Справа № 761/14290/19
Провадження № 2/761/4972/2019
(заочне)
13 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОсауловаА.А.
за участю секретаря: Вольда М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в загальному позовному провадженні в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просив стягнути з останнього на свою користь кошти в сумі 380 991,06 грн. з яких сума основного зобов'язання 337 000,00 грн., інфляційні витрати 32 967,06 грн. та 3% річних 11 024,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 отримав в борг суму грошових коштів від ОСОБА_1 в розмірі 337 000,00 грн., які зобов'язався повернути у строк до 16 лютого 2018 року, що підтверджується розпискою. Проте, грошові кошти не були повернуті ні станом на 16.02.2018 року, ні на час подачі позову. Отже, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу основну суму боргу, 3% річних та інфляційні витрати. З метою досудового врегулювання даного спору позивачем 21 березня 2019 року на адресу відповідача було направлено відповідний лист-вимогу з проханням погасити існуючу заборгованість, проте даний лист залишився без уваги відповідача, що змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду його представник звернувся із заявою, у якій просив проводити розгляду справи за відсутності сторони позивача, у якій також вказав, що підтримує вимоги позову та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, про що свідчать матеріали справи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду без вручення відповідачу з відміткою працівника поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується довідками Укрпошти, форма 20.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 26.04.2019 року у справі відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 отримав в борг суму грошових коштів від ОСОБА_1 в розмірі 337 000,00 грн., які зобов'язався повернути у строк до 16 лютого 2018 року, що підтверджується розпискою (а.с. 4).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, такої позиції дотримується Верховний Суд України у правовому висновку прийнятого у Постанові ВСУ від 18.09.2013 р. по справі 6-63цс13.
Статтею 207 ЦК України передбачено, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
З врахуванням вказаних вимог закону, наявності дій по передачі кошів і їх отримання відповідачем згідно розписки між позивачем і відповідачем укладено правочин, який по суті є договором позики.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України допускається пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Отже, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, а отже зобов'язаний повернути позивачу суму боргу за договором позики від 20 листопада 2017 року в сумі 337 000,00 грн.
Стосовно стягнення інфляційних витрат та 3 % річних слід зазначити наступне.
В силу вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).
Розмір індексу інфляції було перевірено та перераховано судом за допомогою програми системи «Ліга-Закон» в розділі «корисні інструменти» та становить 32 967,06 грн., а 3% річних - 11 024,05 грн.
У той же час, розглядаючи справи у мужах заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати за період з 17.02.2018 року по 21.03.2019 року в сумі 32 967,06 грн. та 3% річних за період з 17.02.2018 року по 21.03.2019 року в розмірі 11 024,00 грн. у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача слід стягнути суму боргу за договором позики, інфляційні витрати та 3 % річних на вказану суму боргу.
Згідно ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі - 3 809,91 грн.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Керуючись ст.ст. 16, 207, 526, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 133, 137, 141, 211 223, 263, 265, 273, 280, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти заборгованості за договором позики від 20 листопада 2017 року в розмірі заборгованості в сумі - 337 000,00 грн., інфляційні витрати за період з 17.02.2018 року по 21.03.2019 року в сумі - 32 967,06 грн. та 3% річних за період з 17.02.2018 року по 21.03.2019 року в розмірі - 11 024,00 грн. та судовий збір в сумі - 3 809,91 грн., а всього в розмірі - 384 800,97 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов
Повний текст рішення складено 13.11.2019 року