Справа № 120/1089/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Демитор Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
11 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (м. Вінниця, 21 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просиввизнати дії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області неправомірними у відмові в призначенні йому пенсії; зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.06.1990 року по 15.12.1991 року та з 07.11.1992 року по 25.11.2005 року, призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 04.12.2018 року згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплатити призначену пенсію.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що він досяг 55-річного віку, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку з чим позивач звернувся до Хмільницького ОУПФУ Вінницької області з заявою та доданими до неї документами. Належними документами, що підтверджує його спеціальний стаж, вважає трудову книжку, якою підтверджується наявність достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: 01.07.1986 року по 22.05.1990 року колгосп ім. Коцюбинського газоелектросварщиком (стаж зарахований 3 роки 10 місяців 22 дні); 01.06.1990 року по 15.12.1991 року колгосп "Дружба" газоелектросварщиком. По вказаному періоду відповідно до чинного законодавства не потрібно проведення атестації робочого місця, оскільки вказана посада відноситься до посад при призначені пенсії по Списку №2 (спеціальний стаж 1 рік 6 місяців 14 днів); 07.11.1992 року по 25.11.20015 року ТОВ «Лознянське» с. Лозна, електрогазозварювальник (спеціальний стаж 13 років 18 днів). Однак листом від 22.03.2019 року відповідач відмовив йому в призначенні пенсії, на підставі рішення комісії від 20.02.2019 року № 1059/0980/02 , яким вирішено зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише періоди роботи газоелектрозварщиком з 01.07.1986 року по 22.05.1990 року. Вважає, що відповідачем протиправно не призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 04.03.2019р. позивач при досягненні 55-річного віку, звернувся до Хмільницького ОУПФУ Вінницької області з заявою та доданим до неї документами про призначення пільгової пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону країни «Про пенсійне забезпечення» по Списку №2.
Згідно записів трудової книжки, позивач з 01.07.1986 рік по 22.05.1990 року працював в колгоспі ім. Коцюбинського, з 01.06.1990 року по 15.12.1991 року працював в колгоспі «Дружба», з 16.12.1991 року по 05.11.1992 року працював в Лознянській середній школі, з 07.11.1992 року прийнятий на роботу в КСП "Лознянське", 17.12.1999 року КСП "Лознянське" реорганізовано в ТОВ «Лознянське», а 25.11.2005 року звільнений.
Позивач вказує, що з 01.06.1990 року по 15.12.1991 року працював в колгоспі "Дружба" газоелектросварщиком.
Однак, згідно записів трудової книжки не можливо встановити на якій посаді позивач працював.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання а також архівними установами.
В порушення цієї норми, в матерілах справи та наданих копіях пенсійной справи, відстутні будь-які підтверджуючі документи щодо роботи позивача у період з 01.06.1990 року по 15.12.1991 року в колгоспі "Дружба" газоелектросварщиком, тому відсутні підстави для зарахування цього періоду роботи позивача для призначення пільгової пенсії за віком.
Крім того, позивач вказує, що відповідно до Порядку та норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці є карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або додатком з такого витягу. Відтак, позивач вважає що атестація його робочого місця за період з 07.11.1992 року по 25.11.20015 року проведена, що підтверджується записом в трудовій книжці під номером 9.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, в графі 4 сторінок 10-11 трудової книжки позивача проставлена відмітка «Про проведення атестації. Наказ № 37 від 20.XI.2002 р.»
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 "Про трудові книжки працівників " Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України затверджено Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
В силу абз.абз. 1,2 п. 2.4. ч. 2 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Однак, як видно із наданих позивачем копій трудової книжки у відмітці «про проведення атестації. Наказ № 37 від 20.XI.2002 р.» дату наказу зазначено римськими цифрами, що не передбачено Інструкцією.
У відповідності до п.п. 2.14 ч. 2 Інструкції у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Інструкцією передбачено, що кожен запис в трудовій книжці має містити порядковий номер запису (графа 1), дату (графа 2), сам запис (графа 3) та підстави внесення такого запису (графа 4).
При цьому, як встановлено з наданих позивачем копій трудової книжки відомості "Про проведення атестації. Наказ № 36 від 20.XI.2002 р." зазначені лише в графі 4 цієї книжки, що також не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За змістом п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок № 442 ), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Положеннями п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій передбачено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
За правилами п. 4.2-4.4 Порядку № №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
В силу п. 4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження згаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Вимогами п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Разом з тим, зі змісту довідок які надав позивач не можливо встановити наявність проведення атестації робочого місця чи тих обставин які можуть підтвердити право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відтак, період роботи з 01.06.1990 року по 15.12.1991 року, та з 07.11.1992 року по 25.11.2005 року неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2, оскільки позивачем до заяви про призначення пенсії не надано всіх підтверджуючих документів, а тому відповідачем правомірно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2.
Тому, відповідач, відмовляючи позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах діяв правомірно.
Відповідно і вимога позивача щодо виплати йому пенсії є передчасною, оскільки виплаті пенсії передує процедура її призначення. Відтак вимога щодо виплати пенсії є предчасною і задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.