Справа № 240/8155/19
Головуючий у І інстанції: Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
12 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду Україна в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії інваліду другої групи із 01.01.2014 по 02.08.2014, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесеної до 1 категорії державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправним;
- зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду Україна в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату із 01.01.2014 по 02.08.2014 ОСОБА_1 , інваліду другої групи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесеної до 1 категорії державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ємільчинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по другій групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796), як потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
04.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду Україна в Житомирській області з заявою про нарахування та виплату з 01.01.2014 по 02.08.2014 року згідно Закону № 796-ХІІ, державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом №15/М-8 від 19.04.2019 року Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1. про те, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ виплачується у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а саме - для осіб з інвалідністю II групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 227,76 грн.
Відповідачем також зазначено, що така доплата виплачувалась ОСОБА_1 щомісячно, в тому числі і з 01.01.2014 по 02.08.2014 року.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 року у відповідності до ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Колегія суддів враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом 24.05.2019 року (відповідно до штемпеля на конверті) про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
В позовній заяві позивач вказує на те, що лише з листа №15/М-8 від 19.04.2019 року Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області року вона дізналась про те, що відповідач не здійснив перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року на підставі статей 49, 50, 54 Закону №796.
Колегія суддів зауважує, що пенсія є щомісячним платежем, а про її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, позивач повинна була дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Позивач, своєчасно не скористалась своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернулась до суду протягом спливу 5 років від початку періоду заявлених нею до захисту вимог.
Таким чином, ОСОБА_1 звернувшись 24.05.2019 року до суду з позовними вимогами за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 року, пропустила строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
При цьому, той факт, що із заявою про перерахунок та виплату пенсії позивач звернулась до відповідача 24.05.2019 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року (справа №127/15035/17).
Незнання вимог діючого законодавства також не є поважною причиною пропуску звернення до адміністративного суду. Нормативно-правові акти, на які позивач посилається у підтвердження свого права на отримання відповідних виплат, були доведені до населення шляхом опублікування у друкованих засобах інформації, а тому позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів у січні 2014 року, а тому мала можливість вчасно звернутися до суду за їх захистом.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про пропущення позивачем строку звернення з зазначеними позовними вимогами.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Таким чином, внаслідок не застосування норм ст.122 КАС України, рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним, а тому підлягає скасуванню, а позов, відповідно до приписів ст. 123 КАС України - залишенню без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.