Справа № 761/6602/16-ц
Провадження № 4-с/761/250/2019
07 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
представника заявника, державного виконавця: Войнаровського О.В., Мірошника О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу адвоката в інтересах Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Мірошник Олексія Владиславовича, заінтересовані особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві, ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №59486294, -
У серпні 2019 скаржник Консорціум «Військово-будівельна індустрія» звернувся Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Мірошник Олексія Владиславовича; стягувач: ОСОБА_1 , в якій просив суд: 1) визнати протиправним дії державного виконавця Мірошник О.В. в частині стягнення з рахунку боржника на користь стягувача 90 384,04 грн.; 2) зобов'язати державного виконавця Мірошник О.В. повернути скаржнику 90 384,04 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що Консорціумом «Військово-будівельна індустрія» у добровільному порядку сплачено на користь стягувача 90 384,04 грн., а державному виконавцю надано про це підтверджуючі документи. Проте, у подальшому, з рахунку скаржника, який відкрито у АТ КБ «Приватбанк» на депозитний рахунок органу ДВС було перераховано кошти у сумі 138 168,41 грн. та 5 254,04 грн. Отже, державним виконавцем було неправомірно стягнуто кошти у сумі 90 384,04 грн., так як вказані грошові кошти було раніше сплачено у добровільному порядку на користь стягувача.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав та просив суд їх задовольнити, так як державний виконавець 28.08.2019 року повторно стягнув кошти у сумі 90 384,04 грн., які боржником були сплачені у добровільному порядку протягом 2016-2017 рр.
Державний виконавець Мірошник О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення даної скарги, оскільки у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази сплати боржником коштів у сумі 90 384,04 грн. у добровільному порядку, а всі дії виконавцем були вчинені у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження». Більш того, вказані кошти було сплачено стягувачу ОСОБА_1
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, до суду надіслав клопотання, у якому просив перенести судове засідання. Крім того, у матеріалах містяться його пояснення, у яких від просив відмовити у задоволенні скарги.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника та державного виконавця, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як встановлено в судовому засіданні, 08.07.2019 на виконання до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві надійшов виконавчий лист № 761/6602/16-ц від 07 червня 2016 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на користь ОСОБА_1 130384 гривні 04 копійки, яка складається з наступного: заборгованості по заробітній платі у сумі 109124 гривні 87 копійок; компенсації з урахуванням індексу інфляції за період з 01 вересня 2014 року і по 01 лютого 2016 року від суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 20707 гривень 97 копійок; судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 551 гривня 20 копійок.
09.07.2019 року з метою виконання вищезазначеного виконавчого документа державним виконавцем Мірошником О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 59486294), копії якої направлено сторонам.
09.07.2019 року з метою встановлення інформації про номери рахунків, відкритих боржником, державним виконавцем направлено електронний запит до Державної фіскальної служби України.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 10.07.2019 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями за боржником обліковуються рахунки у Філії «Розрахунковий центр «АТ КБ «Приватбанк».
22.07.2019 року виконавцем Мірошником О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, які містяться на рахунках Філії «Розрахунковий центр АТ КБ «Приватбанк».
13.08.2019 року грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок у розмірі 5523,03 грн. були розподілені на користь стягувача, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір. Кошти в сумі 4748,21 грн. перераховані стягувачу, що підтверджується реєстром згрупованих поштових переказів та платіжним дорученням № 10478 від 13.08.2019 року.
Згідно меморіального ордеру №J0828М3WВ8 від 28.08.2019 року, з рахунку Консорціуму у Філії «Розрахунковий центр АТ КБ «Приватбанк» було переаховано кошти на депозитний рахунок Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві на суму 138 168,41 грн.
30.08.2019 року грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок у розмірі 138168,41 грн. були розподілені на користь стягувача та виконавчий збір. Кошти в сумі 125635,83 грн. перераховані стягувачу, що підтверджується списком згрупованих поштових переказів та платіжним дорученням № 12323 від 17.09.2019 року.
