з питань залишення позовної заяви без розгляду
справа №1.380.2019.004461
18 листопада 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
-визнати бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивачки протиправною;
-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачці, викладене в листах відповідача від 05.06.2019;
-зобов'язати відповідача вчинити певні дії - провести поновлення виплат пенсії позивачці з 01.07.2016 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Відповідач звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Зазначає, що право позивача на звернення з таким вимогами, які заявив позивач, виникло у нього в 2016 році, а не з дня отримання листа відповідача від 05.06.2019, яким відмовлено у поновленні виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Позивач, у відповіді на відзив заперечив таку позицію відповідача.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2016 відповідно до Рішення Конституційного суду від 07.10.2009 № 25-рп/2009 яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення п. 2 ч.1 ст.49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір. Зазначені положення Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та ч.4 ст. 123 вказаного Кодексу.
З 07.10.2009, дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 щодо неконституційності положень пункту 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст.51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу (07.10.2009) територіальні органи Пенсійного фонду України мають відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Згідно з п.3.3. Рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року: «виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні: держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами».
Тому, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача у відзиві на адміністративний позов на факт пропущення позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом, оскільки пенсія позивачу не виплачувалася з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, оскільки, право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Лунь З.І.