справа№813/6491/15Р
з питань розяснення судового рішення
12 листопада 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника заявника Остимчука О.О. ,
представника відповідача Дутканич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання розрахунку таким, що не відповідає чинному законодавству, -
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 адміністративний позов Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №2247-23 від 17.07.2015, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено та стягнуто на користь Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" з Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 6839 грн 27 коп.
29.10.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі, в якій позивач (заявник) просить суд роз'яснити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 уданій справі №813/6491/15, а саме:
- чи вважається скасованою нарахована Західно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» сума податкового боргу, що вказана у податковій вимозі №2247-23 від 17.07.2015 Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в розмірі 911 903, 50 грн, якщо дана податкова вимога №2247-23 від 17.07.2015 визнана судом протиправною та скасована?
- чи тягне скасування судом податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015 Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату податкового боргу внесення змін в електронному кабінеті в особовій картці платника Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432761 та відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799, шляхом скасування суми податкового боргу (недоїмки та пені з податку на додану вартість та податку на прибуток) в розмірі 911903,50 грн- скасувати (у частині, що стосується) результати конкурсу на посаду державного експерта експертної групи з правової обізнаності Директора з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України.
В обгрунтування заяви зазначено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/6491/15, яка набрала законної сили, адміністративний позов Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №2247-23 від 17.07.2015. Заявник вказує, що в мотивувальній частині постанови вказано, що з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 11.12.2014 достроково погашено прострочену суму податкового боргу разом із сумою нарахованих на цю суму процентів за весь період користування розстроченням у розмірі 689389,74 грн. Встановлені судом фактичні обставини справи та норми діючого податкового законодавства вказують на обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 17.07.2015 №2247-23 на суму 911903,50 грн. Таким чином, підставою для звернення до суду з цією заявою про роз'яснення рішення суду є те, що в електронному кабінеті в особовій картці платника - Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432761 та відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» наявна недоїмка та пеня з податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015, що скасована судом. Відповідач тлумачить рішення суду таким чином, що «...хоч судом і визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 17.07.2015 №2247- 23 на суму 911903,50 грн, але відсутні підстави для внесення змін в електронному кабінеті особовій картці платника - Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432761 та відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799 шляхом скасування суми боргу (недоїмки) в розмірі 911 903,50 грн.
Відповідач 12.11.2019 подав до суду відзив на заяву про роз'яснення судового рішення вх. №42005 в якому зазначив, що ГУ ДФС у Львівській області не погоджується із заявою про роз'яснення судового рішення, та вважає таку безпідставною та необгрунтованою. Зазначив, що заявником не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення, не вказано мотивів в обгрунтування незрозумілості рішення суду.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
У судовому засіданні замінено відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Представник позивача (заявника) у судовому засіданні вимоги заяви про роз'яснення судового рішення підтримав, просив роз'яснити рішення суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо роз'яснення судового рішення, просив відмовити у задоволенні заяви.
Визначаючись щодо заяви про роз'яснення судового рішення, суд виходив з такого.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Водночас, в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 29.32016, яке заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви представника Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
відмовити в задоволенні заяви Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2015 у адміністративній справі №813/6491/15 за позовом Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання розрахунку таким, що не відповідає чинному законодавству.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.11.2019.