготовлені нею письмові завдання демонструють відмінний рівень знань, оскільки демонструють знання правових понять і категорій взаємозв'язку між ними, знання назв і змісту нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм, здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми, відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Так, у рішенні КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 зазначено, що ОСОБА_1 за результатами складання письмового кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит, у зв'язку з чим не може бути допущена до складання усного кваліфікаційного іспиту. Позивач отримала 47 балів.
Переглядаючи рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 за скаргою позивача ВКДКА зазначено, що ВКДКА під час перевірки фактів, викладених у скарзі не встановлено порушень кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області під час оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Як передбачено п. 1 Розділу 5 Порядку № 270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск або відмову у допуску до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності - головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов'язки секретаря палати КДКА.
При цьому, п. 4 Розділу 5 Порядку № 270 визначено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім'я, по батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі / відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим.
Згідно з п. п. 13.9 п. 13 Розділу 4 Порядку № 270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Відповідно до п.п. 13.12 п. 13 Порядку № 270 особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Згідно з п. 15 розділу 4 Порядку №270 оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: Відмінний рівень « 26-30» балів: підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв'язку між ними; - знання назв і змісту нормативно-правових актів; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Добрий рівень « 21-25» балів: підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: - недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; - містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; - логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Задовільний рівень « 20» балів: підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: - зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання. - підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі. - складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу. - у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Незадовільний рівень « 0» балів: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Як вбачається з оскаржуваного рішення № 1 від 20.01.2017 позивач за результатами письмового іспиту отримала 47 балів, тобто не досягла мінімального встановленого - 80 балів. Будь-яке мотивування з приводу наявності недоліків, які містяться у наданих позивачем письмових відповідях та порушень у складенні документів у оскаржуваному рішенні КДКА Хмельницької області не наведено.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції пояснень з приводу недоліків відповідей позивача відповідачем не надавались та не зазначалось на підставі яких висновків відповідач дійшов висновку, що якість знань апліката оцінена у 47 балів та з урахуванням яких критеріїв оцінювалась робота позивача.
Під час апеляційного розгляду справи позивачем було наведено власні міркування стосовно вказаних оцінок відповідача, однак, відповідачем - КДКА Хмельницької області не було наведено у рішенні жодних доводів стосовно своїх оцінок за всі завдання роботи позивача.
ВКДКА, переглянувши рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 прийняла рішення в якому погодилась з рішення регіональної КДКА, обмежившись висновком про те, що під час перевірки фактів, викладених у скарзі не встановлено порушень кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області під час оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини другої ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що письмова робота позивача містила недоліки, які були враховані на час прийняття спірного у даній справі рішення та слугували підставою для його прийняття. Тому, у суду відсутні докази, які можуть свідчити, що рівень знань позивача, які слугували підставою для проставлення саме 47 балів за написання письмового іспиту.
Відповідно до частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відсутність у оскаржуваних рішеннях КДКА Хмельницької області, ВКДКА конкретизованих та однозначних підстав/мотивів їх прийняття свідчить про невмотивованість рішень, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для позивача рішення.
Стосовно доводів позивача про те, що члени КДКА Хмельницької області, які встановили низькій рівень знань позивача не є фахівцями в галузі права (не є кандидатами юридичних наук), не є атестованими педагогами, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 3-4 Порядку № 270 особа, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, до початку проведення кваліфікаційного іспиту має право заявити відвід члену палати або голові КДКА, у випадку якщо останній приймає участь у засіданні палати, якщо вона має обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості члена палати або голови КДКА.
Рішення палати щодо відводу її члена або голови КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості осіб, які беруть участь у засіданні палати КДКА. Член палати або голова КДКА, якому заявлено відвід, участь у голосуванні з цього питання не приймає.
Таким чином, позивач була наділена правом заявити відвід членам кваліфікаційної палати, які, на її думку, були зацікавлені в результатах іспиту, однак не скористалася наданим правом.
Колегія суддів вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково шляхом скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-012/2017 від 30.05.2017, скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 «Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту», визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області щодо проведення 20.01.2017 кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 68 від 26.02.2016 та обмеженням часу складання іспиту трьома годинами, зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013.
За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційні скарги позивача та відповідачів - задоволенню частково.
Частиною шостою ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Як вбачається з матеріалів справи при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 960,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1397742341.1 від 02.07.2019.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури солідарно на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 960,00 грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-012/2017 від 30.05.2017.
Скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20.01.2017 «Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту».
Визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області щодо проведення 20.01.2017 кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 68 від 26.02.2016 та обмеженням часу складання іспиту трьома годинами.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013.
В решті позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3, офіс 801, ідентифікаційний код 25835007), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх, ідентифікаційний код 26080214) солідарно на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 960,00 (дев'ятсот шістдесят) грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18.11.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Н.В. Безименна
І.О. Лічевецький