24.09.2019 року державним виконавцем Мірошником О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
Проте, державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду про стягнення коштів не було враховано обставини, які встановлені постановою Київського апеляційного суду від 16.01.2019 року у справі №761/36733/17 за позовом ОСОБА_1 до Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації частини заробітної плати в зв'язку з несвоєчасною її виплатою та моральної шкоди.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року стягнуто з Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на користь ОСОБА_1 130 384,04 грн., яка складається з наступного: заборгованості по заробітній платі у сумі 109 124,87 грн.; компенсації з урахуванням індексу інфляції за період з 01 вересня 2014 року по 01 лютого 2016 року від суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 20 707,97 грн., судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.
Консорціум «Військово-будівельна індустрія» погодився в добровільному порядку виконати рішення суду і 27 липня 2016 року був складений графік погашення заборгованості Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» перед ОСОБА_1 (з урахуванням нарахованої заробітної плати), який підписаний головою ліквідаційної комісії Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» ОСОБА_2 , головним бухгалтером ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відповідно до зазначеного Графіку з 20 серпня 2016 року по 20 серпня 2017 року Консорціум «Військово-будівельна індустрія» зобов'язувався сплатити ОСОБА_1 130 384,04 грн. із них: 104 959,15 грн. сума прийнятого боргу до сплати; податок на дохід 18% - 23 469,13 грн. і 1 955,76 грн. - військовий збір 1,5 %.
На ім'я ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року Консорціумом «Військово-будівельна індустрія», починаючи з 25 липня 2016 року по 29 травня 2017 року перераховано грошові кошти в сумі 99 335 грн. 00 коп. Залишок невиплачених коштів складає 31 048,91 грн.
За умовами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
У той же час, державний виконавець Мірошник О.В. під час перерахування стягувачу на його рахунок коштів, стягнутих з боржника на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не врахував, що частину із них, на ім'я ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року Консорціумом «Військово-будівельна індустрія», починаючи з 25 липня 2016 року по 29 травня 2017 року перераховано грошові кошти в сумі 99 335,00 грн., що було встановлено постановою Київського апеляційного суду від 16.01.2019 року у справі №761/36733/17, яка не може ставитися під сумнів, як така, що набрала законної сили.
Більш того, перерахування коштів в добровільному порядку на користь ОСОБА_1 підтверджується копіями банківських виписок та платіжними дорученнями ПАТ «Діамантбанк» (а.с. 57-86).
За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглядаючи скаргу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення скарги та визнати протиправними дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Мірошник О.В. в частині додаткового стягнення з рахунку Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» коштів в розмірі 90 384,00 грн.
У той же час, як було зазначено вище, 24.09.2019 року державним виконавцем Мірошником О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
Таким чином, на даний час зобов'язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення скаржнику коштів у сумі 90 384,00 грн. не вбачається за можливе, оскільки будь-які дії у його межах проводитись не можуть у зв'язку з його закінченням. Вказана обставина не позбавляє боржника вимагати повернення безпідставно отриманих коштів в окремому порядку, визначеному процесуальним законодавством шляхлм подання позову.
У зв'язку з вищевикладеним, в межах розгляду даної скарги суд не вправі вирішувати питання повернення скаржнику 90 384,04 грн., що є наслідком відмови у задоволенні скарги у цій частині.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Керуючись ст.ст. 19, 129-1 Конституції України, ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
скаргу адвоката в інтересах Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Мірошник Олексія Владиславовича, заінтересовані особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві, ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №59486294, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Мірошник Олексія Владиславовича в частині додаткового стягнення з рахунку Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» коштів в розмірі - 90 384 грн. 00 коп. за платіжною вимогою від 20.08.2019 року, що надійшли 29.08.2019 року, у виконавчому провадженні №59486294.
В задоволенні іншої частини скарги про зобов'язання вчинити дії щодо повернення коштів, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А.А.Осаулов
Повний текст виготовлено 12.11.2019 року